Великий кидок

Надрукувати
Новини Трускавця
Написав(ла) Володимир Ключак   
21.02.2011
Герб Трускавця Свято Стрітення Господнього стало вирішальним днем для подальшої долі КП "Наше місто". На позачерговій сесії 15 лютого ще не було забито останній цвях у труну, в якій поховають це комунальне підприємство, але дошки для неї вже вибрали та почали їх гіблювати. Та й вінок, який заніс до зали і виклав на всезагальний огляд депутат Богдан Процишин, свідчить, що реанімаційні заходи результату не дали і доведеться здійснювати евтаназію.

Прискорення процедур санації, а згодом ліквідації підприємства після його банкрутства надзвичайно комусь вигідне. Погашення податкових боргів відбудеться в першу чергу, згодом будуть здійснені кроки по ліквідації заборгованості підприємства перед бюджетними установами та організаціями і аж потім люди (працівники підприємства) зможуть отримати зарплату. А вже насамкінець крихти від цього пирога зможуть отримати інші кредитори, серед яких – і ті субпідрядні організації, які надавали певні послуги згідно договорів.

Протягом 2010 року такі послуги надавали аж 22 підприємства. Серед них і достатньо відомі, і майже незнані. Послуги надавалися, але кошти отримані не були і виконавці робіт чекали, принаймні мали надію, що їх не кинуть. А день 15 лютого став для них, тобто для цих підприємств (власників та робітників) воістину великим кидком. І кинула їх чинна влада.

Як саме? А так, що тепер вони цих своїх, кровно зароблених грошей, не побачать, як сліпий плота. Першим вдарив на сполох генеральний директор ТзОВ "Трускавецький водоканал" Володимир Возняк. Вже тоді, на сесії 15 лютого він запитав, яким чином КП "Наше місто" віддасть борг водоканалу, а це немало-небагато – за виконання одних послуг 850 тисяч гривень, за виконання інших – 1 мільйон 200 тисяч. "Забудь!", вигукнув хтось із депутатів Володимиру Франковичу. Винне КП "Наше місто" і санаторію "Карпати" – за оренду чи експлуатацію котельні – десь біля сотні тисяч. Винне і "Трускавецькурорттеплоенерго", ліфтовому господарству, винне багатьом.

Як діяти? Виставляти акти-претензії (один, другий), чекати на них відповіді, а згодом ставати в чергу за тими крихтами, які, можливо, вдасться отримати тільки через суд. Є й інший варіант – махнути на все рукою і "най ся діє Божа воля"… Проте за всіма актами виконаних робіт, за кожним боргом КП "Наше місто" перед субпідрядними організаціями стоять живі люди, стоять дрібні підприємці, які не зуміють пояснити своїм найманим працівникам, що зарплати нема тому, що КП "Наше місто" відправляють на другий світ, у вічність. Можливо, труну для КП "Наше місто" готують тому, що чекають на сюрприз під кришкою? Проте сюрпризів трускавчани отримають ще предостатньо від нової влади. Ситуація дуже вже нагадує відомий жарт Руданського "Циган з хроном", коли циган спокусився на рекламу хрону (дешевий і його багато), а потім каявся: "Плачте, плачте, дурні очі, щоб повилізали, бачили ви, препогані, що ви купували".

Щоправда трускавчани не дуже й бачили, що вони купували, чи то пак, кого обирали, бо обрали кота в мішку, поставили на темну конячку, яка тепер ірже з усіх, брикає і ніхто не здатний її осідлати та приручити. Та й на ковбасу норовистого огира не пустиш… Але це, звісно ж, жарт, а насправді багатьом трускавчанам зовсім не до жартів, коли йдеться про глибину власної кишені. Те, як нас обводять навколо пальця із КП "Наше місто" тепер, показує, що це тільки квіточки, а ягідки ковтатимемо восени та наступної зими. Ковтатимемо, як той циган хрін, аж з рота дим валитиме. Бо виглядає на те, що чекає нас "алчевськ" без централізованого опалення, про гарячу воду тільки згадуватимемо, як і про інші цивілізаційні вигоди Трускавця першого десятиліття третього тисячоліття. А плюс до того навряд чи покращиться водопостачання, зміниться тільки ціна на нього. В сторону збільшення. Як і зростуть тарифи на квартплату, бо ж живемо, панове, в гоноровому європейському місті та ще й в ХХІ столітті. Не дивно буде, якщо на мешканців накладуть ще й податок "подушне" чи "подимне" – "на розвиток курорту Трускавець, його промоцію та розробку стратегії від віце-президента київської PR-ліги".

Проте повернемося до теми КП "Наше місто" та логічного виходу із ситуації, з того глухого кута, в який загнала підприємство політика Руслана Ярославовича. Він, звісно, не винен у всіх бідах трускавецьких комунальників, проте відповідальність за погіршення стану справ за останні три місяці несе саме він та його команда. Як би не хотілося комусь перекласти вину за те, що субпідрядники залишаються по суті із носом, на Лева Грицака та Юрія Алієва, та очевидним є те, що ні перший ні другий не ініціювали в галопуючому темпі процедуру санації-ліквідації-банкрутства. Вина попереднього мера та попереднього керівника КП "Наше місто" полягає, швидше за все, в тому, що реформування трускавецької комуналки вони дещо затягнули, забюрократизували. Громіздкий процес у громіздкій структурі потребував більш детального, скрупульозного аналізу, закочування рукавів та пильної уваги – де потрібно трішки підтесати, а де рубати з плеча. Перекладання обов’язків та відповідальності з одних плеч на інші привело до того, що тепер маємо. Проте замість підійти до справи із розумом Аристотеля, Руслан Козир пробує вчинити як Олександр Македонський з Гордієвим вузлом – розрубати його. Проте в нашому випадку він рубає та ріже по живому і тому мусить остерігатися, щоб гадюка не провернулася та не спробувала вкусити його в п’яту.

Якщо сказати чесно, не лукавлячи, то мало хто з трускавчан вірить в те, що після ліквідації КП "Наше місто" новоутворені структури "Трускавецьтепло" та "Трускавецьжитло" надаватимуть послуги для населення і якісніші, і дешевші від попередніх. Для когось очевидним є те, що заступник мера Петро Нестерівський використає всі ці пертурбації для закріплення у Трускавці позицій якщо не власного бізнесу, то дуже наближених організацій, інші ж вбачають у процесах, які торпедуються, руку обласного депутата Петра Іванишина, ногу колишнього мера Лева Грицака чи шию Руслана Крамара, який не приховує свого задоволення, що відродиться окреме теплопостачальне підприємство, про яке він згадує із ностальгією. Проте не тільки ці частини тіла очолюють Руслана Козира. Так, наприклад, за подіями навколо війни з трускавчанами та нетрускавчанами, які мають певний дохід в нашому курортному парку, вбачають і тінь заступника Руслана Ярославовича Юрія Яворського, і дух Павла Якубенка та Віктора Жданова, які пішли на нечуване досі зближення із владою міста. Проекти, які розроблялися на дуже великій віддалі від Трускавця, а стосувалися конкретно перерозподілу бізнесових інтересів та перекроювання власності в Трускавці, почали реалізовуватися методом бульдозера, трускавчанам відкрито плюють у вічі (в переносному значенні) і говорять: "Ви не разом, вас небагато і вам нас не подолати". Бо це дійсно правда, трускавчани не об’єднуються перед лицем страшної загрози та небезпеки і чомусь ще досі не створили громадянський рух "Трускавець без Козира".

Отже, КП "Наше місто" протягне на морфії, анальгетиках та під капельницею ще біля півроку, приблизно стільки потрібно часу на завершення всіх процедур від буцімто потрібних рецептів (а насправді вони виписуються для висисання грошей із хворого) аж до остаточного свідоцтва про смерть. Нові структури "Трускавецьтепло" та "Трускавецьжитло" будуть чисті від будь-яких зобов’язань, в тому числі і боргових. Місто позбудеться прірви, спрута, бездонної ями, як називала об’єднане комунальне підприємство давня опозиція, а теперішня влада. І всім буде добре наче від порядної дози сильнодіючого наркотику чи від бутлі самогону. Влада відрапортує про успіхи. Та от хто згадає про невиплачені гроші простим роботягам із субпідрядних організацій чи про звільнені кадри, які стали заручниками ситуації? Хто виплатить людям моральну та матеріальну компенсації? А ніхто, бо це кидок, звичайний великий кидок від кидалових та рєшалових. Як співає Скрябін, "нас просто кинули". "Нас" у розумінні "трускавчан".

Переглядів: 2261

Ваш коментар буде першим
Додати коментар
Ім’я:
Коментар:

 
© 2008-2018 Дрогобич Інфо → (сайт працює 3760 днів)