Вибори без вибору, або що робити націоналісту?

Надрукувати
Роздуми
Написав(ла) Анатолій Власюк   
22.01.2012
Рада За великим рахунком, вибори 2012 року мало чим відрізняються від будь-яких інших виборів, які відбулися в Україні за роки незалежності. Це ті ж самі вибори без вибору.

Олігархічні клани розподілили між собою територію і промисловість, засоби масової інформації та політичні сили, понабирали собі менеджерів на кшталт президента і прем’єр-міністра - і керують задля власного задоволення. В людей складається ілюзія, що, голосуючи за ту чи іншу партію, вони роблять свій вибір. Насправді вибір за них зроблений давно, бо якщо глибше копнути, всі політичні сили схожі між собою, як брати-близнюки.

Найперша і найголовніша ознака схожості - це відсутність ідеології. В цьому сенсі "Батьківщина" абсолютно нічим не відрізняється від Партії регіонів, хоча люди вважають, що це опозиційні одна до іншої політичні сили. Просто за ними стоять різні олігархічні клани, хоча, якщо придивитися, і тут, і там бачимо знайомі обличчя, які не йдуть стінка на стінку, а дні народження то й взагалі разом святкують.

Помилковим є твердження, буцімто в Україні є дві ідеологічні партії - Комуністична і "Свобода". Справді, ідеологічні принципи закладені в їхніх програмних документах, але комуністи мають таку ж належність до комуністичної ідеології, а "свободівці" - до націоналістичної, як морська свинка - до роду свинячих і моря. Лідери цих політичних сил використовують відповідно комуністичну чи націоналістичну риторики, але це про людське око і для непосвячених. Насправді ж між ними більше спільного, ніж відмінного, і ще невідомо, хто є, скажімо, більшим супротивником НАТО чи вступу України до Євросоюзу. Пересічний громадянин відповість, що комуністи, але програмні заяви лідерів "Свободи" затикають симоненків-мартинюків за пояс. Крайніми, як завжди, залишаються рядові прихильники комуністів і "свободівців", які щиро вірять відповідно у комуністичну і націоналістичну ідеї, але наразі їхні лідери є для них кумирами.

Комуністична ідея в Україні могла відмерти ще минулого року, якби не бездарна політика Партії регіонів в економічній і соціальній сферах. Так звані реформи проводяться не для народу, а для олігархів, які "підгодовують", в тім числі, й комуністів і "свободівців". Фракції комуністів уже могло не бути в українському парламенті 2012 року, але, схоже, що декілька мандатів "вірні марксисти-ленінці" таки здобудуть. Розчарований виборець голосує не за комуністичну ідею, а за примарний ситий шлунок, який йому обіцяють забезпечити комуністи, для яких, за класичним ленінським принципом, "чим гірше, тим краще". До речі, й "свободівці" зробили соціальну складову чи не найголовнішою в своїй передвиборчій кампанії, похеривши в угоду їй національну ідею, так що матимемо в новому складі Верховної Ради України й націоналістичну і войовничу за формою, але не за змістом фракцію.

У важкій ситуації, як завжди, опиняються націоналісти. Я маю на увазі не той націоналістичний люмпен, який ходить у вишиванках, горлає на мітингах "Ганьба!" і "Слава Україні!", а сам за шмат гнилої ковбаси продає неньку-Україну: служить злочинній владі, безбожно краде, вимагає хабарі, розв’язує меркантильні особисті проблеми й таке інше. При цьому я з великим пошанівком ставлюся до щирих українців, для яких вишиванка є символом незнищенності України, але вони стали заручниками і обставин, і політиканства тих, хто заробляє статки на цинічній брехні. Найбільше мені шкода думаючих людей, які прийшли до висновку, що лише українська національна ідея є єдиним шляхом до виходу України з кризи, наповнення нашого життя українським змістом.

Подібна дилема стояла перед націоналістами принаймні двічі: 1994-го і 2004-го, коли з великими сумнівами, але вони віддали свої голоси В’ячеславові Чорноволу і Вікторові Ющенку. Було зрозуміло, що ці демократи з соціалістичним мисленням ніколи не стануть націоналістами і не виборюватимуть незалежну Україну в націоналістичному значенні цього слова. Але десь жевріло сподівання, що відбудеться крен з позірного демократичного устрою до націоналістичного. Натомість побачили прагнення цих лідерів радше домовитися з неукраїнськими і антиукраїнськими силами, ніж вести з ними нещадну боротьбу. Все це виправдовувалося гостротою моменту, імовірністю втрати незалежності, а у випадку з Віктором Ющенком – ще й жадобою до власного збагачення.

Нині ми не маємо лідера, якого бодай умовно можна було би назвати не те що націоналістичним, а навіть демократичним. Іде гостра політична боротьба за виживання. Боротьба не на життя, а на смерть уже не у фігуральному, а прямому значенні цього слова.

Ну, не могли ж націоналісти голосувати за Кучму зразка 1999 року, бо в президенти ліз Симоненко. Якщо голосували, то вони не націоналісти. Ну, не могли ж націоналісти голосувати за Тимошенко в 2010 році, бо в президенти ліз Янукович. Якщо голосували, то вони не націоналісти. Ну, не могли націоналісти дослухатися до порад Ющенка голосувати проти всіх. Якщо голосували, то вони не націоналісти.

Не будемо зараз зупинятися на тому, що раніше мав робити на виборах націоналіст. Зосередимо свою увагу на тому, що він має робити на виборах 2012 року.

Найперше і найголовніше – йти на вибори. За кого голосувати чи псувати бюлетень – це його особиста справа. Але йти треба, бо повинна бути відповідальність навіть за тих, кого не обрав.

Націоналіст повинен уважно придивитися до того кандидата в народні депутати на мажоритарних округах, хто, на його думку, найближче стоїть до української національної ідеї. Це може бути член націоналістичної організації, але бажано, щоби він відстояв доволі далеко від керівної верхівки тієї ж "Свободи" чи Конгресу українських націоналістів. Принаймні це дасть змогу виборцю "керувати" імовірним народним депутатом, а йому самому не потрапити під вплив керівників партії й автономно, наскільки це можливо в даному випадку, діяти у Верховній Раді України й особливо на своєму виборчому окрузі.

Але найголовніше, що вибори слід максимально використати для націоналістичної агітації, вкласти в руки імовірних кандидатів у депутати не лише націоналістичні гасла, а добитися внесення в їхні програми механізмів утілення цих націоналістичних гасел у життя. Це дасть змогу потім питати у народного депутата, а що ж він зробив для того, аби наповнити наше життя українським змістом. Потенційного кандидата не слід лякати відкликанням, бо механізму цього наразі нема і не буде, але той повинен зрозуміти, що не лише в Києві, а передусім на рідному окрузі йому не буде спокійного життя через відступництво. Головним у передвиборчій програмі обраного націоналістом кандидата має бути саме націоналістична, а не соціальна складова. При цьому слід виявити і хитрість, зважаючи на те, що більшість електорату ведеться саме на солодкі обіцянки щодо космічних зарплат і пенсій. Але завжди можна оцінити, чи справді цей кандидат сповідує українську національну ідею, чи просто хизується своїми предками-націоналістами, які віддали своє життя за незалежність, чи використовує націоналістичні гасла для розв’язання проблем особистих і своєї родини.

Я не можу давати рецептів, за яку партію голосувати, бо це справа совісті кожного націоналіста. Зауважу лише, що жодної націоналістичної партії в Україні нині не існує, а ті, що вважають себе такими, насправді здійснюють анти-націоналістичну політику.

Вибори 2012 року не лише для націоналістів, але й для усіх українців будуть виборами без вибору, бо змагатимуться не ідеології, а брехливі політикани. Переможе той, хто більше наобіцяє нещасному виборцю. Говорити про націоналістичну свідомість населення, яке не бачить себе великим українським народом, наразі не доводиться. Ми вкотре приречені на бунт, який чомусь свого часу назвали Помаранчевою революцією.

Українська Революція, за Степаном Бандерою, таки відбудеться. Чим далі націоналісти відтягують її в часі, тим важчою вона буде. Жорсткі обійми Путіна, який хоче задушити Україну, зроблять стихійними націоналістами навіть тих, хто жахається нині самого наймення бандерівець. Чим більше режим Януковича буде окупаційним стосовно України, тим швидше прокинеться інстинкт самозбереження українців і представників інших національностей, які тут живуть. Тоді я не заздрю ні тим, хто задумав зробити з України колонію, ні тим, хто ревно прислужував колонізаторам. Українець зробить свій остаточний вибір.

Переглядів: 3249

Коментарі (22)
 
Лільцю, ти чого не спиш, га! Дуже добра стаття! А то що ВЛАСЮК там колись кимось був, то не його біда - ми всі колись десь були! Дивно тільки те, що в УКРАІНІ, яка стає поступово УРКАіною, стільки багато розпорошенних партій і кожний керівник тоі чи іншоі партіі хоче керувати.Об єднатися між собою не хочуть, щоб виросла кількісна опозиція до голубих, які нищуть УКРАІНУ - народ доводять до злиднів...Ну тут немає нічого нового, народу це подобається - жити в злиднях, бо як каже ВЛАСЮК, немає лідера, щоб підняти 10 - 20 мільйонів громадян і вигнати сьогодняшну корумповану "владу" - такоі людини немає! візьміть Дрогобич.Хто має мандати депутатів в Міськраді! Ні одного робітника або крестьяніна.Там є ті, які не думають як прожити на 800 гривнів в місяць.А нащо ім змінювати ситуацію в Дрогобичі, як деякі з них мають по декілька власних магазинів.. і т.п.Ну а "бидло"буде і далі голосувати за тих самих...Я якщо доживу піду на вибори, але порву свій бюлетень, бо то буде моя власність.Мені не подобається сьогодняшна "украінська" влада ХАМА + пенсіонерів депутатів у ВР УРКАіни! Порву бюлетень - то такий мій протест проти голубих.АНАТОЛІЙ! Добра стаття, нормальна.ДЯКУЮ! ЖМУ РУКУ! ЖМУ РУКУ ЗА СМІЛИВІСТЬ І ВІДВЕРТІСТЬ! ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО!
IP: 178.210.153.249 | Ukraine, Lviv
Рейтинг: 6+ -6-
 
снайпер, 05:23 22 січня 2012 р.
 
Комуністів, як і ментів, колишніх не буває.
IP: 176.104.191.227 | Ukraine, Lviv
Рейтинг: 10+ -3-
 
Ліля Андріївна, 07:02 22 січня 2012 р.
 
5. Боротьба за українські землі та українців пронизує всю історію Південно-Східної Європи останнього тисячоліття. Ця боротьба триває і далі. Економічно сильної України не хоче бачити багато хто в світі. Сусіди і розвинені країни розглядають Україну як сферу збуту своєї продукції та постачальницю кваліфікованої і дешевої робочої сили, яку можна експлуатувати, асимілювати і використовувати як додатковий ресурс для розбудови власного народу. Для цього українців постійно розводять по кутах сильні світу сього. Так сталося і стосовно особи В.Ющенка. Є дещо спільне в причинах українських невдач часів Б.Хмельницького, двадцятих років минулого століття та періодом президентства В.Ющенка. Цим спільним є малий прошарок дуже заможної та високопрофесійної проукраїнської еліти, що зумовлено попереднім колоніальним минулим України, в якому зародки еліти асимілювали та винищували. Малий прошарок заможної високопрофесійної проукраїнської еліти –основна проблема державотворення, a формування цієї еліти –головне завдання націоналіста.
IP: 178.210.130.242 | Ukraine, Lviv
Рейтинг: 4+ -1-
 
, 09:39 22 січня 2012 р.
 
Снайпер, не треба тільки говорити про кількісну опозицію. Я думаю, що ти знаєш, що кількість ще не означає якість. Я не бачу ні одного гідного лиця в теперішніх опозиційних партіях яке могло би очолити опозицію і конструктивно працювати. Тепер до колишніх комуністів. Не можна бути спочатку переконаним комуністом і підлизувати партії, а потім помінятися. Потрібно зрозуміти, що люди, які були комуністами, а тепер націоналісті, гірші ніж ті, що були і тепер є комуністами. А те що "голубі" керують економічно набагато правильніше ніж попередня влада це тобі любий толковий економіст скаже. А попередня влада це по суті теперішня опозиція. Нічого не міняється і в цьому проблема...
IP: 92.226.232.206 | Germany, Munich
Рейтинг: 7+ -3-
 
Guffi, 12:52 22 січня 2012 р.
 
Стаття в стилі Власюка - в стилі націоналіста-колишнього комуніста. :roll
IP: 178.212.101.225 | Ukraine, Lviv
Рейтинг: 7+ -6-
 
Стефко Бандера, 13:04 22 січня 2012 р.
 
У державі повне безробіття закриваються заводи які ще працювали недавно ціни виросли а автор статті пише такі нісенітниці.
IP: 178.210.144.213 | Ukraine, Lviv
Рейтинг: 3+ -4-
 
гріша, 13:31 22 січня 2012 р.
 
справжньої націоналістичної партії в нас нема - всі ті шо є не за Ідею, а за власну вигоду. 
 
справжньої "лівої" (комуністичної/соціалістичної) партії у нас теж нема - вони у нас не за ліву Ідею, а за російську. 
 
і перші, і другі, і всі решта неназвані - представляють інтереси капіталу, великого бізнесу. якого милого простій людині підтримувати інтереси великого бізнесу і голосувати ПРОТИ своїх інтересів?! ...
IP: 95.132.183.194 | Ukraine, Kherson
Рейтинг: 5+ 0-
 
andrew, 14:46 22 січня 2012 р.
 
Анатолій, ви пишите, що "нині ми не маємо лідера", не треба за всіх росписуватись. Бо віруючі, за лідера мають Бога, а мудрі атеїсти - мораль; тому земних лідерів і владу мають ні за що, а себе від усіх (як вчив Вол. Мономах) і з допомогою Бога і моралі борються проти злочинців, які воюють прити народу, законності, правди, справедливості. Об'єднуватись народу треба, але не на основі ідолів і ідеологічних химер, а на основі моралі і свого права бути свобідним, захищеним законом і обирати собі на службу в містах керівників владних структур, разом з суддями і прокурорами, тоді і будемо жити як заможні європейці.
IP: 92.113.67.70 | Ukraine
Рейтинг: 3+ -1-
 
Федір, 19:57 22 січня 2012 р.
 
А ви знаєте дрогобицькі критикани, що пан РАДЗІЄВСЬКИЙ О.В.став претендентом на лауреатське звання " МІСЬКИЙ ГОЛОВА РОКУ".Урочиста церемонія вручення премій "ЛЮДИНА РОКУ" запланована на 24 березня 2012 року в палаці "УКРАІНА" м.Киів.Про це написав Іван Тихий в Трускавецькій газеті! А ви там мурчите і обзиваєте, дехто з вас, "ЩИРИХ" нашого голову міста! Так що сидіть тихо -тихо і не мурчіть, може О.В.і пройде на це почесне звання! Тримайте кулаки!
IP: 94.178.75.31 | Ukraine, Buchach
Рейтинг: 2+ -6-
 
резидент, 21:26 22 січня 2012 р.
 
Нарешті побудували комунізм , ура
IP: 91.200.115.51 | Ukraine
Рейтинг: 2+ 0-
 
))))))))))), 22:55 22 січня 2012 р.
 
Радзiевський лауреат на звання найкащий клоун...вiдбудеться в м. Донецьку в цирку
IP: 190.166.35.0 | Dominican Republic
Рейтинг: 5+ -2-
 
, 23:52 22 січня 2012 р.
 
Власюк лукавить, що не знає за яку партію буде агітувати, за ту , яка більше заплатить.Були комуністи, зараз націоналісти, а різниці ніякоі, просто на національній волні легше в парламент попасти.А вот виберуть люди молодих і залишаться комуністи і націоналісти за бортом, а я вірю, що такий час прийде.
IP: 178.210.139.81 | Ukraine, Lviv
Рейтинг: 4+ -2-
 
Дрогобичанка, 09:44 23 січня 2012 р.
 
В час Брехні та Злодіїв говорити гірку Правду може лише революціонер ! Любу критику на адресу таких людей сприймаю, як співпрацю з Злодіями. Україна повинна позбутися політичних геїв та холуїв ! Стаття є повчальною та своєчасною. Шлях до єдності лежить через порозуміння, каяття та прощення.Це шлях людей, а не звірів... Без любові та поваги один до одного ми його не пройдемо .
IP: 178.210.149.161 | Ukraine, Lviv
Рейтинг: 3+ -4-
 
Олесь Доктор, 13:32 23 січня 2012 р.
 
Через стратегічні цілі до об’єднання та успіху. До річниці злуки 
1. Україна вже 20 років є незалежною державою. Це є великим успіхом в нашій історії. Варто критично подивитись на цей успіх через призму нашої історії, щоб його належно примножити в майбутньому. 
2. Ми живемо в період значних геополітичних змін. Впливові світові рейтингові агентства прогнозують, що до 2030 року найвпливовішими світовими гравцями стануть Китай та Індія, а доля США, Євросоюзу та Росії є непевною. За одних обставин вони можуть залишитися серед світових лідерів, а за інших – їм загрожує занепад через демографічні проблеми і етнічні протистояння, зокрема. Деякі прогнозують можливий розпад Росії і звертають увагу на можливе відновлення в якійсь формі Київської Русі. Водночас згадані агентства прогнозують можливе перетворення Філіппін, Уругваю та України в малих економічних тигрів. 
3. В умовах жорсткої конкуренції за виживання такі держави як Росія, Франція, Польща, Угорщина, Румунія та Німеччина дивлять на Україну як можливого серйозного конкурента. Для Росії існування України – це, зокрема, ще й втрата іміджу третього Риму. Тому згадані країни щодо України проводять інколи узгоджену політику: не допустити народження регіонального лідера, розділити Україну поміж собою й використати українців для вирішення своїх демографічних проблем. Підтримка європейськими структурами будівництва альтернативних газових маршрутів наводить на думку, що боротьба за українські багатства та знищення України як впливового гравця вступила в чергову фазу і є проявом збігу інтересів Європи з інтересами Росії: знищити конкурента, взяти в України все й поділити між собою. 
4. При оцінці світових тенденцій потрібно мислити принаймні століттями. Світова історія – це історія боротьби за виживання та лідерство. З цією метою проводили завойовницькі війни, створювали імперії, винищували народи, хтось оголошував себе народом вищої раси, хтось – обраним народом, а хтось – свою релігію найправильнішою. Слабаків, які ставлять перед собою тільки дріб’язкові цілі, історія не пускає на вершину піраміди. 
5. Ідея українства розвивалась у складних геополітичних реаліях, боротьба за українські землі та українців пронизує всю історію Південно-Східної Європи останнього тисячоліття. Ця боротьба триває і далі. Економічно сильної України не хоче бачити багато хто в світі. Сусіди і розвинені країни розглядають Україну як сферу збуту своєї продукції та постачальницю кваліфікованої і дешевої робочої сили, яку можна експлуатувати, асимілювати і використовувати як додатковий ресурс для розбудови власного народу. 
6. Світова історія і велика політика – це складна гра одразу на багатьох шахівницях з багатоходовими комбінаціями та жертвами багатьох фігур, над чим основна частина населення не хоче задумуватись. При оцінці політичних подій й прийняті важливих рішень (стратегічних й тактичних) потрібно врахувати дуже багато різноманітних факторів: очікувані наукові відкриття і їх можливий влив на світову кон’юнктуру, можливі зміни в етнічному складі держав, можливі зміни політичних лідерів у важливих країнах, занепад впливових держав, можливі зміни клімату, екологічні катастрофи, стратегію і тактику впливових міжнародних фінансових компаній, вплив росту народонаселення на геополітичні зміни, тактику й стратегію сусідніх держав. Недаром кажуть: хто володіє інформацією, той і керує світом. Мало володіти інформацією, ще й потрібно мати належний світогляд, щоб її правильно інтерпретувати й використовувати. Людині, яка оперує малим масивом інформації здається, що її судження є правильними, хоч насправді є хибними. Такими людьми легко маніпулювати за допомогою сучасних інформаційних технологій, що можна в нас час наочно побачити. Погляди багатьох міжнародних олігархічних кланів та й багатьох держав, сусідніх й не дуже, є такими: “Українці – це працьовитий народ, який віками жив у ярмі. Ми цей народ експлуатували й використовували для розвитку власних народів та власних статків. Такої держави як України ніколи не було, там нема заможної високопрофесійної державницької еліти, бо її ми регулярно стригли. Український народ – це народ, який ставить перед собою тільки дріб’язкові цілі (кому служити) й тому постійно втрачає свій історичний шанс. Так було в часи Богдана Хмельницького, так було в час першої світової війни і Української народної республіки, так було в час другої світової війни, так було в час Помаранчевої революції. Ми вбили в голову цьому народові, що він до нічого не здатен, що він самостійно керувати своєю державою не може, всі його керівники (президенти, борці за незалежність, …) є зрадниками й бандитами. Ми повинні зробити все, щоб так і було й далі. Потрібно мутити воду в Україні, бо в мутній воді ми – генії рибалки – добре вміємо ловити рибку. Ми повинні влаштовувати постійні протистояння між Сходом і Заходом України, між комуністами й націоналістами, між православними і греко-католиками. Отож, розділяй і перемагай – цей лозунг завжди спрацьовував в Україні. Він повинен працювати й далі. Для цього потрібно зробити все для того, щоб в Україні не сформувалась заможна й високопрофесійна державницька еліта. Заможна й високопрофесійна державницька еліта – це основна небезпека для нас. Ми повинні робити всякі перешкоди для успіху українців в бізнесовій діяльності. Ми повинні знаходити неуків й робити вченими, депутатами, головами міст, …, президентами. Такі “генії” подвійна знахідка для нас: вони дискредитують українську ідею, вони не можуть бути самостійними й тому за належні аргументи “правильно” донесуть до народу нашу позицію. Ми повинні знаходити належні аргументи для того, щоб постійно переконувати, що українці – це не-народ, такої держави як Україна ніколи не було й бути не може. Для нас велику небезпеку ніс В.Ющенко, оскільки він міг створити умови для формування заможної й високопрофесійної державницької еліти, яка б поставила під свій контроль основні життєві сфери України, основні Українські багатства. Нам вдалося дискредитувати В.Ющенка й переконати значну частину суспільства, що Помаранчева революція – це трагічна сторінка історії України. Ми повинні постійно повинні вдобрювати це народові в голову з тим, щоб не допусти приходу ще одного В.Ющенка”. 
7. Помаранчева революція – це велике свято, це велика подія, яка змінила менталітет народу. Жодна з революцій не вирішує всіх проблем. Одні думали про розбудову держави, а інші – про примноження власних статків. Оці, хто думав тільки про власні статки, і порушив життєвий принцип “ти начальник – я дурак, я начальник – ти дурак” є головними дискредитатором цієї події. Історія розставить всі крапки над відповідною буквою. Але святкування кожної річниці цієї події в кожному регіоні потрібно як можна гучніше, бо це величезний наш успіх – це подія, яка з населення зробила вільнодумний народ, а вирішити всі назрілі проблеми вона не могла в принципі через відсутність достатньої кількості професіоналів, через надумані нереальні лозунги та через роз’єднаність суспільства, чим успішно скористались наші неприятелі. Але це була необхідна подія в нашій історії, значимість якої важко переоцінити. 
8. Загрози України є зовнішні й внутрішні. Зовнішні – це витіснення України впливовими міжнародними гравцями зі стежки встановлення й суспільного прогресу. Внутрішні – це економічна відсталість і перетворення України в олігархічну державу, якою правлять кілька сімей, для яких Україна – це тільки територія для збільшення власних статків. 
9. Є дещо спільне в причинах українських невдач часів Б.Хмельницького, двадцятих років минулого століття та періодом президентства В.Ющенка. Цим спільним є малий прошарок заможної та високопрофесійної проукраїнської еліти, що зумовлено попереднім колоніальним минулим України, в якому зародки еліти асимілювалися та винищувалися. Малий прошарок заможної високопрофесійної проукраїнської еліти –основна проблема державотворення. 
10. Українська діаспора розкидана по всьому світу. Україна має вигідне географічне положення, є позаблоковою державою, ніколи не вела завойовницькі війни, її історія пов’язана з сотнями народів та держав від Великої Британії, Передньої Азії та Північної Європи до Сибіру й Індії. Тому стати об’єднавчим центром на значній частині Євразії їй сам Бог велів. Така масштабна й розрахована на десятиліття геополітична ціль може бути об’єднавчою ідеєю для всього українського народу. Використання стосунків з Туреччиною та іншими багатими мусульманськими країнами як альтернативи Росії та Євросоюзу і як засобу знаходження коштів для перетворення України у високотехнологічну державу може служити хорошим тактичним кроком на шляху до успіху. 
11. У світі рахуються тільки зі сильними. Колись країни завойовували військовими операціями. Тепер країни беруть без пострілів економічними засобами. Економічно сильна Україна – запорука нашого успіху, запорука нашого виживання. Отож, постійне адекватне реагування на геополітичні зміни і перетворення України у високотехнологічну державу, в регіонального лідера з найпередовішою наукою, в достойного продовжувача кращих традицій Київської Русі – такою повинна бути наша довготермінова ціль. Така реальна масштабна геополітична ціль спрямована на виграш у Росії минулої й майбутньої історії сприятиме консолідації суспільства. Тільки консолідоване українське суспільство здатне вирішити забезпечити стратегічний успіх. 
12. Чи є шанси ?. Шанси дають освічений працьовитий народ і родюча земля. Якщо стратегічна мета поставлена, то які кроки потрібно робити. Зовнішні загрози спрямовані й на знищення української економіки, що включає і знищення крупного бізнесу. Тому настав унікальний шанс для єднання всіх задля успіху й виживання у складних геополітичних протистояннях. Але жодне єднання не приведе до потрібного успіху без відсторонення бізнесу всіх кольорів від управління державою. Бізнес в управлінні державою – це корупція, це витіснення конкурентів неконкурентними методами, це основна небезпека на шляху до успіху. 
13. Розділяй й перемагай – такою була політика щодо України її поневолювачів. Тому спрямування зусиль на консолідацію суспільства навколо досягнення стратегічної мети, проведення достойної соціальної політики, відсторонення від управління державою бізнесових угрупувань, подолання корупції, створення найкращих умов для ведення бізнесу та формування заможної високопрофесійної проукраїнської еліти й подолання її роздробленості – основні тактичні завдання для досягнення стратегічної мети.Але подолання корупції та відсторонення бізнесу від управління країною не можна досягти без консолідованих дій опозиції. Десятки опозиційних партій не об’єднаються ніколи, бо це є бізнесові проекти їхніх керманичів. Народ повинен заставити прийти лідерів до об’єднання через створення суспільних рухів “Технарі за інтелектуальну Україну”, “Хірурги за оновлену Україну”, “Вчителі біології за оновлену освіту”, “Продавці взуття за належні умови ведення бізнесу”, “Дрібний і середній бізнес проти корупції”, “Фермери за оновлене село”, …. Десятки таких організацій здатні відшукати достойних нових високопрофесійних провідників і вивести їх на олімп через голосування на низах й проведення спільної конференції організацій, яка може стати останнім етапом об’єднання політичних сил. 
14. В США –демократичні вибори. Там кожного разу одна з партій каже, образно висловлюючись, що буде обмежувати розмноження щурів, а інша – що буде їх захищати. Після серйозних дебатів обидві партії залишаються біля корита й інших не допускають. На наступних виборах в США відбувається подібне шоу, тільки захисники і недруги щурів міняються ролями. І таке проходить протягом століть. 
15. В Україні подібна картина. Одні продають Україну Росії, хоч насправді бояться тої Росії як вогню. Інші захищають від продажу і хочуть продати нас Європі, але натворили таке, що Європа може взяти нас лише за дуже демпінговими цінами. Обоє залишаються біля корита й успішно доять український народ. Народу, як недивно, таке шоу подобається. 
Вперед до успіху!  
Доктор фізико-математичних наук, професор Б.Винницький
IP: 178.210.130.242 | Ukraine, Lviv
Рейтинг: 2+ -2-
 
, 19:15 23 січня 2012 р.
 
На жаль ніяких перетворень в Україні не очікується. Влада мудро тримає рівень, щоб особливо нікого не придушити. А так як Українці народ терплячий, то будуть терпіти до самої смерті. От як би збільшили тягар в десять разів, тоді б кожен один в один "пішов на столицю", ну і звісно не з плакатами, а з реальною зброєю в руках... Мирним шляхом в таких пост комуністичних країнах як Україна і Росія нічого не вирішується!
IP: 69.162.137.134 | United States, Chicago
Рейтинг: 4+ 0-
 
Іван, 22:59 23 січня 2012 р.
 
До ВР з наших теренів на треба більше висувати на депутатські крісла тих самих і щоб вони там були до самоі пенсіі! ІГОР КУРУС хотів би напевно бути депутатом ВР і пропонує провести зустріч з Дрогобичанами.Немає ніяких перешкод! Це можна зробити в цю неділю в БК, а на яку годину думайте самі! Розклейте об яви, запросіть представників міськвиконкому , депутатів ...Люди прийдуть!
IP: 95.132.211.221 | Ukraine, Cherkasy
Рейтинг: 1+ -4-
 
кент, 07:39 24 січня 2012 р.
 
це пропоганда влади що нема кого вибирати ми виберемо людину Яка буде запропонована опозицІЄю.
IP: 178.210.152.182 | Ukraine, Lviv
Рейтинг: 2+ 0-
 
тимко, 21:06 24 січня 2012 р.
 
В Дрогобичі опозиціі немає! А є лише ті, які прибрали під себе все що погано лежало і лежить.Це ті, які ходять по суботах і неділях до церкви, ніби-то дуже сильно віруючі люди!
IP: 178.210.153.249 | Ukraine, Lviv
Рейтинг: 3+ 0-
 
До ТИМКА, 22:04 24 січня 2012 р.
 
Партия районiв вже стадiон побудувала в Дрогобичi..Ганьба.Радзiевського треба гнати в шию...
IP: 190.166.35.0 | Dominican Republic
Рейтинг: 3+ 0-
 
, 22:23 24 січня 2012 р.
 
А ну покажіть мені пальцем хто в Дрогобичі настоящий націоналіст! Лагодич Микола! Чи Глубіш М.! Чи Муль"! То крикуни! Ну 1 - Лагодич на всіх забив - бабло є, машина є, будує дорогі бутіки чи то магазини.Правда він ніколи не був націоналістом - все під себе і тут немає про кого говорити.Решта двоє тепер тільки спостерігають а що робиться в Дрогобичі - і все! Ось такі, панове -громадяни, справи! Був нібито один націоналіст ГУК + Гентоші і то вони вже канули в минуле!
IP: 178.210.133.108 | Ukraine, Lviv
Рейтинг: 2+ 0-
 
до всіх, 09:25 25 січня 2012 р.
 
Хочу ВАМ всім нагадати, що нібито вибори до ВЕРХОВНОІ РАДИ УКРАІНИ мають проходити в жовтні місяці ц.р.Будуть різні кандидати на ці грошові посади, це ясно як в день! Ми підемо на ті вибори, добровільно.Бо раніше при СССР була єдіная партія большевіков і усьо! Вибору не було по кандидатах.Але дуже дивно те, що ми всі будемо голосувати за тих самих, бо вони будуть, напевно, повертатися на своі старі - теплі місця! І дивно ще те==що депутати післі обрання живуть своім життям, яке повністю відсторонено від життя ЛЮДЕЙ..Головне "пролізти" до ВР! Ось тут ми всі, дрогобичани, просто будемо бути зобовязані перед виборами зібратися гуртом і вирішувати питання кандидатів, коли будемо вже знати іхні прізвища! Давайте посперечаємося!
IP: 95.132.28.221 | Ukraine
Рейтинг: 1+ 0-
 
резидент, 19:33 25 січня 2012 р.
 
Високодуховний керманичу області , Великий свободівський національний патріоте Панькевичу , твоя зарплата складає 14 тис. грн.За які такі особливі заслуги ти , використовуючи більшість " Свободи" у облраді , пропонуєш собі ще премії і надбавки . Може ти не знаєш , що твій нарід вимирає , хворіє , ледве кінці зводить з кінцями. А тепер плюс твоя інтенсивність обійдеться платникам податків кожного місяця 50% від твоєї зарплати - це + 7 тис. грн. Разом 14 тис.+ 7 тис=21 тис грн. Тобі і цього замало захотів ще премії . Платникам 60% твоїх премій коштує 8 тис. 400 грн. Додаємо разом 21 тис + 8тис 400 = 29 тис. 400 грн , За такі гроші можна бавитись з своєю сестрою і. Сех у щирого українця і патріота , можна будь-кого обливати брудом . Це означає що мерзенна політична шпана у Львові дорвалася до влади . Ганьба вам всім пройдисвіти , які дуже люблять свій народ! А тепер порівняй на засіданні " Свободи" свою зарплату і вчительську . А ти ще хочеш щоб прості люди за тебе голосували на виборах . Ти будеш їсти ікру , а хлоп на кусок хліба немає Дай дітям на лікування кору та ін. інфецій .. Яка несправедливість ! Тож будьмо єдиними і чесними перед Богом і людьми і своею совістю!
IP: 37.55.175.129 | Ukraine, Cherkasy
Рейтинг: 3+ 0-
 
ветеран праці, 20:45 26 січня 2012 р.
Додати коментар
Ім’я:
E-mail:
Коментар:

 
© 2008-2018 Дрогобич Інфо → (сайт працює 3583 дні)