Канони подружжя

Надрукувати
Роздуми
Написав(ла) Іванна Семкович   
10.11.2012
ЦеркваПодружжя як природний інститут. Подружжя є суттєвою установою природного права. Бог як творець природного права узаконив подружжя позитивним і безпосереднім актом. В Божому акті створення людини є одночасно й покликання до створення нею людської родини (Книга Бут.1, 27-28; 2, 18; 2, 23-24): "І Бог на свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх. І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: "Плодіться й розмножуйтесь, і наповнюйте землю, оволодійте нею"".

Відповідно до Кодексу канонів Східних церков подружжя є умовою-контрактом, у якому чоловік і жінка утворюють спільноту на ціле життя, своєю природою спрямоване до добра членів подружжя, до народження і виховання нащадків. Основою такого зв’язку є союз між чоловіком і жінкою, укладена свідомо і добровільно, яка створена на підставі особистої згоди обох сторін, через яку сторони взаємно віддають і приймають себе з метою установлення подружжя. Умова подружнього зв’язку має правний характер, якщо укладена між особами, які правно можуть укласти подружжя у приписаній формі.

Юридично, любов не є суттєвим елементом у подружньому союзі чи згоді, а є елементом, зовнішнім для згоди. Проте брак любові у творенні ("fieri") подружжя, може бути вказівкою на брак згоди.

В Римському праві, шлюб – це суспільний, правовий інститут, який полягає в довготривалому союзі осіб чоловічої та жіночої статі, що складає основу сім’ї.

о.Тарас Петро Олійник пише: "Шлюб – це своєрідний контракт, договір чоловіка й жінки, щоб встановити сім’ю і виховувати дітей; це також одна із св.Тайн.".

У Каноні 828 §1 ті подружжя правосильні, які укладаються згідно зі святим обрядом перед місцевим ієрархом чи парохом або ж священником, якому одним з цих двох було надане повноваження благословити подружжя, а також у присутності при наймі двох свідків, однак, згідно з приписами наступних канонів і з дотриманням винятків, про які мова в КК. 832 і 834, §2.

Так як, подружня умова, укладена між охрещеними, отримала від Христа силу cв. Тайни, Церква говорить, щоб її укладати згідно з релігійними обрядами. Священним вважається цей обряд через саму участь священника, який асистує і благословляє.

Згідно з Кан. 776 §3 істотними прикметами є єдність і нерозривність, які в подружжі між хрещеними набувають особливої сили з огляду на святу Тайну.

Подружня єдність означає зв’язок одного чоловіка з однією жінкою, яка випливає з природи людини. Це засвідчує нам Св. Письмо: "Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, - і стануть вони одним тілом".

Тридентський Собор визнав подружню єдність як догму cв. віри.

З усіх контрактів, подружжя – це найстарший і найсвятіший контракт, що його може людина укласти. Перше подружжя було здійснене в раю (Буття 1, 26-27; ІІ, 18-24). Учасниками того подружнього контракту були Адам і Єва. Сам Бог засвідчив і підтвердив цей контракт.

Нерозривність подружжя полягає в тому, що не можна встановлювати подружнього зв’язку на певно означений час, а лише до кінця життя однієї зі сторін.

Подружня тривалість виникає з самого поняття подружжя, як глибокої спільноти життя і подружньої любові. Розлучення є розбиттям подружжя. Подружжя повинно бути тривалим, щоб зреалізувати природну мету, яка полягає у вихованні та народженні нащадків.

Народжених дітей треба виховувати так, щоб вони були здатні до самостійного та повноцінного життя у спільноті. На жаль, цього не можна здійснити за короткий час чи при допомозі одного з членів подружжя. Виховання нащадків – це довготривалий процес, який вимагає постійного, терпеливого, натхненного зусилля з боку обох членів подружжя. Природні вимоги щодо подружньої тривалості наведені: у Євангелії від cв. Матвія (19, 4-6): "Тож, що Бог спарував, – людина нехай не розлучає"; Першому посланні Ап. Павла до критян (7, 10-11): "Нехай віддає чоловік своїй дружині потрібну любов, так же само чоловікові дружина".

Доктринальна засада про нерозривність подружжя наведено у Соборі Ватиканський ІІ в "Конституції душ пастирській про Церкву в сучасному світі", ч.49: "…Тому ці акти, якими подруги дружньо і чисто між собою об’єднуються, є чесні і достойні і, якщо тільки бувають виконувані на справді людський спосіб, то виражають і підтримають взаємне дарування, яким вони себе обопільно, радісно і вдячно збагачують. Ця любов, визначена взаємним довір’ям, а передовсім узаконена Тайною Христовою, залишається вірною собі серед успіхів і противнощів, і духом і тілом, а тому є чужим для неї всякий перелюб і розвід".

Подружжя як Таїнство

Коріння Таїнства подружжя полягає в тій істині, що дві людини, які люблять один одного, вибирають один одного, приносять один одному в дар своє життя, завдяки чому пізнають, що Бог є Любов і що їх єдине серце охоплено стремлінням до Бога.

Любити, перебуваючи в таїнстві, означає, таким чином, берегти свою, єдину і дорогоцінну, в рамках досвіду великої Любові, з тією глибокою впевненістю, яку дає сама Любов. (Антонио Сикари. О браке "Христианская Россия". Милан-Москва.- 1993р.- 144с.)

Св. Августин говорить: "В Таїнстві застерігається, що шлюб не повинен бути розірваний, та що чоловік чи жінка, якщо розлучаються, не повинні з’єднатися з кимсь іншим навіть заради зроджених дітей".

Отже, ця непорушна міцність все таки притаманна усім справжнім подружжям. Наш попередник Папа Пій VІ у своєму листі до єпископа з Егеру (Угорщина) зазначав: "…Навіть якщо подружжя позбавлене таїнствого елементу, як це у невіруючих, то все ж таки у такому подружжі, оскільки воно є справжнім подружжям, мусить залишатися і безумовно залишається той вічний зв'язок, який на підставі Божого права притаманний подружжю від першого його встановлення, так, що не підпадає під ніяку цивільну владу. Тому, коли ми говоримо про укладення якого б то не було подружжя, то воно є укладеним так, що є справжнім подружжям, і в даному випадку тягне за собою вічний зв’язок, який на підставі Божого права притаманний кожному справжньому подружжю; або ж його уклали без такого вічного зв’язку, і в такому випадку це не подружжя, а незаконний зв'язок, який за своєю природою протилежний до Божого закону, у який не можна вступати".

Досліджуючи підставу цієї Божої постанови, можемо знайти її у визначенні християнського подружжя, яке нам дає Апостол у Посланні до ефесян, відтворивши найдосконалішу єдність між Христом та Церквою: "Це велика тайна, а я говорю про Христа і Церкву"; і ця єдність, доки житиме Христос і Церква завдяки Йому, не може бути розірвана ніяким розлученням. Цього також навчає нас св.Августин: "Це зберігається у Христі та у Церкві, яка, живучи з вічно живим Христом, ніколи не може бути від Нього розлучена. У Божому Граді…, тобто Христовій Церкві, дотримання цього Таїнства є таким, що коли для народження дітей жінки виходять заміж чи чоловіки беруть їх за жінок, то не дозволено залишати неплідну жінку, щоби взяти іншу, плідну".

Нерозривність подружжя – міцний бастіон для захисту подружньої чистоти від зовнішніх чи внутрішніх спонук невірності; завдяки чому усувається тривога та острах того, що в нещасті або в старості чоловік чи дружина виявляться невірними – натомість приходить спокійна певність. Досвід вчить як непорушна нерозривність подружжя становить плідне джерело чеснотливого життя та цілісності звичаїв і як строге дотримання цього порядку забезпечує щастя та добробут держави. Бо такою буде держава, які у ній сім’ї та громадянин, тому що тіло визначають а частини. З цього випливає, що ті, хто енергійно захищає непорушну єдність подружжя, роблять надзвичайно цінну послугу особистому благові супругів та їхніх дітей.

Так як Христос встановив дійсну подружню згоду між вірними як знак благодаті, то таїнственна природа так тісно пов’язана з християнським шлюбом, що не може бути справжнього подружжя між охрещеними, "яке на підставі самого цього факту не було б Таїнством". (CIC, can.1012.)

Отже, вірні, даючи таку згоду відкривають для себе скарб таїнственної благодаті, з якої черпають необхідні надприродні сили, щоб аж до смерті вірно, свято й витривало виконувати свої завдання й обов’язки. Бо це Таїнство також додає ще й інші особливі дари, добрі схильності, насіння благодаті, вивищуючи та вдосконалюючи природні сили, щоб супруги могли не лише добре розуміти, а й з твердим переконанням та рішучою волею глибоко відчувати, цінувати та успішно виконувати все, що належить до їхнього подружнього стану, до його мети й обов’язків. І для цього це Таїнство надає їм право на дійсну допомогу благодаті щоразу, коли супруги потребують її для виконання обов’язків свого стану.

Для того, щоб супруги моли прийняти рішення, дотримуватися його та втілювати на практиці, - їм допоможе часте роздумування над їхнім станом та старанне пригадування отриманого Таїнства. Нехай вони завжди пам’ятають, що були освячені та зміцненні для обов’язків та гідності свого стану особливим Таїнством, дієва сила якого вічна, хоча й не витискає та таїнственного знаку (в душі людини). Нехай роздумують над повними потіхи словами святого Кардинала Роберта Беллярміна, який у благочестивму переконанні та у згоді з іншими авторитетними богословами зазначає: "Таїнство подружжя можна розглядати у його двох аспектах: перший, коли його уділяють, і другий, коли воно триває вже після того як було уділене. Це Таїнство подібне до Євхаристії, яка є Таїнством не тільки тоді, коли відбувається, але і в подальшому триванні; бо доки супроги живі, їхнє співжиття є завжди Таїнством Христа і Церкви". Але щоб благодать цього Таїнства могла в повноті виявити свою ефективність, як ми вже на це вказували, необхідна співпраця супругів, яка полягає в їхньому намагання ретельно та невтомно виконувати свої обов’язки. (Св. Роберта Беллярмін, De controversiis, t. III: De Mart., controvers. II, c.6)

(Вибрані документи католицької церкви про шлюб та сім’ю. "Колесо". Інститут Родини і Подружнього Життя УКУ.- С.45-49, С.73-74)

Відновивши первісний характер – суть подружжя, Христос подбав про середники для збереження і скріплення його єдности-стабільности, додаючи до природного контракту – ласки і благословення Св. Тайни. Він оживив природній контракт надприродним, таїнственним життям. (о.Іван Шевців Святі Тайни і їх здійснювання в українському обряді. – 156с.)

Подружня згода

В укладенні шлюбного союзу головну роль виконують охрещенні чоловік і жінка, які є вільні для укладення шлюбу і які добровільно виражають свою згоду. "Бути вільним" означає не мати перешкоди з боку природного чи церковного закону.

Церква вважає взаємне вираження згоди між подружжям необхідним елементом, "який створює подружжя". (Кодекс канонічного права, кан.1057, § 1) Якщо немає згоди, немає одруження.

Згода полягає у "людському акті, через який подружжя взаємно віддає себе одне одному і приймає одне одного": "Беру тебе за свою жінку… Беру тебе за свого чоловіка" (Кодекс канонічного права, кан.1103). Ця згода, що зв’язує подружжя між собою, знаходить своє завершення в тому, що обоє "стають одним тілом" (Бут. 2, 24; Мр. 10, 8).

Згода повинна бути виявом волі кожного з тих, що беруть шлюб, вільним від примусу чи тяжкого зовнішнього страху (Кодекс канонічного права, кан.1057, § 1) Жодна людська влада не може замінити цієї згоди (Кодекс канонічного права, кан.1057, § 1).Якщо цієї свободи бракує, то одруження не правочинне.

З цього приводу (чи з інших причин, які унеможливлюють і роблять недійсним шлюб) (Кодекс канонічного права, кан.1083-110) Церква може після вивчення ситуації компетентним церковним трибуналом оголосити "недійсність одруження", що тобто те, одруження ніколи не було. У цьому випадку ті, що брали шлюб, є вільні і можуть знову одружитися, але зобов’язані дотримуватися природних обов’язків попереднього союзу (Кодекс канонічного права, кан.1071, § 1, 3).

Священик (чи диякон), який атистує під час здійснення шлюбу, в імя Церкви приймає згоду подружньої пари і дає церковне благословення. Присутність служителя (а також свідків) виражає наочно, що подружжя стало церковною дійсністю.

Таїнство подружжя є літургійним актом, тому його належить вділяти під час публічної літургії Церкви. Так як, одруження є станом життя в Церкві, треба, щоб була певність одруження, обов’язковість мати свідків.

Публічний характер згоди охороняє "так", дане один раз, і допомагає зберігати йому вірність. Для того, щоб "так" подружньої пари було добровільним актом і щоб подружній зв’язок мав міцні і тривалі людські та християнські основи, велике значення має приготування до подружжя:

- виховання, дані батьками і родинами;

- роль пастирів і християнської спільноти як "Божої родини" необхідна для передання людських і християнських цінностей подружжя і родини, і це тим більше, що в наш час багато молодих людей мають досвід розбитих родин, які не забезпечують достатньої підготовки.

Від правосильного подружжя народжується між подружжям зв’язок, вічний і винятковий за своєю природою; крім того, у християнському шлюбі подружжя, з огляду на завдання та гідність свого стану, зміцнюється і неначе освячується особливим таїнством (Кодекс канонічного права, кан.1134).

Згоду, якою подружжя взаємно віддає і приймає одне одного, запечатує сам Бог. З їxнього союзу за Божим законом "виникає непорушна установа, також і перед суспільством". Союз подружньої пари залучається до союзу Бога з людьми: "Справжня подружня любов стає частиною любові до Бога" (ІІ Ватиканський Собор, Паст. Конят. "Gaudium et spes", 48).

Отже, подружні узи установлені Самим Богом так, що подружжя, укладене і фізично здійснене між хрещеними, ніколи не може бути розірване. Цей зв'язок, що є результатом добровільного людського акту подружньої пари і фізичного здійснення подружжя, стає вже безповоротною дійсністю і дає початок союзові, запорукою якого є Божа вірність. Церква не має влади висловлюватися проти цього розпорядження Божої мудрості (Кодекс канонічного права, кан.1141).

У своєму житті та у своєму стані християнська подружня пара має серед Божого Народу свій власний дар. Ця благодать, властива таїнству Подружжя, призначена для вдосконалення любові між подружжям, для зміцнення їх нерозривної єдності. Цією благодаттю "вони допомагають одне одному освячуватись в подружньому житті, у прийнятті і вихованні дітей" (ІІ Ватиканський Собор, Догм. конст. "Lumen gentium", 41).

Христос – джерело цієї благодаті. "Так само, як Бог заснував колись Союз любові і вірності зі Своїм народом, так і тепер Спаситель людей і Наречений Церкви виходить назустріч християнському подружжю через таїнство Подружжя". Він залишається з ними, дає їм силу йти за Ним, узявши на себе свого хреста, підніматися після упадків, взаємно прощати одне одному, нести тягарі один одного, "коритися один одному в Христовім острасті" і любитися надприродною, ніжною і плідною і плідною любов’ю.

(Синод української Греко-Католицької Церкви. – 2002р.Б. – 172с.)

Прислів’я: "Вибираєшся в далеку дорогу – молися раз, плануєш купити коня – молися двічі, наміряєш женитися – молися тричі". І тому Соломон у своїх "Приповістях" (19, 14) каже: "Доми й майно дають родичі, розумну жінку посилає Бог".

Катехит Семкович Іванна

Переглядів: 4927

Коментарі (15)
 
Але такі лекцію треба прочитати молодим людям.які хочуть стати священниками.А молодожонам треба в першу чергу надавати квартиру, роботу, добру зарплату і так далі! Виховувати дітей, іздити хоч би раз в три роки на море відпочивати.Жити по-людськи.
| Ukraine, Kupyansk
Рейтинг: 22+ -4-
 
То пані добра справа ., 11:02 10 листопада 2012 р.
 
Найперше, Авторці варто знати, де правильно розставляти розділові знаки. Наступне: у тексті є і канони, і кодеси, і собори і цілі купи цитат кавалками, але чи там БОГ, хоча б поміж рядків? Набагато пееконливіше про щось казати своїми словами, а не кимось колись написними- це, на той час, була їхня думка і позиція, як іншим був час та обставини, в яких вони жили. І ще: дисертація є дисертація, менторство є менторством, але не повчанням. Бо нікого нічому не навчиш доти, допоки кожен не захоче навчитися сам! Навіть, якщо Ви- позолочена людина, то однаково ж- немає меж самовдосконаленню! Кожен сприймає світ і живе у ньому так, як до цього спонукає власна душа, а не душі всіх підряд. Тоді людина і є Особистість, а кожна Особистість (як спрагла досконалості) ніколи не є задоволена собою! Тому, радше за все, мудрий промовчить і тоді його краще почують, аніж переб"є свою думку власним голосом- і заглушить її.
| Ukraine
Рейтинг: 7+ -2-
 
До Автора, 18:00 10 листопада 2012 р.
 
«Юридично, любов не є суттєвим елементом у подружньому союзі чи згоді, а є елементом, зовнішнім для згоди. Проте брак любові у творенні ("fieri") подружжя, може бути вказівкою на брак згоди.» Цікаво, цю «філософську» сентенцію Семкович сама придумала, чи з канонів виписала. До чого весь цей набір цитат і виписок, що не в’яжеться одне одного. В мене є підозра, що катехиту Іванні дали завдання написати реферат на заняття, от вона і старалась, бо інакше важно зрозуміти для чого це потрібно молодій людині? Про любов знають чимало, можуть все визначити і «пояснити», але, як правило, вони самі її не пізнали. А кого вона торкнулась по-справжньому, то завжди бракує слів, щоб пояснити, та й напевне їх взагалі не існує. Так що катехиту Іванні слід це пам’ятати.
| Ukraine, Lviv
Рейтинг: 8+ -1-
 
, 13:42 11 листопада 2012 р.
 
Жіночко, (до автора)! ви оперуєте такими поняттями, які потрібно розшифрувати для широкого загалу (бойдай особисто для мене): що таке Триденський, 2 Ватиканські Собори, чому вони мають бути для мене авторитетом, що таке СІС, ви вживаєте до подружжя поняття контракт, яке не завсім точно відображає суть явища, і характерне зовсім не для слов"ян, а радше для Західної Європи... 
Як цим мають керуватися православні... котрі не визнають ККСЦ (Кодексу канонів Східних Церков). 
Дивиться на інституцію подружжя ширше!  
маленька РЕКОМЕНДАЦІЯ: перепишість свій реферат і не думайте що всі греко-католики))) 
PS! без образ:) :zzz
| Ukraine, Lviv
Рейтинг: 8+ -3-
 
, 18:51 11 листопада 2012 р.
 
Основне передерто із статті "Прикмети та цілі Подружжя; правно-душпастирський аспект Святої Тайни Подружжя"
| Ukraine, Lviv
Рейтинг: 1+ -2-
 
Знаючий, 19:22 11 листопада 2012 р.
 
Перш нiж критикувати автора, треба самому навчитися правильно розставляти роздiловi знаки.
| Sweden
Рейтинг: 4+ -1-
 
фiлолог, 20:11 11 листопада 2012 р.
 
Правильно чи неправильно оле щось маемо для читання хто нічого неробить того некритикують ;Порада взяти борцу Біблію а конкретніше Новий Заповіт і читати, роздумувати, виконувати. Псалом 1, який вчить мудрості і як отримати Благословіння у всіх аспектах життя людини
| Ukraine, Lviv
Рейтинг: 2+ -1-
 
Для всіх, 20:54 11 листопада 2012 р.
 
Любовь есть интимно-личная сфера жизни, в которую общество не смеет вмешиваться. Когда речь идет о любви между двумя, то всякий третий лишний. Любовь всегда нелегальна. Легальная любовь есть любовь умершая. Легальность существует лишь для обыденности, любовь же выходит из обыденности. Мир не должен бы знать, что два существа любят друг друга. В институте брака есть бесстыдство обнаружения для общества того, что должно было бы быть скрыто, охранено от посторонних взоров. Брак, на котором основана семья, есть очень сомнительное таинство. 
Любви присущ глубокий внутренний трагизм, и не случайно любовь связана со смертью. Мне всегда казалось странным, когда люди говорят о радостях любви. Более естественно было бы, при более глубоком взгляде на жизнь, говорить о трагизме любви и печали любви. Любовь, в сущности, не знает исполнившихся надежд. Бывает иногда сравнительно счастливая семейная жизнь, но это счастливая обыденность. 
Любовь - горная, а не равнинная, с ней нечего делать тем, которые устраивают приспособление к равнинной жизни. Любовь нельзя удержать на равнине, она мертвеет и превращается в иное. Любовь - не жилец на равнинной жизни. В любви нет ничего статического, ничего устраивающего. Любовь - полет, разрушающий всякое устроение.
| Ukraine, Lviv
Рейтинг: 5+ -3-
 
Без фантазирования, 00:26 12 листопада 2012 р.
 
зі всім погоджуюсь, бо в тому є сенс, але багато букв у тексті, і написано для тупоголових, ми всі в курсі що є біле, а що є чорне.
| Ukraine, Lviv
Рейтинг: 3+ -1-
 
орсон, 01:16 12 листопада 2012 р.
 
В цілому стаття хороша, особило варто чого повчитись молодим людям, перш ніж одружуватись. Не треба робити різниці між православ'ям і грекокатолицькою вірою, адже суть не в цьому. Бачу тут розкрито подружжя з регілігійної точки зору. Критикувати всі вміють, а Ви візьміть напишіть!
| Ukraine, Dnepropetrovsk
Рейтинг: 3+ -3-
 
дрогобичанин, 09:30 12 листопада 2012 р.
 
нарешті з'явилась стаття для роздумів...
| Ukraine, Dnepropetrovsk
Рейтинг: 3+ -2-
 
оро, 14:48 12 листопада 2012 р.
 
Знову tatata занудну дурню копіпастить . . . :upset
| Ukraine, Zaporozhye
Рейтинг: 2+ -1-
 
До "без фантазирования", 15:37 12 листопада 2012 р.
 
Молодець Іванна, стаття супер і повчальна для молодих людей, ато зараз багато молоді не знають що таке справжнє подружжя.
| Ukraine, Zaporozhye
Рейтинг: 2+ 0-
 
мешканець, 12:05 14 листопада 2012 р.
 
Той хто не знає "що таке справжнє подружжя", і знати не буде (бо не хоче знати) і його не навчиш, особливо "на шпальтах ДІ". А для того, хто знає, таке "нравоученіє" не потрібне. 
Шановна Іванно, щиро дякую за турботу про моральність нашого суспільства, але, нажаль, ДІ - явно не для публікації рефератів.
| Ukraine, Lviv
Рейтинг: 3+ -1-
 
Ха-ха, 19:20 14 листопада 2012 р.
 
Стаття - повчальна. Проте автору не завадило б писати й аналітичні статті. Знаю, вона це може. Просто боїться зробити перший крок. Іванно, вовка боятися - в ліс не ходити. Сміливіше...
| Ukraine, Lviv
Рейтинг: 2+ -1-
 
Вікторія ЛИШИК, 20:05 14 листопада 2012 р.
Додати коментар
Ім’я:
Коментар:

 
© 2008-2018 Дрогобич Інфо → (сайт працює 3730 днів)