Екологія краю: про Дрогобич, радіоактивні ізотопи та розкрадені кошти

 Надрукувати
Інтерв’ю
Написав(ла) Юрій Федчак   
13.12.2012
ЗемляМіж Міністерством екології та природних ресурсів України і Громадською радою при Мінприроди нещодавно було підписано Меморандум про взаєморозуміння та спільні дії задля забезпечення дотримання вимог природоохоронного законодавства, захисту навколишнього природного середовища, забезпечення доступу громадськості до інформації. Яка ж тепер екологічна ситуація у Дрогобичі та у регіоні взагалі? Сьогодні пропонуємо читачам інтерв’ю у кандидата геологічних наук за спеціальністю "екологічна безпека", начальника управління екобезпеки ПАТ "Укрнафта" Петра Дригулича.

- Петре Григоровичу, назвіть основні екологічні небезпеки, які загрожують Дрогобичу, а так само агломерації міст Дрогобиччини?

- На мою думку, найбільшою екологічною проблемою України є відсутність державної екологічної політики і бездіяльність влади, загальна байдужість населення як до себе, так і до довкілля! Ви знаєте, що екологією займаються всі, особливо під час виборів, хоча реально майже ніхто не звертає увагу на збереження довкілля. У нашому регіоні зовсім не вирішується проблема поводження з побутовими та небезпечними відходами, забрудненням поверхневих і ґрунтових вод, відбувається варварська експлуатація природних ресурсів тощо. Тому коротко і однозначно відповісти на Ваше запитання буде складно, оскільки екологічні проблеми регіону з часом змінюються, трансформуються і з’являються нові. Так, у минулому однією з основних проблем був негативний вплив на довкілля діяльності промислових гігантів: ДХП "Поліменерал" (м. Стебник), НПК "Галичина" (м. Дрогобич), Рудоуправління "Озокерит" (м. Борислав), підприємств АПК тощо. На даний час більша частина підприємств знищена, інші не працюють і фактично знаходяться у стані ліквідації. Тому тепер головною проблемою вже є ліквідація наслідків діяльності цих підприємств, що повинна проводитись за державні кошти, оскільки виставити претензії новим власникам цих підприємств неможливо.

- Яку небезпеку являє собою річка Серет? Чи проводився кимось бактеріологічний та хімічний склад її води та чи вивчалися джерела забруднення?

- Річка Серет належить до поверхневих водойм, тому у відповідності до Водного Кодексу України та "Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами" контроль за станом забруднення вод, охороною прибережних захисних смуг покладено на екологічну інспекцію та органи виконавчої влади у галузі використання та охорони вод і відтворення водних ресурсів. Результат їхньої так званої "діяльності" ми бачимо! Крім цього, немало зусиль до цього докладають самі мешканці Дрогобича, викидаючи сміття та скидаючи стоки без будь-якої очистки в річку. Найбільша небезпека від річки Серет, яка перетворилася в стічну канаву, є моральна і естетична, оскільки вода з даного джерела вже давно не використовується населенням для господарсько-побутових потреб. Ніхто у цивілізованому світі не литиме нечистоти і не кидатиме сміття у річку, у багатьох народів це вважається гріхом! Щодо джерел забруднення, то їх дуже легко знайти, їх сотні, але хто фінансуватиме проведення робіт з санації водойми? Тому органи влади вигідно замовчують цю проблему!

- Чи вивчалася динаміка народжуваності дітей на Дрогобиччині з розумовими і фізичними вадами розвитку?

- Стан довкілля однозначно впливає на здоров’я населення. Тому підвищення рівня захворюваності, наявність різноманітних патологій у населення тих чи інших територій вказує на негативний вплив несприятливого природного середовища. Але дане питання щодо аналізу захворюваності населення належить до компетенції органів МОЗ України.

- Є інформація, що у стебницьких шахтах, окрім калійних солей, є радіоактивний уран. Про це замовчувалося за часів СРСР, про це продовжують мовчати й досі. Чи не стало це однією з причин припинення діяльності заводу? Як це відгукнулося на здоров'ї населення регіону?

- Ситуація з ДГХП "Полімінерал" серед підприємств видобувної галузі є однією з найскладніших у нашому регіоні.

На Стебницькій соляній шахті видобувати калійну руду як мінеральне добриво розпочали ще на початку минулого століття. За часів СРСР потужність двох рудників складала декілька мільйонів тонн руди на рік. Технологія переробки калійно-магнієвих руд полягала в розчиненні калійних соляних порід гарячою водою, осадженні нерозчинного глинистого залишку, відокремленні від осаду висвітленої висококонцентрованої ропи та кристалізації з неї калімагнезії. При цьому утворювалася величезна кількість відходів, що направлялися у хвостосховище - це і стало початком кінця калійної галузі. У 1983 році сталася екологічна катастрофа - було прорвано дамбу хвостосховища в річку Солоницю, а відтак у Тисменицю та Дністер вилилося близько 5 млн. кубометрів їдкого розсолу та соляно-глинистої пульпи.

Тепер щодо вмісту радіоактивних елементів. У будь-яких гірничих виробітках в тій чи іншій мірі присутні природні радіонукліди. В першу чергу, найбільш поширеними є радіонукліди уранового ряду: уран, торій і радій та один із продуктів їх розпаду - радон. Природні радіонукліди уранового ряду є характерними для гірських порід Українського кристалічного щита (Кірвоградська, Дніпропетровська, Житомирська та ін. обл.). У теригенних, і особливо, у соляних геологічних формаціях найбільш поширеним є ізотоп калію. Тому говорити про відсутність негативного впливу на здоров’я людей та довкілля природних радіонуклідів у Стебницьких шахтах калійних руд не можна. На мою думку, тут найбільший негативний вплив мав ізотопи калію, рідкоземельних елементів та газ радон, що виділявся з гірських порід та шахтних вод. До аварії на ЧАЕС на такий вплив ніхто не звертав уваги.

Стебницький ДГХП "Полімінерал", як і більшість великих підприємств дійсно працював на ВПК, але не в частині видобування уранових руд, а в частині отримання магнію та рідкоземельних металів, в тому числі їх радіоізотопів. Уранові руди видобувались в Дніпродзержинську, Жовтих водах, Казахстані та інших регіонах СРСР.

Природні радіонукліди сприяють розвитку онкозахворювань у населення, але дані щодо динаміки захворювання у мене відсутні.

- Під якими населеними пунктами є пустоти - наслідок діяльності стебницького заводу "Полімінерал"? Які небезпеки криються у їх наявності? Чого можна відтак очікувати, якщо станеться землетрус?

- Наслідками колишньої діяльності підприємства є залишений величезний об’єм підземних порожнин – гірничих виробіток, які становлять близько 35, 0 млн. м3. Крім цього, у хвостосховищі даного підприємства (с. Болехівці) міститься декілька мільйонів метрів кубічних рідких небезпечних відходів, які при "сприятливих" умовах можуть повторити трагедію минулих років і знищити все живе в заплаві річок Тисмениця та Дністра.

Для того щоб провести належну консервацію шахти і ліквідувати хвостосховище та інші наслідки діяльності цього підприємства необхідно сотні мільйонів гривень, яких немає ні у цього підприємства, ні у місцевому чи державному бюджеті. Інколи шкода, заподіяна бездумною і варварською експлуатацією природних ресурсів, значно перевищує економічну вигоду від реалізації проекту.

За наявною у мене інформацією, в окремих місцях є накладання одна на одну великих пустот - так званих камер. Тому, крім території самого рудоуправління, можна виділити дві найбільш небезпечні ділянки: перша від лісу, де знаходиться ресторан "Старий дуб" (в районі автодороги Трускавець-Львів) і до шахти на околиці с. Модричі; друга - між рудоуправлінням і АЗС, що знаходиться на межі с. Станеля між Трускавцем і Стебником. Найбільшою небезпекою є те, що рано чи пізно відбудеться просідання ґрунту, що призведе до пошкодження і навіть руйнації всіх комунікацій, що проходять через ці пустоти. Крім цього, ми знаходимось в сейсмічно активній зоні, тому при найменшому землетрусі просідання може бути раптовим, що може призвести до техногенного землетрусу, з подальшою руйнацією кріплень інших гірничих виробіток, тобто відбудеться так званий "ефект доміно".

Третя небезпечна ділянка – хвостосховище!

- Місто Борислав фактично перебуває на нафтових покладах та вибухонебезпечному газі. Що може статися, якщо все це детонує (спалахне)?

- Дійсно, ще однією проблемою нашого регіону є загазованість міста Борислава. Ця проблема не виникла сама по собі, а за активної участі видобувних підприємств та місцевих мешканців. Адже збудували місто на родовищі! Експлуатація вуглеводневих покладів на території м. Борислава ведеться з кінця ХVIII століття. Особливості геологічної будови родовища дозволяли здійснювати видобування нафти за допомогою неглибоких шурфів та колодязів, викопаних вручну місцевим населенням. В сучасних умовах видобуток ведеться за допомогою свердловин, пробурених на значно глибші горизонти. На сьогодні на території міста налічується понад 2000 свердловин та більше 20 000 шурфів-колодязів. Основною причиною виникнення екологічних проблем є природні та техногенні геохімічні аномалії, що зумовлені підвищеним вмістом вуглеводневих газів у ґрунтовому шарі, в результаті чого в окремих підвальних приміщеннях житлових будівель та інших споруд можливе накопичення значної кількості вуглеводневих газів, що спричиняє виникнення небезпечних ситуацій. При сприятливих умовах, у певних місцях, особливо у підвальних приміщеннях, каналізаційних колодязях тощо можливе накопичення вибухонебезпечної газоповітряної суміші. Ця проблема існує вже майже дві сотні років і лише після вибуху житлового будинку у 1972 році, коли загинули люди, на неї звернули увагу. Але віз і нині там. Тут, як у минулому, так і сьогодні ігноруються вимоги безпеки та правила забудови населених пунктів. Поблизу об’єктів нафтогазовидобутку, інколи навіть на них, ведеться будівництво житла та інших об’єктів соціальної сфери, наражаючи тим самим людей на небезпеку. Виникає запитання: як і за скільки можна державному чиновникові видавати дозвіл на будівництво житла на свердловинах? Чому забудовується гірничий відвід нафтогазового родовища?

Державна політика щодо проблем міста Борислава відсутня. Точаться лише розмови, в той час як окремі житлові будинки потребують негайного виселення із зони загазованості. Так, колись була державна програма зменшення рівня загазованості 2001-2005рр., яку влада успішно провалила. І лише тепер, завдяки ЗМІ знову звернули увагу на проблеми міста Борислава . У червні 2012 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про Загальнодержавну цільову програму захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на 2013-2017 роки". Цим Законом передбачено заходи на ліквідацію екологічних і соціальних наслідків довготривалого видобутку нафти та озокериту на території м. Борислава Львівської області, в т. ч. перенесення загальноосвітньої школи №7 за межі небезпечної зони, перенесення корпусів Бориславської центральної міської лікарні за межі нафтового та озокеритового родовищ, проведення обстеження території родовищ нафти та озокериту з метою встановлення меж території, з якої необхідно відселити жителів тощо.

- Відзначається різка зміна умов клімату. З огляду на близькість Карпат та безконтрольне вирубування лісів чи є можливим сценарій Нью-Орлеану у Дрогобичі, Трускавці, селах району у результаті повеней, тривалих опадів?

- Геологічна історія нашої планети зазнала величезну кількість кліматичних змін. Тут, де ми знаходимось, були льодовики, пустелі, тропіки і навіть дно океану. Це залежить від багатьох природних факторів і за останні тисячоліття досить активно проявляє себе антропогенний чинник – вплив людини. Тому, коли об’єктивні і суб’єктивні чинники накладаються, можуть відбуватися різноманітні катаклізми. Беззаперечно, вплив людини на клімат є досить суттєвим. Це - викиди забруднюючих речовин в атмосферу, в т. ч. парникових газів та озоноруйнуючих речовин, вирубка лісів, розорювання земель, розробка родовищ корисних копалин практично у всіх широтах тощо. Щодо повторення сценарію Нового Орлеану, то це - нереально, оскільки значна частина території цього міста знаходиться нижче рівня Світового Океану, а Дрогобич більше ніж 250-300 м над рівнем моря. Для того, щоб води Світового Океану затопили м. Дрогобич, необхідно підняти рівень води більше, ніж на 300 м! Однакових катастроф не буває, всі вони різні. Близькість Карпат може загрожувати повенями, сходженням лавин, селевих потоків тощо. Тому важко з Вами не погодитись, що вирубування карпатських лісів не пройде безслідно. Крім цього, значна частина Карпат знаходиться в сейсмічно активній зоні, де можливі землетруси навіть до 7, 0 балів за шкалою Ріхтера, що може лише підсилити ці загрози.

- Яку оцінку можете дати роботі міських та районній СЕС?

- Таку саму, як і більшості органів державної влади. На мою думку, її не існує! Хоча, коли Ви захочете розпочати свою власну справу, то всі вони є найголовнішими суб’єктами дозвільної сфери. Пам’ятаєте колишнє забруднення нафтопродуктами питних вод на водозаборі в с. Гірне, як "оперативно" відреагувала наша СЕС і міська влада?..

- Наскільки ефективно, на Вашу думку, підготовлені служби цивільної оборони краю?

- Найбільш об’єктивну оцінку можуть дати реальні результати роботи цих служб при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Уявіть собі, скільки часу необхідно було б нашим рятувальним службам у випадку ліквідації наслідків Катріни в (США) чи цунамі в Японії? Згадайте лише "героїчну" боротьбу з паводками на Закарпатті і в Карпатах з мільярдними затратами чи ліквідацію наслідків аварії в Ожидові. Як Ви самі розумієте, що це є справжній показник, а не дуті результати навчань при імітації катастроф чи під час підготовки до Євро–2012. Звичайно, в цих органах працюють справжні професіонали, але вони є складовою держави, а держава хворіє.

- Ким повсякчас контролюється радіоактивний стан довкілля і чому населення не отримує інформацію?

- Що стосується контролю за діяльністю підприємств і цілих галузей у частині радіаційної безпеки в цілому, то ці функції покладено на Державну інспекцію ядерного регулювання. Контроль за станом довкілля та опроміненням персоналу і населення покладено на органи МОЗ України – СЕС. Чому не інформують? Тому, що суспільство не вимагає! При цьому слід зазначити, що на Дрогобиччині ситуація з радіаційною безпекою не викликає особливого занепокоєння. Окремі побоювання може викликати негативний вплив природних радіонуклідів з магматичних порід (граніт, габро, лабрадорит, базальт тощо), які використовуються у вигляді щебеню в залізобетонних конструкціях житлових будівель та газ радон в підвальних і напівпідвальних приміщеннях.

- Чи надійно захищені джерела водопостачання регіону від можливих терактів (хімічного, бактеріологічного забруднень)? Чи забруднюється питна вода, якщо у підземних водопроводах відбувається розгерметизація (пошкодження)? Збудники яких хвороб таким чином можуть потрапити у воду?

- Як добре, що про теракти ми дізнаємося тільки зі ЗМІ! Захиститися від них майже неможливо, тим більше у нашій "стабільній" державі. При розгерметизації наших застарілих водогонів відбувається як хімічне, так і бактеріологічне забруднення питних вод. Найчастіше це відбувається при відключенні водопостачання за рахунок всмоктування у водогін всіх нечистот, що знаходяться в ґрунті, інколи навіть каналізаційних стоків. Крім цього, в районі водозаборів знаходяться нафтопроводи, тваринницькі ферми тощо, які також при аварійних ситуаціях можуть додати "запаху" нашій воді. Щодо збудників хвороб, то це залежить від джерела забруднення.

- Яку небезпеку несе Броницьке сміттєзвалище? Які реальні шляхи вирішення цієї проблеми?

- Проблема поводження з відходами, в тому числі побутовими не вирішується не тільки в Дрогобичі, але й в Україні. В Україні є всього-на-всього два діючі сміттєпереробні заводи.

Броницьке сміттєзвалище - це сплюндрована і виведена з сільгоспугідь на десятки років велика земельна ділянка, і так само забруднені майже назавжди ґрунтові води та постійне джерело шкідливих викидів в атмосферне повітря. Найпростіший шлях, що пропонується владою - відвести нову земельну ділянку для будівництва чи розширення сміттєзвалища, а діюче рекультивувати. При цьому пропонується лише технічна рекультивація – засипання мінеральним ґрунтом накопичених відходів, а переробка, сортування сміття, вилучення корисних компонентів та біогазів чи біодеструкція не передбачається. Якщо будемо діяти таким чином, то через декілька сотень років будемо жити на смітнику! Тому моя порада місцевим жителям: в жодному разі не погоджуватися на відведення нових земельних ділянок під сміттєзвалище, які б блага Вам за це не обіцяли!

На мою думку, одним з найкращих варіантів є наступне: необхідно на сміттєзвалищі чи на території ДГХП "Полімінерал", або на іншій непридатній території збудувати найсучасніший, екологічно безпечний сміттєпереробний завод із сортувальною станцією. Необхідно запровадити обов’язковий роздільний збір побутового сміття у всіх населених пунктах, ліквідувати всі несанкціоновані сміттєзвалища в районі, ввести жорсткі штрафні санкції за порушення чинного законодавства про відходи. Слід провести сортування і перероблення наявних відходів зі сміттєзвалища і тих, що будуть надходити від агломерації міст Дрогобиччини, розглянути можливість поступової заміни полімерів на екологічно безпечну упаковку, запровадити утилізаційний збір за поліетиленові пакети, упаковку і пластикову тару, а отримані кошти використовувати на їх утилізацію. Тільки такі комплексні заходи зможуть покращити ситуацію, що склалася.

- Повітря у наших містах є досить загазованим і нам доводиться ним дихати, а значить - хворіти на різні недуги. Чи контролюється кимось ступінь забруднення у містах вихлопними газами? Які шляхи виходу з даної ситуації?

- Так, дійсно, у більшості населених пунктів України якість повітря не відповідає нормам, що зумовлює підвищені ризики захворювань органів дихання, серцево-судинні та онкологічні захворювання. Контролем за станом забруднення повітря у житловій забудові та на межі санітарно захисних зон промислових підприємств займається СЕС. На даний час у Дрогобичі промислові підприємства не являються визначальними забруднювачами повітря. Тут впевнено тримає першість автомобільний транспорт, тому що промисловість в занепаді. Завдяки кланово-олігархічній економіці і лобістським групам у Верховній Раді України ми – єдині в Європі, які до цього часу використовуємо пальне, що не витримує жодної критики. Якість пального на АЗС в нашій державі не контролюється взагалі! Через митні перепони, що всіляко проштовхуються АвтоЗАЗом, експлуатуємо вживані автомобілі з Європи, яким десятки років і в основному без каталізаторів. Крім цього, знищуються зелені насадження, транспортні маршрути прокладені через найбільш густозаселені території та вулиці. Наприклад, у м. Дрогобичі весь потік автотранспорту проходить через центральну частину міста та житлові мікрорайони, замість того, щоб вивести весь транзитний транспорт за межі міста. Була гарна ідея: накрити залізобетонними плитами річку Серет від гарнізонної гауптвахти, мимо парку відпочинку і пустити частину транзитного транспорту на Стебник і Трускавець з вул. Стрийської на вул. Трускавецьку напряму чи через Війтівську Гору, оминаючи центр міста. Вирішення наведених вище проблем призведе до покращення якості життя та екологічного стану наших міст.

- Які програми з питань екології запроваджені в Україні, але не діють у наших містах (районі)? Чи виділені з Держбюджету під реалізацію цих програм необхідні кошти?

- Державних програм багато, але питань ще більше. В першу чергу фінансуються ті програми, з яких є зиск, або по-народному – "відкат". Наприклад, Програма зі знешкодження небезпечних відходів з підприємств м. Калуша із загадковим маршрутом переміщення в Польщу через всю Україну в м. Одесу, далі - через Чорне море, Босфор і Дарданели, Середземне море, Атлантичний океан, Балтійске море і в Польщу. Так зване замкнуте, і досить дивне коло. І нікому не відомо, де міг обірватися шлях відходів?

З найбільш відомих державних Програм нашого краю була Програма невідкладних заходів із запобігання загостренню екологічної і соціальної ситуації у м. Бориславі на 2001-2005 роки, з обсягом фінансування 65, 881 млн. грн., яка зі сторони держави була повністю провалена. У 2004 році Кабміном України затверджено комплексний Проект консервації рудника № 2 і рекультивації порушених земель Стебницького державного гірничо-хімічного підприємства "Полімінерал"" зі строком виконання робіт — 8 років, вартість - 162, 4 млн. грн. Виконано робіт на суму 38, 796 млн. грн. На даний час відсутнє фінансування цих робіт з Держбюджету взагалі.

А чого тільки варті протипаводкові заходи, яскравим пам’ятником їх реалізації, безгосподарності та корупції є зруйнований ще у 2008 р. міст у Бориславі через р. Тисменицю!

- Більш глобальне запитання, пане Петре. 4 лютого 2004 Україна ратифікувала Кіотський протокол, згідно якого зобов'язалася скоротити або стабілізувати викиди парникових газів у 2008-2012 роках не менш ніж на 5, 2 % у порівнянні з рівнем 1990 р. Отже, чи досягла наша країна поставленої мети? Чи заробила наша держава на торгівлі квотами – прямому продажу сертифікатів іншим державам.

- На мою думку, Кіотський протокол перетворився на аферу світового масштабу. З Вашого дозволу аргументую свою думку. Ви знаєте, що нікому в державі невідомі фактичні обсяги парникових газів, що викидалися в атмосферу промисловими підприємствами України в 1990 році та й на даний час об’єктивна цифра до певної міри є віртуальною. То що ми будемо скорочувати і на скільки? Скорочення викидів відбулося лише завдяки розвалу більшості галузей економіки! І до цього часу відсутні затверджені будь-які методики та інструкції по проведенню інструментального контролю викидів парникових газів від стаціонарних джерел, тому визначення обсягів викидів здійснюється розрахунковим методом і ці "найточніші" дані відображаються в державній статистичній звітності. Розрахункові обсяги значно відрізняються від фактичних даних, які на даний час за наявними українськими методиками оцінити неможливо!

Щодо досягнення мети. В Україні реалізовано всього декілька проектів, зокрема по утилізації газу на шахті ім. Засядько, в аграрному секторі по утилізації біогазів тощо. У нашому регіоні успішно провалився багатомільйонний проект з утилізації низьконапірного та вакуумного газу в м. Бориславі. Європейська спільнота виділила кредит, і в 2003-2004 рр. виготовлено проект, відтак поруч із газопереробним заводом розпочалось будівництво. Було придбано імпортне обладнання - когенераційні установки, які вже були ввезені на територію України, але декілька років тому будівництво успішно "вмерло". Обладнання вивезли в невідомому напрямку.

Більш вдалим прикладом є співпраця Уряду з Японією.

За реалізацію карбонових квот Україна отримала значні кошти на впровадження заходів зі зменшення викидів парникових газів. Але від декларації до реалізації - ціла вічність, і мені достеменно не відомо, як використовуються ці кошти.

- Дякую за інтерв’ю.

Коли стаття була набрана, стало відомо про те, що 4 грудня Верховна Рада України повинна була у другому читанні ухвалити депутатський законопроект "Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів щодо утилізаційного збору", у відповідності з яким базова ставка збору для легкових автомобілів повинна скласти 5, 5 тис. грн., а для вантажних автомобілів, автобусів та спецтехніки - 38 тис. грн. Однак це питання було вирішено відкласти на розгляд нового парламенту.

Цією статтею планується розпочати ряд публікацій, якими згідно задуму будуть висвітлюватися екологічні проблеми краю та шляхи їх розв’язання.

Переглядів: 14349

Коментарі (7)
 
зАставило задумалтися
Повідомити адміна
Рейтинг: 10+ -12-
  
Слов’янин, 08:47 13 грудня 2012 р.
 
Інтерв'ю справді актуальне і дуже потрібне. Що робиться у нас? А нічого не робиться.Ліси вирубуються так, що скоро у нас пустеля буде. Проїдьте дорогою до Івано-Франківська і далі. Скільки там дерев лежить. Наші ліси. І наше життя. Відкрили ж підприємства за сприяння наших чиновників-казнокрадів німці, поляки.Мовчимо ми. Хоча це загроза нашим дітям, нашій країні. Чи хоч раз санстанція перевірила якість питної води у криницях міста? Ніколи такого не було. Магльона взяв гроші за проект по очищенню річок. І гроші отримав. А що зроблено? Чи знає місто про те? Хотілося б знати. Місто завалене сміттям. Страшні околиці. Зрештою довелося колись йти через парк новонароджених. Що там твориться - пером не описати. Водопровідні труби діряві. Ремонтують їх оригінально - кілочок і молоточок. А крізь діри у питну воду потрапляють відходи з каналізаціних труб. Чому санстанція не робить аналізи найголовнішої причини захворювань - води. Щодня ми мали б отримувати чіткий аналіз того, що діється. Тоді б може й самі мешканці були зацікавлені у відновленні водопровідної мережі, складалися на нові труби. Гирівка отримує воду з труб, що проходять за пару метрів від кладовища, котре розрослося. Тут уже не лише нечистоти потрапляють у воду. Перелік можна продовжувати. Але як вплинути на хід подій? Як виправити ситуацію? Це ж небезпека поруч. І саме ці проблеми мали б стати найголовнішими нині.
Повідомити адміна
Рейтинг: 16+ -12-
  
Актуально!, 16:23 13 грудня 2012 р.
 
Ще би очистити від бруду злі, заздрісні і егоїстичні душі, тоді люди в Дрогобичі стали б добрішими. А тепер і це мінусуйте, хруні.
Повідомити адміна
Рейтинг: 15+ -10-
  
Зеня, 11:17 14 грудня 2012 р.
 
Нічого не треба робити по екологіі, все нормально і дуже файно, як мовлять "щирі"вукраінчі! Не треба очищати річку коло солевиварювального заводу і в районі парку Б.Хмельницького! Тут усьо "харашо"! Ясно.що я сміюся.Є в Дрогобичі якась "кантора" по даних екологічних питаннях і запитаннях, і іі представники мають якісь відповідні навіть вбраннє з якимись відзнаками, але як викидають непотріб в річку, так і надалі це роблять ...Якби хтось зробив би такий екскремент\експиремент\ і випив би з тоі річки води, напевно би зразу би і дав дуба! Говоримо, говоримо, а толку абсолютний нуль ! Ще є якісь і міністерства по екологіі, ФЕ, стидалися би!
Повідомити адміна
Рейтинг: 4+ 0-
  
Автору статті..інтерв*ю.., 16:22 15 грудня 2012 р.
 
Чому в Селі Уріж так розкрадають річку Гравій здебільшого . Чому нічого не робиться . будь-ласка приділіть увагу Селі Уріж дрогобицький район міліція не діє чо це твориться дітям нема як на річку піти)
Повідомити адміна
Рейтинг: 0+ 0-
  
, 12:39 23 травня 2014 р.
 
Зробіть вже можливо справу з розкраданням гравію і вивозу сміття на річку Бистриця в селі Уріж Дрогобицького району) чому ніхто не діє гравій масово вивозять на продаж а річка пропадає міліція нічого теж не робить)
Повідомити адміна
Рейтинг: 1+ 0-
  
, 12:42 23 травня 2014 р.
 
Ми вас дуже просимо зробіть порядок з розкраданням гравію аби ми не зверталися вище) люди потерпають через те що крадуть гравій) в Кирницях води немає)
Повідомити адміна
Рейтинг: 0+ 0-
  
, 12:43 23 травня 2014 р.
Додати коментар
Ім’я:
Коментар:
 
© 2008-2024 Дрогобич Інфо → (сайт працює 5834 дні)