Поїздка в сиротинець у Буково |
Фоторепортаж | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Написав(ла) Ірина Змінчак | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
13.02.2013 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Не бійтесь того, що ваше життя має закінчитися, бійтеся того, що воно так і не почнеться. (с)Джон Ньюмен Якщо чесно, то мені зараз дуже важко знайти слова, щоб я могла описати те, що зі мною було сьогодні. Напевне я буду говорити дуже банально, але нехай. (натисніть на фото для перегляду, всього 49 фото) Фото 2, фото 3, фото 4, фото 5, фото 6, фото 7, фото 8, фото 9, фото 10, фото 11, фото 12, фото 13, фото 14, фото 15, фото 16, фото 17, фото 18, фото 19, фото 20, фото 21, фото 22, фото 23, фото 24, фото 25, фото 26, фото 27, фото 28, фото 29, фото 30, фото 31, фото 32, фото 33, фото 34, фото 35, фото 36, фото 37, фото 38, фото 39, фото 40, фото 41, фото 42, фото 43, фото 44, фото 45, фото 46, фото 47, фото 48, фото 49. Сьогодні о 9.00 ми виїхали в сиротинець Буково, не очікувала, що воно буде саме так, до цього треба було себе підготувати попередньо. Приготуватись до того, щоб побачити зовсім інший, щасливий світ, не такий штучний, темний з такими маленькими людьми, а тут на противагу нашій буденності ці діти, такі щасливі, справжні, через те, що ми є, що змогли приїхати, і побути з ними. Мене вразили їхні серця, такі повні любові, вони просто підходять до тебе і обнімають, їм байдуже хто ти, що злого ти зробив, який твій соціальний стан і взагалі, для них ви ЛЮДИНА, і це саме основне. Сьогодні знайти таких справжніх людей надзвичайно важко, ми переживаємо страшну моральну кризу, навіть точніше глобальну моральну кризу. Вони говорять про любов, просто підходять і з усмішкою кажуть "я тебе люблю, а ти мене?". Як на мене, в таких людей потрібно вчитись, вчитись жити так, я к ми можемо, насолоджуватись тим, що як мінімум ви є, що в кожного з нас є руки, ноги, очі, ми можемо просто жити і насолоджуватись кожним нашим світанком, кожним заходом сонця. Мене вразив один випадок, я робила фото, і коли підійшла до однієї дівчинки, щоб сфотографувати але вона не могла посміхатись, то прийшла інша і руками намагалась зробити посмішку на її обличчі! Це сильно! Чи як розказувала одна дівчинка, що має надію, що її візьмуть в сім'ю, бо мама її померла а квартиру в неї забрали. І ще один. До мене підійшла дівчинка, 19 років, і каже, я хочу мати хлопця, і це було якось так сказано, з такою сильною вірою, але потім сказала, що не знає чи хтось її полюбить. Не варто судити людину по тому як вона виглядає, ми ж не розцінюємо книжку по її обкладинці, а по змісту і по тому як вона вплинула на читача, пірнайте глибше - в душу, вона ж безмежна! Чесно! Дякую всім, що допомогли в організації, що змогли поїхати, що спонсорували, всім тим, хто просто хотів. Дякую жінкам, які допомогли з піжамами та білизною. Вони хотіли залишитись анонімними. Також дякую викладачці з ДДПУ, яка також назбирала значну суму грошей для сиротинця. Дякую всім, хто просто не був байдужим, хто не залишився осторонь і допоміг та підтримав нашу поїздку. Якби не ви, то в нас би нічого не вийшло. Єдине, що можу сказати ще - Світу потрібно більше таких людей. Наше життя занадто коротке, щоб бути маленьким.) Дуже всіх люблю! P.S. Якщо хтось захоче прилучитися до допомоги сиротинцю в с.Буково наступного разу, приєднуйтеся! Ми – марійська і вівтарна дружина й група аніматорів їздимо регулярно від церкви Св.Петра і Павла у м.Дрогобичі. Переглядів: 7323
Додати коментар
|
© 2008-2024 Дрогобич Інфо → (сайт працює 5995 днів)