Глухі і гострі кути "Просвіти"

 Надрукувати
Інтерв’ю
Написав(ла) "Галицька Зоря"   
22.02.2013
ПросвітаЯк відомо, цього року Всеукраїнське об'єднання "Просвіта" відзначатиме свій 145-річний ювілей від дня заснування. До цієї дати у первинних просвітянських осередках проходять традиційні звіти, окреслення стратегії і форм роботи Товариства на майбутнє. 5 лютого такі звітно-виборні збори відбулися і в Дрогобицькому педагогічному університеті. Сьогодні гостем редакції "Галицька Зоря" є керівник осередку "Просвіта" університету, філолог, старший викладач Ігор Шумей, одноголосно переобраний Головою на наступний термін. Наш кореспондент зустрівся з п. Ігорем і попросив відповісти на декілька питань.

(натисніть на фото для перегляду, всього 18 фото)

Фото 2, фото 3, фото 4, фото 5, фото 6, фото 7, фото 8, фото 9, фото 10, фото 11, фото 12, фото 13, фото 14, фото 15, фото 16, фото 17, фото 18.

-- З історії знаємо, що у ХІХ столітті майже всі слов'янські наро-ди, які перебували у бездержавному, підневільному стані, у процесах свого національного відродження діяли за принципом взаємопідтримки, наслі-дування форм і методів культурно-просвітної діяльності. Українська "Просвіта", у свій час, була отакою "калькою" інших слов'янських куль-турницьких організацій. Сьогодні ми з жалем констатуємо: була, адже, за великим рахунком, сьогоднішня "Просвіта" виявилася дискредитова-ною. Чому так?
Проблема полягає в тому, що з перших днів незалежності України т-во "Просвіта" значною мірою використовувалося як своєрідний "трамплін" або "подіум" на шляху до влади різними політиками і політиканами. Тому замість культуротворчої функції, здавна властивої нашій організації, вона набула "демагоготворчої". Як у далекі 90 –і, так і до сьогодні ніхто не брався за продумування такої стратегічної діяльності українських товариств, які б сприяли реальному та ефективному поширенню української мови і культури в суцільно зрусифікованому й денаціоналізованому інформаційно-культурному просторі України. Для цього потрібно було на політичному рів-ні боротися за створення цікавого й конкурентноздатного просвітянського телеканалу, щоб дійти з " україноцентричною" інформацією до кожного ку-точка України. За цих умов сама "Просвіта" могла б стати цілим видавничим концерном, культурологічним науково-академічним центром, який би органі-зовував конференції на гостру актуальну тематику, продумував програму протидії русифікації, сприяв утвердженню української мови та культури у всіх сферах нашого буття. Натомість нинішня "Просвіта" у тому форматі, який є, перетворилася на своєрідний "агітаційно-дискусійний клуб", спро-можний лише імітувати патріотичну діяльність перед черговими виборами. Суспільство відчуває, що ця, колись авторитетна і впливова організація, реа-льно не має значення та ваги в тому протистоянні культур, у тих гігантських процесах духовно-інтелектуальних трасформацій, які відбуваються сьогодні в Україні в контексті національного самоствердження українства та якнай-ширшого входження країни у світові потоки культури та інформаційного змагання. Щоб змінити ситуацію, потрібне переосмислення завдань і тактики дій "Просвіти" насамперед, потрібна нова програма для неї саме з державни-цьким усвідомленням її ролі. Саме тому, як наслідок, суттєвих результатів роботи "Просвіти" у всеукраїнському масштабі не спостерігається.

Що ж до Львівщини, то завдяки наполегливій праці жменьки ентузіас-тів більш менш дієвою залишається діяльність первинних осередків у ряді освітніх закладів Дрогобича, Самбора, Стрия, Городка, Жидачева, Золочева і, безперечно, Львова. Чому так? "Просвіта" ніколи не була бізнесовим проек-том, а тому у всі її проекти потрібно вкладати кошти, а дивіденди завжди бу-дуть нематеріальними.

— Якими Ви бачите особливості та завдання "Просвіти" у вели-кому навчально-академічному закладі, яким є Дрогобицький педуніверси-тет? Адже університет і так виконує свою місію розвитку національної науки і культури.
Безумовно, існування "Просвіти" у вищому навчальному закладі — це, на перший погляд, парадокс. Адже кожен з викладачів – це і виховник, який несе не лише знання, але й формує особистість майбутнього вчителя, а значить -- і громадянина. Це є професійним обов’язком кожного з нас.

Але тут слід враховувати два фактори:
по- перше, організація "Просвіт" у навчальних колективах — це вже майже сакральна традиція українського громадського життя;
по-друге, ще триває процес національного самоствердження україн-ців, тому сучасна "Просвіта" має бути потужним моральним стимулом до національної мобілізації сил.

Осередок "Просвіта" Дрогобицького університету я очолюю з 2008 року. До мене цю роботу активно проводили Орест Яцків (нині покійний), Любомир Гаєвий, Людомир Філоненко. Кожен із них вніс свою лепту у спі-льну справу, надавав роботі осередку оригінальних спрямувань.

Тому продовжуючи напрацювання своїх попередників, ми намагалися продовжити ті кращі починання, які були успішно зреалізовані в універси-теті за попередні роки. Адже було зроблено чимало.

На сьогодні у Дрогобицькому державному педагогічному університе-ті актив товариства "Просвіта" представляють як заступники деканів усіх факультетів із наукової та виховної роботи із студентами, так і представники студентських колективів, що входять у "Молоду "Просвіту". Саме ці люди допомагають студентській молоді у проведенні загальноуніверситетських та факультетських виховних заходів, відзначенні ювілейних та пам'ятних дат, національних свят, презентації нових книжкових видань тощо. Силами за-ступників деканів з наукової роботи готуються всеукраїнські та міжнародні наукові конференції, проводяться олімпіади з фахових дисциплін. Слід за-уважити, що майже кожного тижня в університетських аудиторіях проходить якийсь науковий чи виховний захід за участю студентів. Актив "Просвіти" університету сьогодні свої зусилля спрямовує на розвиток процесів націо-нального відродження та державотворення.

З цією метою намагаємося:

1) проводити всебічне патріотичне самовиховання української молоді через організацію виховної роботи студентів (зустрічі із героями національ-но-визвольних змагань, допомога кураторам груп у проведенні виховних го-дин на теми розвитку духовності особистості, суспільно-політичного життя країни тощо);

2) готувати студентство до роботи у школі з формування у майбут-ньому серед школярів скаутського руху, організацій "Пласт" і ін.;

3) відновлення культурно-просвітницьких традицій як серед студен-тів, так і широкої громадськості;

4) формування у молоді високої духовності через утвердження мовної культури, оволодіння українською мовою, шанобливе ставлення до мови, культури, звичаїв і традицій усіх народів на теренах України.

У планах роботи "Просвіти" останніх п’ять років -- підготовка студен-тів і надання допомоги "Центру душпастирства молоді Самбірсько-Дрогобицької єпархії" щодо залучення студентської молоді східних регіонів України до літніх таборувань у Карпатах, проведення спільних сарепт та прощ до духовних святинь.

Спільно із Українським Богословським Науковим Товариством та Дро-гобицькою Духовною семінарією надаємо активну допомогу в організації і проведенні серед студентства "круглих столів", конференцій, диспутів про життя та творчість визначних постатей духовних місіонерів, богословів.

— Відколи Ви очолюєте осередок, то відразу активно взялися за видавничу справу. Це конкретна і корисна робота. Власне, вона мала б бути головною стратегією всеукраїнської "Просвіти", але, на жаль, так не є.

У нашій ситуації, виходячи з можливостей університетського осеред-ку, ми справді намітили собі скромну, але конкретну програму дій — повер-нути "Просвіті" видавничу справу як пріоритетну у нашому навчальному закладі.

З цією метою було виокремлено кілька видавничих серій: "Духовна бібліотека українця", "Люди науки", "Світ музики", "Мовознавство", "Краєзнавство". Започатковуючи ці серії, ми поставили собі за мету повер-нути читачеві призабуті та замовчувані досі постаті славних українців, що жили і творили для нації, ознайомити, в першу чергу, студентську молодь з їх життєвим і творчим шляхом.

Так, у серії "Духовна бібліотека українця" нещодавно вийшов дру-ком енциклопедичний довідник українця з Канади Юрія-Мирослава Леви-цького "Мови світу". Історик, учений і богослов, відомий мовознавець зі-брав і систематизував всі мови світу, які функціонують під сучасну пору, а також ті, що належать уже до мертвих (понад 580 мовних родин, груп та окремих мов). Пропоноване видання доповнює курс лінгвістичної дисциплі-ни "Вступ до мовознавства", що вивчається у вищій школі, та допомагає чи-тачеві збагнути велич української мови серед інших мов світу.

Серію "Люди науки" веде кандидат філологічних наук доцент Світла-на Гірняк. Нею підготовлено до друку книгу "Портрети українських мово-знавців" Юрія Шевельова. Це друге перевидання в Україні праць всесвіт-ньо відомого вченого-славіста Юрія Шевельова з історії українського мово-знавства. Книга містить нариси про видатних українських мовознавців Доби Розстріляного Відродження: Всеволода Ганцова, Олену Курило, Костя Ми-хальчука, а також оглядову статтю, що характеризує учених тієї доби. Ви-дання адресоване науковцям, викладачам і студентам вузів, учителям, усім, кого цікавить історія рідної мови. До речі, ця праця нами уже двічі за остан-ніх п’ять років перевидавалася.

До 150 – річного ювілею Івана Франка ми видали книгу спогадів та статей доньки письменника — Анни Ключко-Франко "Писання" (2006 р.). Це солідний том матеріалів обсягом 376 сторінок. Це важливий і унікальний збір мемуарів, які проливають світло як на життя Івана Франка, так і його сі-м'ю. Нам хотілося, щоб читач відкрив для себе і літературний хист його єди-ної доньки Анни Франко-Ключко, яка більшу частину свого життя до остан-ніх днів прожила на чужині. У її творах звучить туга за Батьківщиною, тими літами, коли серцем линула до родинної оселі Франків, але не судилося… Розгорнувши "Писання" Анни Франко-Ключко, читач загляне за лаштунки хрестоматійного поета і відкриє у його образі складну людину з її болем і стражданням.

З краєзнавчих новинок цього року читач отримає добре ілюстрований науково-популярний словник-довідник "Мікротопоніми Карпат ", видання якого здійснюється спільно з Інститутом української мови НАН України. Це одна з перших спроб поєднати наукові лінгвістичні дослідження оронімів Карпат із народною етимологією, історією та краєзнавством. Принцип подачі топонімічних назв у пропонованому виданні базується, в першу чергу, на ха-рактеристиці тих орооб'єктів, які включені у туристичні путівники і помічені на картах, що допоможе, в першу чергу гостям, ширше ознайомитися із ни-ми. До речі, Інститут Української мови НАН України щойно звернувся з пропозицією до нашого вузу створити постійно діючу секцію із збору і впо-рядкування таких краєзнавчих матеріалів як силами університетської "Про-світи", так і кафедри "Української мови та методики її викладання у почат-ковій школі" .

Стануть у пригоді мандрівникам і відомості про славні сторінки нашої історії, які, здебільшого, досі відомі лише небагатьом жителям якоїсь місце-вості, а народні легенди та перекази, записані різними авторами, є мовби міс-точком нашої пам'яті із минулого у майбутнє, які знайшли своє відображення у путівнику-довіднику "Прочанськими місцями Галичини", який видруку-вано за сприяння Самбірсько-Дрогобицької єпархії минулого року. Цей путі-вник доповнено картами місцезнаходження об’єкта.

На зміни до правопису з української мови у 2008-2009 роках універ-ситетська "Просвіта" відгукнулася посібником для студентів "Сучасна українська мова. Практикум", де всі поправки до чинного правопису про-ілюстровано на цікавому художньому матеріалі.

Для майбутніх вчителів початкових класів з розділу методики україн-ської мови "Каліграфія" видано у серії "У світі цікавого" книжечку "Прак-тична графологія, або як за почерком визначити особливості характеру людини". Також видрукувано ілюстрований словничок – довідник "Твоє імя" з поясненнями походження християнських імен людей.

У видавничій діяльності товариство "Просвіта" університету плідно працює із УБНТ. З нашою допомогою було здійснене перевидання вперше українською мовою з італійської праці Баттісто Мондіна "Онтологія та Ме-тафізика" Студії Домініканців з Болоньї під керівництвом доктора філософії Богдана Завідняка (Український католицький університет). З французької Іваном Худзеєм твір Сімона Пакса "Ісус Христос. Послання святого Пет-ра". Готуються до друку й інші переклади духовної, філософської та мово-знавчої літератури.

- У місцевих засобах масової інформації неодноразово піднімалося питання про видавничі та фінансові проблеми Дрогобицького міського осередку Товариства. Якими бачите шляхи його розв’язання?
Як на мене, керівництво міського осередку у своїй роботі мало б по-слуговуватися наперед продуманою програмою дій, якщо хочете, розробити свою стратегію розвитку, а не чекати, що скажуть зверху. Також слід негайно провести перереєстрацію своїх членів, проаналізувати звіти Голів первинних осередків і провести свої звітно-виборні збори із скрупульозним аналізом власних прорахунків і хиб. До керівництва Товариства слід залучити моло-дих енергійних людей, які встигли проявити себе як неординарні особистості не лише у загальноміських заходах, але й відомі своєю творчою діяльність далеко за межами Дрогобича. З досвіду знаю: таких людей чимало, і вони хотіли б прислужитися спільній справі.

На сьогодні громадськість міста Котермака гостро відчуває, що ця, колись авторитетна і впливова, організація реально не має значення та ваги в Дрогобичі, а її теперішнє керівництво – це дійсно своєрідний "прихисток" для жменьки політиканів і пристарілих "ентузіастів-просвітян", які живуть лозунгами, збором внесків і пожертв, а насправді лише імітують патріотич-ну діяльність.

— Які ще форми і шляхи для реформування сьогоднішньої "Про-світи" Ви бачите?
Ми розуміємо, що на сьогодні товариство "Просвіта" у всеукраїнсь-кому масштабі мало б відвернутися від дрібничковості (на цю "хворобу" во-но, на жаль, страждає віддавна), перетворитися на центр культурологічної аналітики і програмування. На його конференціях слід обговорювати про-блеми буття української культури в процесах глобалізації, оскільки саме во-ни несуть сьогодні загрозу космополітизму, а це все глибше розмиває націо-нальні традиції, веде до духовного зубожіння нації. Сьогодні, коли нами майже повністю програно Росії свій інформаційний простір, слід ретельно зважити, як розпочати його відвойовування крок за кроком, етап за етапом. Для цього зовсім не зайвим буде, щоб кожен український інтелігент, кожна творча людина знайшла для себе місце в єдиному фронті культуротворчої ді-яльності, захисту українських національних інтересів. А це можливе тоді, ко-ли ми спільно проаналізуємо вади і слабкості нашої культурницької діяльно-сті, сміливо назвемо те, що заводить нас у глухий кут, на манівці рутини і шаблонності, коли уважно продумаємо кожен крок ефективної дії, нашого реального культуротворчого потенціалу у кожному просвітянському осеред-ку, у місті і селі, кожному колективі.

Переглядів: 4573

Коментарі (4)
 
От не розумію, як ставити наголос в комуністичних термінах- і все! Можливо мені пояснить декан філфаку, спеціаліст з цих питань В.Винницький...
Повідомити адміна
Рейтинг: 3+ -1-
  
Блейк Керінгтон, 18:32 22 лютого 2013 р.
 
Хочу висловити родяку ред Дрогінфо за повну публікацію матеріалу про сучасну "Просвіту". Знаю цього чоловіка як небайдужу людину і патріота. Читав його повне інтервю до "Галицької Зорі", а побачив обрізаним - ні слова про безлад у міськрайонному осередку, пародію місцевих очільників організацій "Дрогобич і Світ", міська "Просвіта", "Інститут Франкознавства" - організовувані шалатобордуляківськосадохівськими силами.
Повідомити адміна
Рейтинг: 0+ 0-
  
Дрогобичанин, 11:35 24 лютого 2013 р.
 
"у Дрогобицькому державному педагогічному університеті актив товариства "Просвіта" представляють як заступники деканів усіх факультетів із наукової та виховної роботи із студентами" -  
- УСІ? Такої обязаловки навіть за покійних совєтів не було) 
 
"З цією метою намагаємося: 
1) проводити всебічне патріотичне самовиховання української молоді..." 
- Як можна проводити самовиховання когось, крім себе? 
 
Цікаво про видавничу діяльність. Я так розумію, якби не "Просвіта", то ніякі книжки в Дрогобичі не видавались би?  
 
А що Шумей хоче стати міським просвітянським босом - так хто проти? Прапор йому в руки.
Повідомити адміна
Рейтинг: 0+ 0-
  
Пантелеймон, 22:03 25 лютого 2013 р.
 
Дякую усім небайдужим за ознайомлення з матеріалом.  
А ще, принагідно, разом із дуже поважною панею Л.Дутко чекаємо від міської "Просвіти" (персонально проф. Шалати М.) книгу спогадів про Дрогобицьку Гімназію. Не один гімназист НЕ ДОЧЕКАВСЯ ЇЇ, ТОЖ ХАЙ ХОЧ ЦЯ ПАНІ ДОЧЕКАЄТЬСЯ через 10 літ. Якщо кошти поїла інфляція - обіцяю допомогти!
Повідомити адміна
Рейтинг: 0+ 0-
  
п. Ігор., 14:16 26 лютого 2013 р.
Додати коментар
Ім’я:
Коментар:
 
© 2008-2024 Дрогобич Інфо → (сайт працює 5834 дні)