Клітка пандори

Надрукувати
Культура, мистецтво
Написав(ла) Алла Підлужна   
01.03.2013
МаскиЖорсткі сучасні реалії п'єси "Втеча від реальності" Т. Іващенко ожили на сцені Львівського обласного муздрамтеатру ім. Ю. Дрогобича. Сюжет драми Тетяни Іващенко немовби запозичений із кримінальної хроніки сьогоднішніх днів. Такі вже звичні замовні вбивства, резонансні журналістські розслідування, оманливий блиск вічного свята життя молоді, яка затуманює свідомість наркотичним димом. Речі, від яких свідомо хочеться захиститися. Але автор нарочито виявляє заявлену тему досить жорстко, позбавляючи її зайвих сентиментів. Т.Іващенко, як сумлінний хірург, скрупульозно "працює" пером-скальпелем і розтинає ракові нарости зловісної проблематики, добре розуміючи, що в питаннях лікування не обійтися без болю.

П'єса "Втеча від реальності" в основі своїй позитивна, тому що, повідавши страшну історію, автор все-таки залишає надію. На краще. Сила впливу мистецтва здатна на багато що, де повчання безсиле, художній шок може перевернути глядацьку свідомість і дати можливість досягти найвищої точки рятівного катарсису, що відновить гармонію внутрішнього світу.

Ну, а поки на сцені вирує світ зовнішній, воістину божевільний, божевільний... Дівчина Сніжана (Юлія Кшишовська), юна і чиста, окрилена коханням до молодого поета Єгора (Юрій Федчук), відмахується від повчань матері, Ірини Василівни (Алла Шкондіна) і у захваті першого почуття витає над реальністю. Але та безжально повертає Сніжану з небес на землю, Єгор виявляється наркоманом. Спекулюючи на почуттях дівчини, він втягує і її в цю залежність, благо, машина наркоторгівлі працює злагоджено і впевнено. Ірину Василівну, яка виявила підпільний цех з виробництва наркотиків на підприємстві місцевого депутата і хоче опублікувати ці відомості, вбивають. Пройшовши через морок приниження, переживши смерть і Єгора, Сніжана все ж залишається по цей бік реальності, в розпачі вона прокричить фінальні слова: ми такі молоді, ми не хочемо вмирати, врятуйте нас!

Режисер, він же автор музичного оформлення, Влад Сорокін власним визначенням жанру –"романтична драма", посилює пронизливість дисонансу людських мрій із повсякденною дійсністю. Рефреном звучить у виставі фраза –"в житті все треба спробувати". Ця злочинна мотивація губить молодих героїв, ламає Сніжану, яка з усіх сил намагається врятувати Єгора своїм коханням, але змінена свідомість поета вже глуха до почуттів.

Думка режисера втілюється у виразному сценографічному образі художника-постановника Ярослава Даниліва. Величезні, немов розділені частини єдиного цілого, панно з гіпертрофованими зображеннями, що нагадують картини хворої свідомості, розташовані по колу.В центрі сцени міститься квадратна декорація. Це подоба клітки, частини якої по ходу дії розпадаються, роз'їжджаються на чотири боки. Завдяки такій трансформації цієї конструкції, виникає виразна асоціація з розколотим світом, катастрофічно розімкнутим простором, в якому волею обставин опиняються герої. Окремі частини конструкції стають певними мізансценами - квартирою Сніжани, Єгора, кабінетом депутата. Але основне місце дії - це нічний клуб, в якому тусується вільна молодь.

Розімкнута клітка"випустила", як зі скрині Пандори, усіляку гидоту й біди, монстри в моторошних масках і стилізованих під хеллоуїн костюмах (художник Юлія Гнатенко), з рухами наркоманів у момент ломки або під кайфом, заполоняють сцену. Цинічне життя таке привабливе для молодих слабких душ. Їм і стіни цієї"скрині Пандори" видаються зовсім не глухими та неприступними, ось, крізь грати видно життя і здається, зовсім не складно вибратися звідси. Це ж не назавжди, просто в житті все треба спробувати... Але грати добровільної клітки сильніші за бетонні стіни й високі паркани і лише з часом приходить розуміння, наскільки помилковоюбула впевненість у власних силах. І все так трагічно пізно...

Збагачуючи сюжет поетикою художніх узагальнень, режисер вибудовує дію вистави на тлі емоційного контраст ілюзій та реальності. Роль примарного існування наркотичних химер віддано балетній групі(Володимир Стефанишин, Володимир Діденко, Петро Ланін, Ольга Когут, Мар’яна Калинюк, Оксана Федчук). Вигадливе пластичне рішення балетмейстера Сергія Дмитрієва створює враження вистави у виставі. Сучасні ритми, яскрава музична партитура, виразний модерний танець, складні пластичні фігури, естетично вишукані візуальні композиції тіл наповнюють особливим змістом драматичні сцени. Балет немовби коментує те, що відбувається, часто задіюючи у своїх пластичних екзерсисах драматичних персонажів. Малюнок фантасмагоричних динамічних рухів, розквітчаний різнокольоровими відблисками прожекторів, підсилює відчуття трагічної розв'язки, зловісні фігури танцюристів символізують байдужість світу до страждань людини, демонструють бездушність експерименту над тим, хто гинев наркотичному угарі.

Багато з колізій п'єси у виставі добре знайомі для нашого сучасника, образи героїв характерні. Ось бесіда матері і дочки, ніби розмова глухих, вічний конфлікт поколінь, кожен думає про своє і не чує близьку людину.Ірина Василівна, в буквальному сенсі, кладе своє життя на боротьбу з наркотичним божевіллям, що заполонило країну і просто елементарно прогавлює власну дитину. Впевнений і цинічний депутат (Адам Цибульський), що хизується своєю безкарністю, йде на злочин без найменшого вагання. І отаким представникам влади доручає свої долі народ?! Абсолютно безпринципний продавець героїну Нарком (Олександр Латишев) поставив свій добробут напряму залежність від кількості приручених до голки. Його діалоги зі Сніжаною, яка прийшла по дозу, демонструють глибину прірви приниження людської гідності. Синусоїда стосунків Єгора і Сніжани, без зупину йде до низу. Романтизм першого почуття, що надихало на творчість, змінюється бажанням зробити дівчину подібною до себе і врешті-решт закінчується деградацією особистості юнака, його відвертою агресією. Про завсідниць нічного клубу Аліну(Ольга Дейнека) та Катю(Катерина Король), які свідомо опускають Сніжану до свого рівня й взагалі важко говорити з позицій моралі. Ці, в певному сенсі, зрозумілі схеми людських стосунків, актори Театру ім.Ю. Дрогобича насичують індивідуальними емоціями, яскравими знахідками, що урізноманітнюють риси характерів, підкріплюють психологізмом, мотивують темпераментом.

Немов наше сьогоднішне, таке, на жаль, впізнаване життя зробило крок через сценічну рампу і стає зрозумілим, чим закінчиться ще одна понівечена доля довірливої дівчинки, яка поклала надії на всемогутність любові і не розрахувала свої сили. Вона не думала, що зроблений нею вибір виявиться настільки страшним, гадала, що легко зможе вибратися з клітки Пандори, але в результаті– наркотичні монстри за спиною, а попереду –могили близьких, що не витримали задухи клітки.

Завершуючи "Втечу від реальності", режисер повертається до емоційного початку, коли звучали слова про, "схожий на молочний шоколад", прекрасний світанок, що завжди залишає людині надію на порятунок. Сніжана пройшла свій день, занурилася у сутінки, морок ночі, та, хоч і з покаліченою душею, все ж змогла зустріти новий світанок. Таким рішенням вистава виконує художню місію – вона дарує глядачеві надію. Навіть у сумнозвісній скрині Пандори саме надія залишалася останньою на дні. У такому оптимістичному фінальному посилі міститься переконаність автора і Театру в тому, що в житті не варто пробувати все, а найважливіше для людини – зробити вибір. Правильний.

Переглядів: 4462

Коментарі (19)
 
Вистава дійсно супер, повністю погоджуюсь з написаним, рекомендую всім побачити цю виставу
| Ukraine, Lviv
 
Бувший у театрі, 06:11 01 березня 2013 р.
 
Буд на виставі, рекомендую
| Ukraine, Lviv
 
Театрал, 15:36 01 березня 2013 р.
 
Був присутній! Дуже гарна вистава! Дякую, що є де піти ше в нашому Дрогобичі, коли приїзжаю сюди! Вистава дуже цікава - розрахована на молодь і це добре! Юлія Кшишовська - ти супер! я знову закохався...
| Poland
 
, 19:28 01 березня 2013 р.
 
І знову одні і ті самі на сцені...про що тут говорити! :grin
| Ukraine, Lviv
 
))), 19:35 01 березня 2013 р.
 
"І знову одні і ті самі на сцені...про що тут говорити! " - підтримую на 100%! Давно немає хорошої режисури, а подивіться хто переважно в головних ролях. Не вірю що немає інших акторів, щоб для них ставити вистави.
| Ukraine, Kiev
 
, 10:17 02 березня 2013 р.
 
Надрукуйте краще статтю критика на виставу вищенаписана муть - сам граю сам хвалю-себе! А в загальному вистава якраз для нашого села і на відповідному рівні
| Europe
 
Sens, 20:16 02 березня 2013 р.
 
Шановний /хххх вибачте що втручаюсь, але чим випитувати прізвища акторів, краще навчиться писати з повагою до інших, а не ТИкати.Якщо розгорнути тему "театра одного актора", то зайдіть на сайт театру у розділ акторського складу. Там аж ніяк не 1 або 2 фото акторів. На мою думку люди мають рацію, акторів багато, а у виставах одні і ті самі. Взагалі то, якщо ви з керівного складу театру, то в коментарях ви не виграєте ні війну, ні битву. На то він і "ІНЕТ")))) Хто поділяє мою думку, ставим +.Дуже дякую за спілкування :)
| Ukraine, Drohobych
 
Спостерігач, 01:10 03 березня 2013 р.
 
Шановний Спостерігач, щиро дякую що розділяєте цю думку, Ви написали правду ще хочу привести два відгуки від статті "Дмитро Бортнянський чи театр одного актора?"яка розміщена на цьому сайті -  
1-Все закономірно - і рівень якраз для нашого села - і відомо як отриманні іхні звання, а хто в темі вони усвідомлюють як загинаеться наш театр який немае конкуренціі як львівські наприклад отож зганяйте примусово школярів і студентів на іхні примітивні казочки  
2- В тому то і справа що наш театр думає що він найгеніальніший, а якщо поспостерігати то вони вже давно годують нас низькопробними виставами, на які більше одного разу не цікаво ходити! А крім того на премєри взагалі не цікаво ходити, бо грають одні і ті самі актори!  
.Ще надзвичайно цікаві коменти до статті про дану виставу на сайті майдану. 
А прізвища шановний /хххх ви і самі дуже добре знаєте.
| Ukraine, Kiev
 
, 05:15 03 березня 2013 р.
 
Емоції просто зашкалюють після перегляду вистави “Втеча від реальності”, явно видно, що люди які працювали над нею потребують, як мінімум консультацію психолога, а той декілька сеансів з психіатром! Ця вистава просто пропаганда наркотичних засобів! Важко дивитись, як деякі талановиті актори змушені працювати з деградованим матеріалом.Окремо хочеться сказати про діалоги:іноді здається, що сценарист не знає значення слів, які вжитті у цій виставі.В назві театру є словосполучення музично-драматичний, але не опери та балету, тому збільшення танцювальних номерів не є панацеєю від невдалої драматургії.Дрогобицький іменнований театр став на шлях самознищення! (Задумка не пагана, але зябка)Такий самий відгук був залишений мною 3.02.2013.після перегляду вище згаданої вистави у книзі відгуків у театрі, реакція на нього дещо трішки мене шокувала, адже я очікували звичних для керівника театру дій, а саме – вирваного аркушу, але відбулось дещо інше, була написана низькокшталтна відповідь…..кому цікаво завітайте до театру почитати…
| Ukraine, Lviv
 
Любов, 11:02 03 березня 2013 р.
 
Шановний /хххх а ви додайте до вашого сайту театру коментарі після інформації про вистави. Чому їх там нема? Чогось боітеся? Додайте і ви почуєте думку народа, а не сам написав-сам похвалив..На мою думку похвалу там крім Вас ніхто не напише)))
| Uzbekistan
 
Сергій, 11:50 03 березня 2013 р.
 
Обережно треба з назвами статей-Пандора знову підтвердила свою лиху славу.Такого вибуху, думаю, ніхто не сподівався, так всі звикли до прилизаних статей прикормлених критиків.А що, цікаво, думає сама авторка про вищезгадану виставу?Розраховує на те, що ті хто бачили-тупенькі(вочевидь, ЇЇ в тому переконали), і можна сміливо прихвалювати всяке...Та вона і не прихвалює дуже, так, між краплями намагається проскочити.Образливо те, що всі претензії ХХХХ зводить до образ акторів, вочевидь вважаючи дрогобицького глядача нічого не розуміючим бидлом, а це говорить про те, що і надалі нам збираються згодовувати всілякий творчий неліквід.
| Ukraine, Kiev
 
, 21:41 03 березня 2013 р.
 
Даа... Випадково зайшов і тут таке...  
Мені особисто вистава сподобалась, видно що вкладено багато праці і актори грають "не за гроші".  
А от коментарі зовсім не по темі - до чого тут внутрішні інтриги, болото, плітки? Стаття ж про ВИСТАВУ а не хто як матюкається чи хто чий і за кого. Знову вилізли "квіти" нашої нації і національна хороба- жаба. Гидко. 
А вискава класна
| Ukraine, Lviv
 
З глядачів, 12:02 04 березня 2013 р.
 
Жаба як ви виразились-це всього навсього критичні зауваження, а якщо люди не можуть сприймати критику, через свою самозакоханість то це вже хвороба!
| Ukraine, Lviv
 
))), 14:43 04 березня 2013 р.
 
Мені цікаво всі побачили, як перевели тему з бруда, образ, матюків на мистецтво, чи тільки я? До "глядача"-якщо казати про виставу, то треба статтю критика, а не як у нас все добре і гарно. Сам написав, сам похвалив це не цікаво. Стаття набула рейтингу як раз після коментів, які не стосуються вистави. До "Артіста" ви довго думали як себе назвати? Бачу граматику ви вчили добре.Що стосується пісочку і цементу, які мають носити "театральні діячі", так з цього має починати КОЖЕН. І Ви в тому числі.
| Ukraine, Kharkov
 
Сергій, 01:42 05 березня 2013 р.
 
Всі коментарі які не стосуютьмя теми будуть видалені. Тема це вистава. Вчимось до порядку в думках. Для інщих роздумів є розділ Я так думаю
| Ukraine, Kharkiv
 
Федис М.Б, 10:23 05 березня 2013 р.
 
про яку свободу слова можна говорити тоді на вашому сайті! Не вже керівництво театру до вас вже телефонувало, принципі це в стилі п.Гнатенка!
| Ukraine, Lviv
 
000, 12:41 05 березня 2013 р.
 
Свободу чого? Ви підпішіться під своїм коментом для початку. На мене не діє телефоне право, а вам треба навчитись відстоювати свої права не анонімками і інтригами. То що тут видалилось на свободу слова навіть не схоже. Пояснюю хоче правди яка відбуваеться в Театрі опишіть, підпишіться і пришліть - Ми опублікуємо.
| Ukraine, Poltava
 
Федис М.Б, 17:33 05 березня 2013 р.
 
Після листа від колективу театру повезуть в кайданах всю масну /еліту/ починаючи від директора та закінчуючи бухгалтером
| Europe
 
Sens, 06:56 06 березня 2013 р.
 
Дуже вам повезло, що в вашому маленькому містечку є такий театр. Я живу у великому місті, театр був у нас на гастролям, ви би бачили, як його приймали. Дійсно, працюють професіонали, душу торкають і тільки морально хвора людина цього не побачить. А " свобода", яку ви так плекаєте на телебачені вже є, губить і націю, і тіло, і душу.
| Ukraine, Dnepropetrovsk
 
Анастасія, 17:29 11 березня 2013 р.
Додати коментар
Ім’я:
Коментар:

 
© 2008-2018 Дрогобич Інфо → (сайт працює 3671 день)