 Ні мороз, ні погрози, як і ніщо інше не зупиняє українців у їх щоденній борні за свої права і свободи. "Ні кроку назад!" – з таким гаслом вони перебувають у протистоянні з бандформуваннями Беркуту у Києві, відновлюють справедливість в обласних і районних центрах України. Злочинний спрут дав тріщину, тому заради його ліквідації українці ведуть нещадну війну. Жителі Львова змусили голову ОДА Олега Сала написати заяву про відставку, а вже позавчора надвечір посадовець озвучив свої скарги на їхні вимоги, мотивуючи це як тиск.
(натисніть на фото для перегляду, всього 31 фото)
Фото 2, фото 3, фото 4, фото 5, фото 6, фото 7, фото 8, фото 9, фото 10, фото 11, фото 12, фото 13, фото 14, фото 15, фото 16, фото 17, фото 18, фото 19, фото 20, фото 21, фото 22, фото 23, фото 24, фото 25, фото 26, фото 27, фото 28, фото 29, фото 30, фото 31.
Зайняте протестантами приміщення Львівської облдержадміністрації слугує сьогодні для них своєрідним штабом, в якому проводиться запис у загони самооборони, відбувається координація дій. Вчора на Личаківському кладовищі у Львові поховали жертву тиранії – учасника Євромайдану, кандидата фізико-математичних наук, сейсмолога Юрія Вербицького, закатованого злочинцями "Беркуту" у ніч на 22 січня в Києві. Провести його в останню путь прийшли тисячі львів'ян.
Територія Львівської облради від вулиці Винниченка огороджена барикадою з мішків, автопокришок, дерев'яних рейок і ін. Багато львів'ян можна побачити на львівському Євромайдані, що на проспекті Свободи. Майже два місяці тут відбувається пряма трансляція новин з Києва 5 каналом ТБ. Під велетенським екраном розміщено плакат із зображеним на ньому Іваном Франком та словами: "Іван Франко був європейцем, а ти?". Біля намету, що поруч, встановлена скринька, в яку львів'яни вкидають пожертви на потреби Євромайдану у Києві. На постаменті пам'ятника Тарасу Шевченка можна побачити світлини загиблих у столиці Юрія Вербицького, Сергія Нігояна, Михайла Жіздневського. Це – герої України, які оголосили війну злочинному владному режимові у Києві. Поряд з їх портретами – десятки лампадок. Їх портрети також розміщені біля стін Львівської міської ради, причому коментарем до портрета львів'янина Вербицького є слова: "Влада закатувала. Причина вбивства – львів'янин".
В центрі Львова та інших районах міста можна побачити листівки з такими закликами: "Поки ви працюєте – на майдані вбивають людей. Відкладайте всі справи – в Україні війна!", "Якщо зникне Інтернет або телебачення – виходьте на вулицю", "Вимога № 1 – відставка Януковича" та ін. Листівки зі словами розвінчання та осуду щодо дій Аркадія Мамонтова можна побачити на барикаді поблизу облради. На ній зображене його фото і такі слова: "…Цей "журналіст"… зараз перебуває у Львові. 24 січня вранці його разом зі знімальною групою вивели з приміщення ЛОДА. Єдиним його завданням у Львові є показати наш рух як фашизм, а нас усіх – як фашистів…". Привертає увагу перехожих й інша листівка "Кате в погонах!". У ній – звернення до кожного, хто став чи може стати на сторону діючої влади та коїти злочини проти демонстрантів, що й відбувається ці дні у Києві. "Тебе ніхто не примушує виконувати злочинні накази… Не обманюй себе, Ти – не герой, - йдеться у листівці. – Ти можеш написати заяву і заробляти на хліб своєю працею так, як це роблять мільйони твоїх співвітчизників. Згадай, що ти обіцяв, коли приймав Присягу. Не переходь межу, хоча тобі наказують це робити!.. Люди, в яких ти стріляєш, яких катуєш в лісі, допитуєш в райвідділі, є твоїм народом, а не злочинцями! І вся біда цього народу в тому, що ти – не на його стороні, а на стороні банди…".
Переглядів: 4423
|
Ні мороз, ні погрози, як і ніщо інше не зупиняє українців у їх щоденній борні за свої права і свободи. "Ні кроку назад!" – з таким гаслом вони перебувають у протистоянні з бандформуваннями Беркуту у Києві, відновлюють справедливість в обласних і районних центрах України. Злочинний спрут дав тріщину, тому заради його ліквідації українці ведуть нещадну війну. Жителі Львова змусили голову ОДА Олега Сала написати заяву про відставку, а вже позавчора надвечір посадовець озвучив свої скарги на їхні вимоги, мотивуючи це як тиск. 
