 Прочитав останні дописи щодо звільнення (виходу у відставку, повалення, відсторонення) (необхідне підкреслити) п. Радзієвського і задумався, що революціонери зробили і що з того буде. Чесно кажучи неодноразово в останні дні згадую "Собаче серце" Булгакова і персонажа Швондєра. Нажаль даний твір актуальний і в наш час.
Причому, що Верховна рада, що місцеві фактично нічим не відрізняються. Всюди рвуться до влади і не розбирають методів та способів якими цієї цілі прагнуть досягнути. Тут у нас і фактично нелегітимний закон про усунення Януковича – для цього є передбачено три шляхи – добровільна відставка, імпічмент та смерть. Для чого придумувати колесо … Але ж … революційна необхідність. Як можна забрати рішенням сесії Межигір'я в державну власність – так, розумію, символ корупції, казнокрадства, підлості та брехні, але разом з цим – це приватна власність. Є для цього інші процедури, так вони довготривалі, вони складні, потрібно доводити, розбиратись (впевнений, що попутно виплили б інтересні подробиці з життя інших жителів Нових Петрівців в тому числі "соседа молодого" Яценюка). Але ж для чого заморочуватись … революційна необхідність знову ж таки.
Але це все інтереси загально державні, що ж у нас на місцях. У нас також революційна необхідність. Така ж бездумна, невтримна та юридично безграмотна. Наскільки відомо, Радзієвський міг би і сам піти якщо б правильно, грамотно та аргументовано його питання було обставлено "революціонерами". Але для чого розмінюватись на дрібниці, не приведи господи читати "нормативку", вести аргументовану бесіду з опальною владою, простіше взяти все нахрапом, вилізти на спині збідованого народу. Я не кажу, що Радзієвський чи Метик молодці, нізащо, я за їх усунення, але в легітимний спосіб. Є давнє правило – перед тим як відрізати сім раз відмір. Керівники бунту (як номінальні – Кучма та Курчик так і "сірий кардинал" Кондзьолка) повинні були б подумати, що та як робити щоб виконати волю народу, горлопанити та критикувати найпростіше.
В результаті, що ми маємо – розвал всіх міських інституцій, повну невизначеність з суттєвими юридичними ризиками. Радзієвський написав заяву, проте вказав в ній же, що така написана під тиском. Цю заяву "революціонери" наспіх заставили розглянути депутатів не подумавши про наслідки. Заяву розглянули та відправили у відставку міського голову і секретаря. Голова сесію закрив та усунувся від своїх обов'язків – мол хочете керувати – керуйте. "Революціонери" ломанулись опломбовувати кабінети – для чого !!! Хто дав їм таке право, що цей акт мав би означати – та при бажанні будь-які документи можна було б без жодних проблем отримати кому треба та коли треба, "помагаїв" в міській раді достатньо. Але тепер в Радзієвського залізне алібі – не міг я підписати рішення про моє усунення та зняття секретаря ради так як мені унеможливили доступ до робочого місця та й таке рішення прийняв під тиском (про що доблесно відрапортувала прес-служба). Сьогодні він з однієї сторони звільнений так як написав заяву, але з іншої ні – рішення не підписано, заява написана під тиском. Хто ж тепер підпише рішення ? Однозначної відповіді не має. Будь-який з варіантів має свої юридичні недоліки та міни сповільненої дії. Не факт, що буде у нас ГукГейт-2.
Але це, ще не біда. Найбільша проблема в тому, що всі казначейські перерахунки на даний час в підвішеному стані. Хто підпише платіжні доручення на виплату зарплат бюджетникам, комунальних платежів інших бюджетних перерахунків. "Революціонерам" про це думати не потрібно – революційна необхідність і все.
Тепер наступне питання – призначення секретаря ради – уже почався дерибан – "революціонери" мають свою думку про це як та кого обрати. Тут не стоїть питання професійних якостей, головне дорватись до влади. Не важливо, що підтримки в міській раді у них не має. У разі чого знову людей поведемо - шантаж – чим така позиція краща від недавньої позиції Януковича – звільню заручників якщо звільните вулиці, тут же ж не поведемо людей якщо пустите нас до корита, розпустимо раду, всіх поженемо якщо не пустите. А далі що, міського голову та секретаря скинули з питаннями щодо легітимності таких дій, тепер міську раду розпустимо, нагадаю що єдиний легітимний орган на даний час (як це не прикро і нам би не подобалось). І далі що …
Я розумію, що як це не крамольно потрібно обирати щось з того, що маємо тобто з тих депутатів які є. Для того щоб був порядок потрібен контроль, чіткий та однозначний, потрібні спеціалісти які такий контроль забезпечать, а не критикани-кар'єристи. Проте такі пропозиції революціонери не висувають, їм тільки владу подавай і тоді вони поборють розруху. Головне всі свої амбіції гарно як цукерочку людям представити в позлітці з революційних лозунгів, показної псевдо активності та безглуздих вчинків. А чи були ті пани котрі рвуться до влади під кулями, чи були вони на передовій, чи щиро вони підтримували людей … думаю ні … це все мішура, пиль в очі для народу, як то кажуть "піпл хаває".
Люди думайте, що робите і що за рахунок Вашого праведного гніву та обурення роблять та яких цілей прагнуть Ваші повадирі.
Переглядів: 6937
|
