Дрогобич - місто людей із посмішкою на обличчі

Надрукувати
Інтерв’ю
Написав(ла) Олена Мяло   
11.05.2015
Пилипенко26-27 березня у стінах Аlma Mater більшості дрогобицьких педагогів та науковців відбулася ІІІ Міжнародна науково-практична конференція молодих учених на тему "Розвиток сучасної освіти і науки: результати, проблеми, перспективи". У рамках заходу нам вдалося поспілкуватися з Пилипенко Вікторією Вікторівною, аспіранткою Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Старобільськ), відомою дрогобицьким студентам завдяки ініційованому обміну студентів у 2012 – 2013 рр. між Дрогобицьким та Луганським вишом. Про враження від конференції, Дрогобича та про ситуацію на Сході загалом читайте нижче.

(натисніть на фото для перегляду, всього 1 фото)

- Скажіть, Вікторіє, що Вас спонукало взяти участь у цій конференції на теренах Західної України?

- Сфера моїх наукових інтересів – проблема розвитку міжнародних відносин радянську еру загалом та зовнішньої політики щодо Ірану, зокрема. Моє дослідження політичних, економічних процесів на Близькому та Середньому Сході, й участі в них України нарівні з РСФРР, є зразковим у своїй дотичності до подій на Майдані й розвитку студентського руху як такого. Так як в Україні мало конференцій міжнародного рівня з проблематикою міжнародних відносин і всесвітньої історії, для мене важливою стала очна участь у конференції, організованої Вашим університетом. Дуже сподобався рівень цієї конференції. Цікавим є досвід отриманий тут, адже я, як виходець із Луганщини, мала нагоду провести певний час в умовах без постійних бойових дій.

- Чи почерпнули Ви для себе щось нове? І що саме?

- Так, звичайно. Цікавими для мене стали методики викладення матеріалу та й сам досвід організації заходів такого рівня. До наукової революційності можна віднести характер викладення доповіді, побудову тез та роботу модератора конференції. Що вже й говорити про концерт інструментальної музики! Особливо хотілося подякувати вокалістам та музикантам за прекрасну можливість поринути у світ живої класичної музики, що бадьорить й дарує спокій на душі.

- Вікторіє, чи є намір продовжувати співпрацю з Дрогобицьким державним педагогічним університетом ім. І. Франка і в якому руслі?

- Хотілося б знову ініціювати проведення обмінів у подальшому, які є інтегральною частиною навчання та саморозвитку. Проте, для початку необхідна стабілізація ситуації на Сході, а також уточнення статусу нашого університету та його місцеположення. Ідеї розширення співпраці є – у форматі спільних конференцій, вебінарів та обміну досвідом між науковими школами. Адже, як нам усім відомо, наукові школи Інституту історії, міжнародних відносин і соціально-політичних наук ЛНУ імені Шевченка, здебільшого, орієнтуються на дослідження сходознавчих проблем, а у Вас за основу беруться, навпаки, проблеми історичного пізнання історії України та її місця у світі. Тож, цікавим був би досвід синтезу напрацьованих матеріалів.

- Чи змінилося Ваше ставлення до Західної України та історично усталених стереотипів стосовно її жителів?

- Взагалі у моєму сприйнятті цього краю є декілька етапів. Початком знайомства із Західною Україною стали 2012-2013 роки, коли відбувався обмін між студентами. У той час була зацікавленість життям на теренах Львівщини, цікавило, чи справді ті "законсервовані" стереотипи відповідають дійсності. На той момент я їхала до Дрогобича tabularasa (лат. "чиста дошка" - авт.), їхала з певним острахом. Проте, як виявилося, у нас багато спільного! І немає значення, де ми живемо, адже маємо ті ж цінності. Тож, другим етапом можна виділити те, що "західняки" - добродушні, відкриті люди.

Третій етап пов'язаний з Майданом. Для мене на той момент Майдан здавався бастіоном авангардного руху і люди там були схожі на фанатиків. Проте згодом стало зрозуміло, що львів'яни – це люди з майбутнім у руках.

Четвертий етап – етап початку бойових дій, війна. Саме тоді я відкрила у собі аспект поваги до жителів Західної України, які без остраху поповнювали лави української армії. Тоді ж з'явилося і відчуття сорому за Луганщину…

Ну, і п'ятий етап – це вже безпосередньо конференція та пошук нового ставлення, більшої духовності та морально-етичних характеристик. Тепер я можу з впевненістю сказати, що Дрогобич – місто людей з посмішкою на обличчі. Так, вони проявляють цікавість, але не тому, що луганці якісь інші, а тому, що хочуть допомогти. Тут у мене з'явилося відчуття і розуміння того, що я не одна. Наче відкрилося нове дихання, я зрозуміла чого я хочу, що я втратила і, що здобула. І це стало початком нового етапу у моїй науковій діяльності.

- А яке ставлення було до Майдану? Чи проводили Ви просвітницьку роботу серед студентів Луганського національного університету ім. Т. Шевченка?

- Ставлення до Майдану у процесі розвитку подій докорінно змінило свій вектор. Спочатку було нерозуміння через інформаційний вакуум. Зіграла свою роль й асоціація з 2004 роком та Помаранчевою революцією. Переломним моментом стало побиття студентів. Тоді ми зрозуміли – мовчати далі неможливо. Безпосередньо я просвітницьку чи політичну діяльність не організовувала, але на ряду з іншими студентами брала участь в ініційованих ректоратом роз'яснювальних роботах, мітингах за мир і повернення до європейського вектору розвитку України.

- З моменту початку бойових дій все докорінно змінилося. Як сприйняли це безпосередньо Ви та Ваші знайомі?

- Для мене спочатку усе було чимось відстороненим, адже я як історик, намагалася критично аналізувати ситуацію. Війна ж розставила всі акценти. Насправді ця штучно нав'язана політика вже доволі набридла. А ведення бойових дій, як явище буденне, призвело до звикання.

- Чи можливий сценарій повстання людей Луганщини проти їхнього окупованого становища?

- Ні. Справа у тому, що більшість спочатку не вірила у початок війни. Тепер же за внутрішніми настроями можна змалювати таку картину: 40% підтримують Україну, 45% - з прорадянським баченням, а інші- аполітичні. Та й взагалі, люди не бажають відкрито висловлювати свою підтримку України, бо кожного дня ситуація змінюється і є дуже багато доносів. Населення ж потребує психологічної допомоги задля політичної та державницької ідентифікації. Позитивно впливає ініціатива голови Луганської облдержадміністрації Геннадія Москаля. Ось уже тричі завдяки автобусам "дружби" луганські діти їздили на Західну Україну. Це найкращий спосіб впливати на формування проукраїнської ідентифікації і відчуття того, що не покинутий наодинці з бідою, адже діти зі щирістю розповідають батькам про свої візити і тут основна ставка на позитив.

- Які Ваші прогнози на подальший розвиток ситуації?

- На мою думку, відбудеться замороження конфлікту зі створенням буферної зони. Це може змінитися на користь тієї чи іншої сторони через 20-25 років, якщо не буде силового вирішення.

Переглядів: 1728

Коментарі (9)
 
Кругом руїна - а ти посміхаєшся. По Фрейду. Вам би до лікаря)
IP: 46.211.87.114 | Ukraine, Drohobych
Рейтинг: 5+ -5-
 
Дикий Дрогобич, 18:34 11 травня 2015 р.
 
Дикий , це тобі до лікаря. Яка руїна? Ізраїль від дня створення держави в 1947 році знаходиться в стані війни, але медицина, навчання, наука і техніка, не говорячи про розвідку і ЗС на найвищому рівні. __А нам що , сидіти і шмарки жувати - не жити , не посміхатись, не співати, бо в нас АТО. "Для кого война - для кого мать родная". Так само і з тим АТО, де ні за *уй гинуть наші пацани. ___ Так що , Дикий Дрогобич , піди до лікаря - хай він тобі з мозгів викачає тормозну жидкість, бо тормоз конкретний.
IP: 92.113.3.60 | Ukraine, Kirovograd
Рейтинг: 9+ -3-
 
Мешканець, 20:30 11 травня 2015 р.
 
Сміятися , напевно, треба бо мудрі люди мовлять, що сміх це здоров*я! Але наберіться сміливості і підіть до магазину "СІЛЬПО" тут не то що будете всі сміятися від цін, але дивіться, щоб ви не плакали! Одна працівниця того гамазину на моє запитання яку ковбасу купити дала зрозуміти що ніяку! ЧОМУ? Бо іли ту ковбасу чуть не потравилися? ось такі пироги! а ціни? Може би хтось все-таки з РАТУШІ то все перевірив що до чого і чому так! Вже і долляри попадали, а ціни стоять і що саме цікаев росмтуть ще вище кожний день! Та то повний п. здець!
IP: 176.8.172.31 | Ukraine, Lutsk
Рейтинг: 7+ 0-
 
Сміятися напевно треба,бо....., 22:14 11 травня 2015 р.
 
от подякуй оті працівниці що не продалась і має совість. бо вона тобі правду сказала, не бери бо отруєшся, за таке треба деректора магазину жарити. ну, бардак бардак. на зупинці напроти сільпо ну от я думаю. ну покрайній мірі має писати , щасливої дороги, а бо, приміром приємної подорожі))))а продаються вінки похоронні. сумно
IP: 178.137.76.214 | Ukraine, Lutsk
Рейтинг: 3+ 0-
 
вова, 23:50 11 травня 2015 р.
 
а директор магазину певно не свій, не українець, от вам і вся суть, так, що посміхайтесь далі. Це не маскалі нас винищують і не жиди, це ми самі себе винищуєм своєю жадібністю, захланством, ненавистю один до одного, ми самі себе довели до прірви і чекаємо від жидів, що вони нам створять-ЖИТИ ПО НОВОМУ. А вони тим і користають, і поки ми один одного топимо та дуримо, збагачуються в свою користь.
IP: 95.132.2.76 | Ukraine, Lviv
Рейтинг: 5+ 0-
 
усім чіііііз, 07:25 12 травня 2015 р.
 
а я ся колись так усміхав, шо одна старша баба дістала перестрах, а ше дві молодиці потєряли сознаніє - відсутність зубів страшне дєло.
IP: 95.132.39.105 | Ukraine, Kiev
Рейтинг: 4+ 0-
 
вася чебурекін, 08:10 12 травня 2015 р.
 
Ватники в Дрогобичі.  
 
У Дрогобичі на Львівщині п’яний велосипедист збив на тротуарі двох дітей  
 
У суботу, 9 травня, близько 12. 50 у Дрогобичі на вулиці Майдан Ринок, навпроти будинку №21, п’яний велосипедист збив двох шестирічних дітей.  
 
За попередньою інформацією, 57-річний місцевий мешканець, керуючи саморобним велосипедом з електродвигуном, виїхав на тротуар, де збив двох 6-річних дітей – брата та сестру. Водій «двоколісного» був у стані алкогольного сп’яніння, повідомляє прес-служба управління ДАІ у Львівській області.  
 
У результаті пригоди діти отримали тілесні ушкодження. У хлопчика діагностували садно потилиці, забої стегна та ноги, а у дівчинки – забій коліна.  
 
Наразі правоохоронці встановлюють усі обставини цієї дорожньо-транспортної пригоди.
IP: 178.212.100.227 | Ukraine, Lviv
Рейтинг: 0+ -1-
 
, 09:41 12 травня 2015 р.
 
дивлячись на наших казнокрадів у людей появляеться істеричний сміх
IP: 46.211.146.37 | Ukraine, Kiev
Рейтинг: 2+ 0-
 
аннет, 20:25 14 травня 2015 р.
 
про які посмішки мова, люди озлоблені та знервовані, кожен іде по місту з думкою, а що ж далі, як жити, як оплатити тим баригам компослуги, що покласти дитині в тарілку, то хіба дурень в теперішній час може посміхатись, а ще можуть посміхатись ті, котрі деруть з народу останню шкіру, але це у них швидше істеричний сміх.
IP: 95.132.121.2 | Ukraine, Kiev
Рейтинг: 2+ 0-
 
кому так весело?, 21:10 14 травня 2015 р.
Додати коментар
Ім’я:
E-mail:
Коментар:

 
© 2008-2017 Дрогобич Інфо → (сайт працює 3457 днів)