"Нариси з історії Дрогобича" – книга протиріч
|
|
Роздуми
|
Написав(ла) Володимир Садовий
|
20.02.2016 |
У 2009 р. світ побачила книга "Нариси з історії Дрогобича", науковим редактором якої є кандидат історичних наук Л. Тимошенко. Враховуючи сьогоднішні суперечки стосовно віку нашого міста, доречно буде навести кілька цитат з неї, які стосуються результатів археологічних досліджень на території Дрогобича, проведених у радянські часи та при Незалежній Україні.
1. "Окрім території парафіяльного костьолу, перспективною для досліджень є ділянка Зварицького передмістя та солеварні, де простежено культурний шар і кераміку ХІ – ХІІ ст. Тут у долині р. Побук та на південних схилах Замкового пагорба зафіксовано давній уклад вулиць, де розташовані найдавніші церкви міста" (С. 16).
2. "Загалом виявлено 2185 фрагментів археологічних знахідок. Усі виявлені артефакти мають різний стан збереженості і в цілому можуть датуватися ХІ – другою половиною ХІІ ст." (С. 17).
3. "Розвідкові археологічні дослідження на території церквища Пречистої Діви Марії виявили більше 2,5 тисячі археологічних знахідок, окремі з яких датовані кінцем ХІІ – ХІІІ ст. Це підтверджує попередні припущення про існування в районі вул. Ю.Дрогобича поселення княжої доби" (С. 17).
4. "Серйозним аргументом на користь концепції існування міста в давньоруський час є наявність у краю давніх численних джерел соляної ропи" (С. 24).
5. "Археологічні розвідки, здійснені в околицях міста О. Ратичем і В. Козаком, підтвердили, що на околицях сучасного міста в Х – ХІІІ ст. існували укріплені городища і ремісничий осередок" (С. 24).
Також наводяться зображення залишків кераміки ХІІ – ХІІІ ст., знайдених на території сільзаводу (С. 281).
Отже, результати археологічних досліджень, опубліковані в книзі, є вагомими доказами того, що Дрогобич бере свій початок з ХІ – ХІІ ст., тобто з часів княжої доби. Однак, на звороті твердої обкладинки книги читаємо: "Історія нашого міста нараховує приблизно 630 років". Отже, за відлік віку Дрогобича взято першу писемну згадку, датовану 1387 роком, коли місто вже входило до складу Польщі. Тож як бути з інформацією, наведеною вище? Виходить, Л.Тимошенко сам собі перечить – з одного боку згоден, що місто бере свій початок з княжих часів, а з іншого – ні, що випливає з напису на звороті твердої обкладинки книги, науковим редактором якої він є, а також з того, з якою наполегливістю він сьогодні обстоює концепцію відліку віку Дрогобича від першої писемної згадки.
Кожен з нас пам'ятає свої дитячі та юнацькі роки. Кожен населений пункт, образно кажучи, теж їх має і неприпустимо викреслювати ці роки з його історії.
Кілька слів стосовно концепції відліку віку населеного пункту від першої писемної згадки. Деякі історики її підтримують, однак, не можуть пояснити, звідки вона взялася, коли і ким запропонована. Ми пам'ятаємо, як називали себе росіяни по відношенню до нас, українців – старшими братами. Слова словами, однак потрібно було знайти наукове підтвердження цій нісенітниці. От і запропонували концепцію відліку віку українських міст від першої писемної згадки. Вважається, що Москва заснована у 1147 році. Якщо орієнтуватися на першу писемну згадку населеного пункту, то значна частина українських міст буде виглядати молодшими за Москву, що вона й прагнула довести. Різниця між першою писемною згадкою і часом заснування багатьох українських міст становить століття і це бентежило столицю Росії.
Та все ж Москві довелося дещо визнати. З її боку відзначенню 1500-річчя Києва у 1982 р. чинився шалений опір, однак факти, які засвідчували що Київ старший за Москву, були настільки переконливими, що вона змушена була визнати цей ювілей.
Переглядів: 6064
|