Магазин "Хобі" у Дрогобичі |
Фоторепортаж | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Написав(ла) Анатолій Дутчак | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
18.06.2017 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Відвідуючи щороку Дрогобич, кожний раз тематизував ті відвідини, писав як би свій путівник. Одного року Франко і поїздка в Нагуєвичі, другого Шульц, потім старі підприємства, вілли, храми, музеї. Неодмінно і щорічно книгарні - "Час читати", "Каменяр", "Мистецтво". І цікавий магазин "Хобі" на вулиці Гончарській напроти катедри і невеличкої площі з пам'ятником Стефаника. (натисніть на фото для перегляду, всього 40 фото) Фото 2, фото 3, фото 4, фото 5, фото 6, фото 7, фото 8, фото 9, фото 10, фото 11, фото 12, фото 13, фото 14, фото 15, фото 16, фото 17, фото 18, фото 19, фото 20, фото 21, фото 22, фото 23, фото 24, фото 25, фото 26, фото 27, фото 28, фото 29, фото 30, фото 31, фото 32, фото 33, фото 34, фото 35, фото 36, фото 37, фото 38, фото 39, фото 40. Створений ще в 90-х роках з рідкісною метою торгівлі антикваріатом і творами мистецтва, магазин, за словами його власника, не приніс йому особливих прибутків але став своєрідним і цікавим місцем для певного кола жителів і відвідувачів міста. Генадій Внуков, за професією художник, зумів придати йому своєрідного шарму і при моїх перших відвідинах у мене з пам'яті виринуло старе, забуте слово "склеп", яким в моєму дитинстві називали в галицьких містечках старі, єврейські магазини. Первинні власники тоді вже щезли але ті приміщення ще зберегли ту атмосферу, запахи і той же асортимент товарів, що в одному магазині задовільняв всі нехитрі запроси жителів у діапазоні від харчів до сільського реманенту. Вивіска перед входом в магазин пропонує живопис, графіку, виготовлення рам, ручні вироби народного промислу. Ну і з часом Генадій Володимирович перетворив два приміщення магазину в такий собі своєрідний блошиний ринок, в якому можна оглянути чи придбати самі неочікувані речі – картини друзів художника, ікони різної якості і вартості, предмети колекціонування, сувеніри, стару і не дуже порцеляну ну і зовсім, здавалось би, даремні речі, що виставлені з метою зачепити щось в душі випадкового відвідувача. З дозволу господаря я зробив фотографії тих приміщень і навіть третього, такої собі чоловічої "печери", де серед різноманітного, ще не виставленого через відсутність товарного виду мотлоху, приймаються гості і де можна усамітнитись чи посидіти за бесідою з цікавим співрозмовником. Дзвоник на вхідних дверях повідомить про відвідувача…Того дня в гості зайшов Михайло Данчишак, директор Громадського музею історії нафти і газу з міста Борислава. Джерело: http://dutchak1.livejournal.com/18389.html Переглядів: 9577
Додати коментар
|
© 2008-2024 Дрогобич Інфо → (сайт працює 5995 днів)