Микола Вацюцяк: «Щоб отримати хоча б щось, треба хотіти максимуму» |
Останні новини Дрогобича | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Написав(ла) zmistovno.com.ua | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
26.01.2019 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Srong Crutch» або «Міцна Милиця». Не знаєте про що мова? Йдеться про ютуб- канал дрогобичанина Миколи Вацюцяка, де блогер розповідає про особливості свого життя, зокрема, як він подавав документи в автошколу, навчався й отримував водійське посвідчення. Також блогер Микола знімає на камеру свої заняття в спортзалі й показує те, як йому вдалось підняти 30 кг жимом лежачи. Ви точно зараз подумали «А що тут такого, я теж «права» маю і спортзал відвідую». Проте, назва каналу «Strong Crutch» («Міцна Милиця») не випадкова, адже Микола Вацюцяк інвалід першої групи й все життя змушений пересуватись на милицях.
Zmistovno.com.ua зустрілись з Миколою та поспілкувались про життя та блогерську діяльність, ідею створення та мету ютуб-каналу, а на останок отримали декілька корисних порад від хлопця.
Миколо, розкажіть про себе. Звідки Ви? Крім блогерства, чим займаєтесь?
Я з Дрогобича. У мене «перша група», офіційно працювати ніде не маю права. Закінчивши школу, я вступив у 15-те училище (зараз професійно-політехнічний ліцей). Після завершення навчання мене взяв на роботу мій вчитель по виробничому навчанні. В нього пропрацював три роки. Тепер займаюсь ремонтом техніки – ремонтую планшети та комп’ютери. Здебільшого спеціалізуюсь на «прошиванні». Також зараз мені запропонували спробувати себе в монтажі відео, тому й цим займаюсь. Взагалі, намагаюсь працювати якомога більше.
Яка мета вашого ютуб каналу? Коли вирішили його створити?
В школі й на роботі я бачив, як люди скаржаться на життя. І це не дивно, якщо подивитися, що робиться в нашому світі. Проте, люди часто жаліються на дрібнички. Своїм відео я хочу мотивувати здорових людей. Хочу, щоб вони подивилися, подумали і зрозуміли, що мають ноги й руки, можуть нормально ходити й повноцінно жити, а значить, можуть і не жалітися.
Якщо дати мені одну милицю, то я вийду надвір посидіти на лавочці. Якщо дати мені дві милиці, я вийду надвір і піду «в люди». А забери в мене милиці, то мене нібито й взагалі не існує. Без милиць мені й крок важко зробити. Я хочу донести людям, що потрібно тішитися, що вони здорові. Не все так погано, як більшість думає.
Ви поставили собі за мету досягти певних успіхів у спорті й показати приклад здоровим людям. Як результати?
Колись мені написали з Польщі, що завдяки перегляду моїх відео почали ходити в спортзал. Також писали інші підписники, що завдяки каналу «StrongCrutch» вони почали по-іншому думати й дивитися на життя. Таких людей не багато. Але, якщо мені пишуть навіть декілька осіб, я розумію, що канал створений недарма і я роблю маленьку частинку добра.
Пам’ятаєте, як створили ютуб-канал? Як він розвивався?
Це сталось спонтанно. У 2012 році розпочав ходити в спортзал і в мене виникла така думка: «а чому б не почати знімати про це відео?». На початках було важко. Розпочинаючи блогерську діяльність, у мене не було нічого: ні штативів, ні камер – знімав усе на телефон. Багато людей ставились до цього скептично. Також я розумів, що мій канал україномовний, а україномовні канали, на відміну від російськомовних, розвиваються набагато важче. За рік я набрав 140 підписників. Це дуже мало. Я показував тільки тренування у спортзалі, а треба було створювати якісь проекти, урізноманітнювати контент.
Тому ми з моїм тренером Володимиром Турком розпочали проект, ціль якого була дійти до 30-ти кілограмів жимом лежачи. У мене хвороба артрогрипоз, пов’язана із м’язами і суглобами. Вона не дозволяє піднімати велику вагу. На час початку тренувань я піднімав 10 кг, тепер піднімаю 30 кг, а планую дійти до 32 кг. Цей проект дав каналу легенький поштовх. А взагалі, спортом займаюсь вже 8 років.
Згодом я почав робити контент російською мовою і через це виникли проблеми. По-перше, моя російська мова дуже смішна, помітний український акцент. По-друге, за російську мову мене критикували наші люди. Далі я познайомився з івано-франківським блогером Ігорем Пустовітом, котрий на власному прикладі змотивував мене робити український контент. Канал поступово розвивався. Тепер на «StrongCrutch» більше 1000 підписників.
На Вашому каналі є відео про навчання в автошколі…
Мені прийшла ідея показати, як я збираюсь отримати водійське посвідчення. Я захотів висвітлити людям весь процес зсередини. Отож, подав документи й розпочав навчання у Львівському міжрегіональному реабілітаційному центрі, що знаходиться в районі «Верхнього Шувару». Крім водіння, там навчають багато інших предметів, і це дуже тішить.
Вам, як людині з обмеженими фізичними можливостіми, наскільки доступно було вивчитись і отримати водійське посвідчення?
Найважче було пройти всі формальності в Дрогобичі (медогляд, подання документів тощо). У нас твориться бардак. Це було дуже складно. Виглядало дуже смішно, тому що, якщо здорова людина може зробити медогляд за 1-2 дні, то у Дрогобичі я це робив 6 днів. З цього сміялись навіть підписники.
Але у Львові щоб вивчитись і отримати посвідчення водія проблем не було.
Є проблема з купівлею машини. Для мене вона повинна бути спеціально обладнана (на кермі знаходяться педалі щеплення, газу, гальм і т. д.). Таку машину потрібно спеціально замовляти у держави. На жаль, пропозиція, у порівнянні із попитом, дуже мізерна. Зараз я стою на приблизно 5000-й позиції черги для купівлі машини.
У автошколі знали, що Ви блогер? У зв’язку з цим, проблем не виникало?
Про це знали всі. Одного разу на мене поскаржилися і, нібито, попередили, що знімати на камеру не можна. Проте, знімати я не припиняв. Всі бачили, що обличчя на відео закриті. Після цього випадку питань до мене більше не було.
Який контент аудиторії у Вашого каналу?
Основна аудиторія – це наші люди. Також є перегляди з Польщі та Росії.
Що для Вас значить «StrongCrutch»? Задумувались про комерційну вигоду від каналу?
Це моє хобі й задоволення. Я в це дуже втягнувся. Про гроші навіть не думаю. Якщо б я захотів зав’язати із каналом, напевно, знадобився б місяць, щоб відійти від цієї діяльності. Зараз плануємо зробити батл, де я з хлопцем-інвалідом зі спортзалу будемо змагатися у жимі лежачи.
Яким бачите Ваш ідеальний ютуб-канал?
Хочеться знімати більше спортивних відео. Також хотів би бачити на каналі більше локацій і подорожей.
Яким бачите «StrongCrutch», скажімо, через 5 років? Про яку досяжну кількість підписників мрієте?
Я б дуже хотів 100 000 підписників. Так, це дуже багато. Але, щоб отримати хоча б щось, треба хотіти максимум.
Кого з українських блогерів дивитесь?
Стежу за івано-франківським україномовним блогером Ігорем Пустовітом та за ютуб-каналом «SlivkiShow».
Дайте декілька порад: у житті, в роботі, в блогерстві
У житті
Найголовніше, не бути сильно нервовим. Зараз дуже багато нервових людей. Потрібно менше нервуватися і змінювати себе.
У роботі
В роботі потрібно бути завжди упертим і добиватися того, чого хочеш. Із самого ранку потрібно казати собі, що сьогодні буде гарний день і я зроблю сьогодні те ж, що і вчора, або навіть більше. Кожного дня потрібно працювати і старитись, тільки так Ви чогось досягнете.
В блогерстві
Завжди знайдуться хейтери, які тримають на вас зло і тягнуть за ноги на дно. Вони були, є і будуть завжди. Зважати на них не варто, потрібно вірити в себе і сумлінно виконувати свою роботу.
Спілкувався Петро Юрса
Фото Христини Романчак
Переглядів: 2483
Додати коментар
|
© 2008-2024 Дрогобич Інфо → (сайт працює 6059 днів)