Віталій Горбатенко: «Що менше громад – тим простіше домовлятися, легше впливати»

Надрукувати
Останні новини Дрогобича
Написав(ла) lmn.in.ua   
28.10.2019

 

Останнім часом тема об’єднань територіальних громад в усіх на слуху. Не всі села хочуть об’єднуватись з містами, а райони укрупнюватись, як пропонують чиновники у проекті нового перспективного плану.

На тему децентралізації говоримо з Віталієм Горбатенком. Він – член громадської ради «Громада та ініціатива», вже кілька років вивчає проблеми місцевого самоврядування.

    Чому зацікавились темою децентралізації?

Насправді вивчали це питання вже кілька років. На якомусь етапі стало зрозуміло, що влада протягує адміністративно-територіальну реформу, порушуючи закони та права громад. Цього не можна дозволити. Зрештою, я також можу бути жертвою цієї децентралізації. Мешкаю в Дублянах, за чотири кілометри від Львова. Наше містечко університетське. Згідно деяких візій, його хочуть приєднати до Львівської ОТГ. Категорично проти! Хочу, аби влада, яку виберемо на наступних виборах, була близькою до мене. Ну як мер Львова буде звітуватись переді мною? Він що –  приїде в Дубляни? Та ну, ми прекрасно знаємо, як працюють посадовці.

    На якому етапі ця реформа? Бо щороку нам показують якісь інші плани і карти?

У 2015 році був погоджений перспективний план області ще попереднім скликанням Львівської обласної ради. Тоді планували утворити близько 160 громад. Над ним, насправді, треба було багато попрацювати. Через два роки представили новий план. Було запропоновано об’єднання 85 громад у межах 18 районів, втім без Стрийського і Дрогобицького. Справа в тому, що у згаданих вище двох районах укрупнити громади було вкрай складно.  Для прикладу, Дрогобицький район на своїй території містив аж три міста обласного значення: Борислав, Трускавець і Дрогобич. А на Стрийщині ініціатори об’єднання ніяк не могли вирішити, куди мала би відійти сільрада Нежухова. У цьому населеному пункті працює завод «Леоні». Це добрі податки і ця громада хотіла бути самостійною.

Це був хороший план, вважаю, його треба було допрацювати. Адже згідно цього плану в області вже було створено 40 громад, половину практично з усіх.

    Чому цей проект не затвердили?

У січні цього року Кабінет міністрів України видав розпорядження про затвердження плану заходів з реалізації нового етапу реформування місцевого самоврядування. Логіка Кабміну – всі, хто хотів об’єднатися, вже це зробили, далі будем цей процес пришвидшувати.  Так ми отримали новий перспективний план об’єднання ОТГ, де передбачено 67 громад.

Почали виникати нові проблеми. Зокрема, що робити з районами. Раніше ж бюджет затверджувався в області. Потім частину коштів скеровували для реалізації делегованих повноважень на район, які через перерозподіл направлялись на базовий рівень. Зараз районна ланка виявилась зайвою, бо ОТГ має прямі бюджетні відносини з обласним бюджетом. От, наприклад, Самбірський район – там вже всі громади об’єднані, але попри те існує ще й районна рада.

Зазвичай, в районному центрі є центральна лікарня. Її утримує районний бюджет. А він після того, коли там об’єднались громади, став фактично голим. Бо медична субвенція, а це найбільша стаття доходів формування колись районного бюджету, – пішла на ОТГ. Коли сільські, міські голови побачили, що це величезний ресурс, звісно, вони не захотіли ділитися з районним бюджетом. Через це маємо сьогодні величезні заборгованості із зарплати працівникам медичної сфери.

Зокрема з таких причин завели мову про укрупнення районів. Тепер пропонують зробити їх 6.

    Чому суспільство не сприймає ці зміни?

У квітні цього року вийшло розпорядження в ОДА про створення міжвідомчої обласної робочої групи з напрацювання пропозицій до адміністративно-територіального устрою області. Мали проводитись слухання з громадськістю, експертами, науковцями, закладами, підприємствами, з органами місцевого самоврядування. Тобто залучити всіх зацікавлених сторін. Але що в нас відбувається? Схоже, що через вибори і весь цей шалений темп попередня адміністрація не мала часу належно проводити реформу децентралізації.

Отож, коли я подивився, хто входить до складу тої групи, стало смішно і сумно. Четвертина складу: один депутат обласної ради, два представники громадськості і шестеро із науково-експертного середовища. Це фахові люди. Решта були чиновники і дуже випадкові особи, як от голова правління ПАТ «Львівгаз», начальник Пенсійного фонду, начальник Казначейської служби, начальник «Держгеокадастру», керівник Нацполіції області, головний податківець, голова «Обленерго». Невже вони мають «відповідну компетенцію» займатися такими питаннями? Що може радити голова «Обленерго» – як мають мережі проводити? Хіба об’єднання громад має йти за принципом електромереж? Це нонсенс.

Але що найцікавіше, ця міжвідомча робоча група працювала неформально, ніде не була оприлюднена інформація про її засідання. Все робилось тишком-нишком. Новий перспективний план об’єднання ОТГ подали на погодження депутатам навіть без картографічного моделювання, лише назва ОТГ, площа і кількість населення. Як можна голосувати, не бачачи, де який район потенційно буде ліквідований, як виглядатиме укрупнений район? Мала би бути логіка у тому процесі, чому саме так, а не по-іншому. А тут навіть фінансової спроможності територіальних громад не прорахували. Вони щось понаєднювали, за принципом «а нехай», і сказали, що так має бути.

    Які недоліки цього проекту?

Деякі об’єднання в цьому процесі стають мегагромадами. Як от Буська – вона налічуватиме 28 тисяч населення. Це, фактично, місто обласного значення.

Йде знищення українського села. Згідно реформи, сільські території приєднуються до міст. Переважно районного значення, обласного, або до районних центрів. Коли утворюються такі великі мегагромади, як Буська, є загроза, що сільська територія на периферії буде занепадати. Місто має більшу кількість населення, обирають більшу кількість депутатів. При мажоритарній системі депутати будуть обстоювати свій округ і тих людей, які за нього голосували. Будуть тягнути весь фінансовий ресурс на «свої» округи. Село від цього буде програвати.

Окрім того, мешканці сільських територій переживають за те, що місто просто скористається тими землями, які, згідно документів, будуть передані у власність громад. Вони ж ними вже розпоряджатися не зможуть.

Спілкувалися з головою Новострілищанської ОТГ, яку, до речі, хочуть ліквідувати. Каже, люди переживають за речі, про які чиновники не думають. Щоб, до прикладу, бабці скласти заповіт в нотаріуса селищної ради, треба заплатити 60 копійок, а щоб поїхати до міста до приватного нотаріуса, слід викласти вже 600 гривень.

Олесько і Ожидів у Буському районі не хочуть приєднуватися до Буської ОТГ. В них є необхідна кількість населення – 8 тисяч, фінансова спроможність, в них виконується бюджет. Люди обурюються: чому вони не мають права самостійно пожити?

У Турківському районі турбуються, де буде райлікарня. Згідно цього плану – у Самборі. Але як доїхати з Верхньої Яблуньки до Самбора пацієнту в ургентному стані? Взагалі Турківський, Сколівський, Старосамбірський райони – гірські території, треба враховувати їхню специфіку. Там важка транспортна доступність і не розвинена соціально-економічна інфраструктура.

Передумовою децентралізації мала би бути медична та освітня реформи. А вони ще не відбулися. Тому так багато запитань. Де буде лікарня, де буде опорна школа, як і чим добиратися до неї. Районні ради гостро реагують і не погоджуються з таким станом речей, адже рішення приймають без них, не попереджають і не дослуховуються. На жаль, така робота є принципом нової влади, де наче кожен із нас президент, але наша думка не важлива.

    Чому влада так поспішає?

Можливо, через дочасні місцеві вибори. Нова монопартійна більшість у ВР висловила думку, нібито політичні регіональні еліти, які представлені в обласних радах, перешкоджають і гальмують процес децентралізації. Не дають можливості громадам швидко і якісно об’єднатися.

Але, напевне, розрахунок був простий: що менше громад – тим простіше домовлятися, легше впливати.

Бачимо, що нова монобільшість у парламенті включила турборежим. Приймає закони в дуже пришвидшеному темпі. Будь-яка дискусія їм не потрібна, бо вона зупиняє процес. Принцип нової влади – кожен з вас президент, але ваша думка не важлива.

У команді Зеленського реально бракує кадрів на місцях. Тому дуже часто беруть людей із попередньої влади, як от Чаплінський – головний архітектор Львова, нині заступник міністра регіонального розвитку. До речі, подейкують, що саме він керуватиме всіма тими об’єднаннями.

    Як правильно має відбуватися об’єднання?

Це доволі складний механізм. Перш за все, потрібно, щоб пройшли громадські слухання. На них мали би бути враховані всі пропозиції. Далі складають протокол і вже його виносять на сесію селищної, міської чи сільської ради. Звертаються до іншого органу місцевого самоврядування з пропозицією об’єднюватись. Там теж вислуховують думку кожного, приймається рішення. Обидві громади вирішують, в якій ОТГ будуть жити і звертаються до ОДА. Вона є ключовою в цьому процесі, перевіряє об’єднання на дотримання конституційності. Дивиться, чи є вони фінансово спроможними.

Відповідно до перспективного плану, в громадах відбуваються вибори, на них виділяють гроші з державного бюджету. З наступного року після виборів об’єднання живе вже за новим бюджетом, приймаючи його собі самостійно.

    Що важливо при об’єднані?

Щоб не було зон периферійності. Повинна бути обґрунтованість, де буде адміністративний центр, чи буде там ЦНАП, де буде опорна школа, де будуть лікуватися мешканці громади. Чи підведені дороги до найвіддаленіших населених пунктів, чи ходить транспорт до центру ОТГ.

От Борщовичі і Пікуловичі хочуть приєднати до Нового Яричева. Мешканці не проти. Але з точки зору транспортної доступності – це важко. Слід буде через Сороки-Львівські виїжджати на трасу Київ-Чоп, пересідати в інший транспорт і лише тоді заїжджати в Новий Яричів. Туди нема прямого транспортного сполучення.

    Чи є якийсь закордонний приклад, який можна наслідувати у цьому питанні?

Думаю, ми повинні напрацьовувати свою власну модель. Так, це метод пошуків і помилок, але тим не менше, він вже запрацював. Будь-який інший приклад спроектований на Україну, не буде ефективним, не буде враховувати наші ментальні особливості – галичанина, мешканця Наддніпрянщини, козацької республіки, Північного Причорномор’я. На Львівщині, наприклад, люди завжди гостро реагували на ущемлення власної свободи. Тому нащо займатися такою загальною колективізацією, як це пропонує Міністерство? Для чого так  масово укрупняти? Галичани на це гостро реагують.


Переглядів: 364

Коментарі (1)
 
Аби не вийшло так, що, чим менше громад- тим ще більше злодіїв. Ми ж, українці, всюди- українці. А які тими громадами злодії керували, керують й керуватимуть (бо чого ж туди аж через голови пхалися), незалежно від форм власності локальних підрозділів, - це таке, аби лиш ф"ю-ф"ю-фітькати та й тьох-тьох-тьохкати. Це вам не по Києвах "вишивати", у нас на кожному хуторі- окремий дурдом.
Рейтинг: 3+ 0-
 
:(, 06:33 29 жовтня 2019 р.
Додати коментар
Ім’я:
Коментар:

 
© 2008-2019 Дрогобич Інфо → (сайт працює 4214 днів)