Щоб досягти успіху, потрібно кожного дня працювати. Нехай це буде малий об’єм роботи, нехай не все одразу, але головне, щоб був результат, і це — успіх. У Дрогобицькому добровільному товаристві захисту дітей-інвалідів "Надія" успішно триває реалізація проекту "Права осіб з обмеженими можливостями — повне та ефективне включення в суспільство", що проходить в рамках проекту "Розвиток громадянського суспільства", який впроваджується Програмою розвитку ООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії протягом 2009-2012 рр.(натисніть на фото для перегляду, всього 4 фото)
Фото 2, фото 3, фото 4.
Сьогодні уже спостерігається ряд досягнутих результатів, про що успішно свідчать користувачі проекту, а саме молоді люди з особливими потребами та їхні друзі, що долучилися до заходів і до сьогоднішнього дня беруть участь у них. Це члени Дрогобицької молодіжної організації "Молодий Народний Рух", студенти педагогічного університету, молодь міста, які поповнили ряди волонтерів "Надії". Завдяки проведенню різноманітних акцій, зокрема флешмобів та соціологічного дослідження спостерігається зацікавлення та вивчення проблем неповносправних людей як зі сторони волонтерів, так і зі сторони громади міста. Адже, як виявилося, про життя людей з обмеженими можливостями, їхні права та потреби пересічні громадяни майже нічого не знають.
Важливим процесом для пізнання світу людей з особливими потребами, особливо дітей, молоді, життя сімей, що виховують неповносправну дитину є практична двостороння інтеграція до якої прагнуть у товаристві "Надія". На практиці це проявляється в розвитку волонтерського руху, у спільній організації важливих заходів, ділових зустрічей з представниками державних і приватних структур, тематичних вечорів. Представники товариства "Надія" разом з волонтерами відвідують міські молодіжні заходи і тим самим інтегруються до них, поступово відбувається руйнування стереотипів, які досі ще існують стосовно людей з інвалідністю.
Тому, дуже важливою сьогодні для колективу товариства є робота юристів, функціонування консультативного центру правової допомоги для людей з інвалідністю та їх сімей, тренінгового центру правових знань. Ця діяльність допомагає людям знати і вміти використовувати та захищати свої права, аналізувати сьогоднішню свою ситуацію та прагнути змінити її. Певного результату вдається досягти за рахунок зустрічей, обговорень як певних представників цільових груп, так і з представниками різних структур міста та району. Батьки вирішують проблеми своїх дітей за допомогою юристів; користувачі проекту вчаться складати документи до органів влади, відстоюють свої інтереси в судових інстанціях.
Відтак ведеться активна співпраця з Дрогобицьким центром соціальних служб сім’ї, дітей та молоді, представники товариства часто зустрічаються з мером міста Олексієм Радзієвським та секретарем Дрогобицької міської ради Тарасом Метиком, які на високому рівні оцінюють роботу товариства "Надія" і сприяють його розгорнутій діяльності. Зокрема в таких напрямках як захист прав дітей з інвалідністю на здобуття освіти, на соціальний захист, на повноправне включення їх в соціальні процеси, де увага є спрямована вже не на інвалідність, а на людину з інвалідністю, яка, наскільки це можливо, здатна самостійно проживати у суспільстві. Основний напрямок співпраці — консолідація зусиль на виконання основних нормативно-правових актів, законів України у сфері охорони прав інвалідів та основних положень та принципів Конвенції про права інвалідів у нашому місті. Чому консолідація? Тому, що успішне впровадження всіх цих програм залежить від вирішення цілого комплексу проблем, починаючи від медичних, соціально-побутових і до правових, соціально-значимих, таких як участь у розвитку цивілізованого громадянського суспільства.
Проект триває. Планується проведення конференції "Право має перемогти: історії успіху відстоювання прав" за участі представників держави, громадськості та партнерських і реабілітаційних установ. Сподіваємось, що даний захід відкриє учасникам нові можливості відстоювання інтересів людей з інвалідністю та додасть натхнення в захисті прав людини, прав дитини, забезпечення соціальних гарантій, що гарантуються державою Україною, та водночас потребують професійної допомоги юристів, адвокатів, правників. Тому давайте разом долучатися до вирішення проблеми тих, хто живе поруч з нами.
Переглядів: 4786
Коментарі (19) |
 |
 |
||
|
Це звісно дуже добре що роблять добрі справи, та якби ви знали який це все бандитизм, як там відмиваються гроші поїздки, а недавно мій знайомий бачив у Сколе продавали гуманітарку з автомобіля карітасу такий синій бус, це злочин від тих діток забирати і продавати. Соромшо вам має бути пані Директор... нехай громада знає!
|
|||
 |
 |
 |
 |
 |
||
|
Шановний, Семен, а ти багато допоміг тим діткам, щоб обмовляти.Відколи помінялася директриса, вона для цих дітей дуже багато зробила, бо у неї така сама біда.А якщо і торгують гуманітаркою, це тому, щоб тим дітям трохи щось дати, якесь свято влаштувати, бо нашій державі на тих дітей начхати.А це тобі має бути соромно.
|
|||
 |
 |
 |
|
|
||
|
Я згодна, перш ніж звинувачувати когось, треба починати з себе, дітям не жалість ваша, Семен, потрібна, а реальна допомога.Держава тих дітей кинула на призволяще, до них нікому немає діла.Я пропоную, Вам, Семен, попрацювати волонтером в Надії, і подивимся, як зміниться Ваша думка.А директрисі Надії, низький уклін, і велика дяка.
|
|||
|
|
|
|
|
||
|
Пане Семене, а давайте ми Вас поставимо на посаду директора товариства. Я б хотів побачити, які методи залучення коштів при даній ситуації Ви б обрали. Легко говорити і нічого не робити. Я завжди говорю: "Хочеш критикувати - зроби краще! " Повірте, дітям не тільки потрібні матеріальні речі, а турбота, дружба, підтримка. Долучайтесь до волонтерства і змінюйте свої меркантильні погляди!
|
|||
|
|
|
|
|
||
|
по-перше: теба розрізняти БФ "Карітас", і "Надія" - це зовсім різні структури і керівники.
по-друге говорячи про "Карітас" розуміємо І. Козанкевич, а це ще той відмивач грошей, думаєте куди йдуть гроші за ґпсхальну лотерею., а я знаю, на зарплати працівникам, а хата то вже збудована, і то по останньому писку техніки і моди. PS! висновки робити ВАМ. |
|||
|
|
|
|
|
||
|
Видно автори добру школу пройшли в університеті з написання рефератів. Але це добре годилось для того, щоб "замилити" очі викладачу і отримати бажану оцінку. А для роботи з дітьми, ще й не з особливими потребами, навіщо займатись таким "словоблуддям"? Скільки я не намагався "відфільтрувати" текст від таких дивакуватих словоутворень як "флешмобів", "інтегруються", "включення їх в соціальні процеси" та ряд інших, так і мало що зрозумів. Шановні, напевне ви багато зробили і робите, але пишіть про це зрозумілою "людською" мовою. Так ви швидше достукаєтесь з цими проблемами до багатьох і, можливо, вони також долучаться до цих справ.
|
|||
|
|
|
|
|
||
|
Шановний Student!
- До чого тут "школа написання рефератів"?! - Це стаття, а тому вона написана з дотриманням вимог цього жанру - це по-перше; - по-друге, як це зрозуміти оте Ваше висловлювання: "А для роботи з дітьми, ще й не з особливими потребами, навіщо займатись таким "словоблуддям"?" - як це "не з особливими потребами"? про яке словоблуддя Ви ведете мову? Кожен, мабуть, знає в наш час значення слів "флешмоб", "інтеграція", "включення в соц. процес"... - Ви з якого століття пишете нам? Не варто всіх підписувати під свою неосвіченість та тотальні незнання елементарних речей! Запам'ятайте: той, хто хоче допомогти дітям з особливими потребами - не буде шукати причини, типу написано зрозумілою/незрозумілою мовою, а просто долучиться до волонтерства без зайви отих "але". |
|||
|
|
|
|
|
||
|
Шановний Семене, по-перше гуманітарна допомога приходить на Карітас, а мова йде про Надію! А по-друге, що особисто ви зробили для цих діток?Дуже хороша пропозиція для вас, попрацювати волонтером, ближче до "корита", а потім напишете чи багато "нагребли".А керівнику Надії великий уклін та подяка!
|
|||
|
|
|
|
|
||
|
Шановний Studentе!
Ви вірно підписали свій коментар. Ви б замість того, щоб «відфільтровувати» текст і давати дурні поради щодо "словоблуддя", краще б пошукали значення термінів і поповнили свій словниковий запас. Google допоможе. А якщо хочете критикувати, і ставити претензії до товариства «Надія», чи її колективу, то раджу детальніше прослідкувати статті у пресі, в т.ч. і на даному сайті, які пов’язані з діяльністю товариства «Надія». Там Ви і про «флешмоби» прочитаєте, і про «інтеграцію», і про «соціальні процеси». Не хочеться Вас критикувати, тому запрошую Вас у ДДТЗДІ «Надія». Ми раді просвітити Вас щодо проблем дітей з неповносправністю і дати відповідь на будь-яке Ваше запитання. Радий буду зустрічі! Зеновій Квасній |
|||
|
|
|
|
|
||
|
Складається враження що не товариству "Надія" потрібно інтегруватися в суспільство, а навпаки, бо якраз громадянське суспільство зароджується тут в "Надії", а навкруги одні дикарі... хтось би з отих "коментарщиків" на Дрогінфо викроїв зі свого дорогоцінного часу і приділив кілька годин допомозі тим людям.
|
|||
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
||
|
Вже краще, з ваших відповідей видно, що можна висловлюватися на зрозумілій українській мові. Українська мова достатньо багата, щоб висловити будь-яку дію, прагнення, чи починання. Тут головне, щоб вони були насправді. І не варто ховатися за словесним "парканом" запозичених невідомо звідки і ким термінів, надіючись, що від цього зростуть враження від розмаху виконаної роботи.
От, наприклад, ви пишете, що проект "Розвиток громадянського суспільства" фінансується протягом 2009-2012 рр. В результаті чого досягнуто ряд результатів (яких саме?). Потім тут же кажете про потреби людей з обмеженими можливостями пересічні громадяни майже нічого не знають (але ж четвертий рік як діє і фінансується проект). Я вже не питаю про розміри фінансування, бо передбачаю вже ваше "болісне" реагування. В наступних абзацах пишете: "користувачі проекту вчаться складати документи до органів влади". Це про кого йде мова? Тут же про зустріч з мером міста Олексієм Радзієвським та секретарем Дрогобицької міської ради Тарасом Метиком. Це власне до них вчаться складати ці документи? А ще – "захист прав дітей з інвалідністю на здобуття освіти". Кому допомогли і яким чином? З останнього проекту стає зрозуміло, що стаття свого роду звіт за проектом. Знову ж таки чималі надії "у відстоюванні інтересів людей з інвалідністю" покладаються на плановану конференцію. Тут мені прийшов на думку вислів кіногероя містера Пітькіна у досить схожій ситуації, де він спересердя вигукнув – "хіба для того, щоб допомогти дітям, потрібно танцювати". І ще одне, Ірина Дзюрах – керівник товариства "Надія", тому вона звітує за проектом. Незрозуміло в якій іпостасі тут виступає Зеновій Квасній, як представник товариства, що це означає? І на останок, хочу сказати, що з проблемами неповносправних дітей знайомий не менше, як і будь-хто, який розуміє, що таке діти. І справа тут не в термінах. У всіх дітей, як і в кожного з нас є прості і зрозумілі запити у житті. Адже, кожен з нас, прокидаючись щодня, напевне, не спішить кудись "ітегруватись", "консолідуватись" чи "включатись в соціальні процеси". |
|||
|
|
|
|
|
||
|
Шановний Studente, як PR-менеджер товариства "Надія", запрошую Вас на зустріч. За бажанням, можемо зробити це в присутності ЗМІ. Ви поставили багато запитань, відповідь на які породить ще ряд запитань. Тому, щоб не займатися писаниною, пропоную зустрітись і, за чашкою кави, все обговорити. Бачу у Вас є запал до змін, а це добре. А якщо з нами будуть ЗМІ - це буде хорошим матеріалом для нової роз'яснювальної статті.
|
|||
|
|
|
|
|
||
|
Владика Богдан (Дзюрах),
Секретар Синоду Єпископів УГКЦ, Куріальний єпископ Народився 20 березня 1967 року у селі Гірське Миколаївського району Львівської області. Після закінчення у 1984 році середньої школи навчався у Львівському ПТУ харчової промисловості. З 1985 до 1987 рік служив у війську. У 1990 році вступив до Духовної семінарії у Дрогобичі. Згодом вивчав теологію у вищих духовних навчальних закладах Європи: у Варшаві, Страсбурзі, Інсбруці та Римі. Здобув ступінь доктора теології. 17 березня 1991 року був рукопокладений на священика. 19 серпня 1995 року склав вічні обіти у Львівській провінції Чину Найсвятішого Ізбавителя (ЧНІ). У подальшому виконував різноманітну душпастирську працю, займався педагогічною та викладацькою діяльністю в Україні та поза її межами. Під час свого перебування у Львові входив до складу Ради Центру духовної допомоги особам з особливими потребами, був координатором душпастирської опіки ув'язнених, допомагав священикам Реабілітаційного центру «Джерело» для дітей, хворих на церебральний параліч, надавав душпастирську опіку жіночим згромадженням, провадив реколекції тощо. 21 грудня 2005 року проголошений Єпископом-помічником Києво-Вишгородської архієпархії. Архієрейська хіротонія відбулася 15 лютого 2006 року в Архікатедральному соборі Святого Юра у Львові. Святителі - Блаженніший Любомир, Високопреосвященний Владика Ігор Возьняк та Преосвященний Владика Юліян Вороновський. У 2006 році обраний Секретарем Синоду Єпископів УГКЦ. 29 липня 2009 року призначений керівником Адміністрації Патріаршої курії УГКЦ. Це мабуть рідний брат керівника Ірини Дзюрах. |
|||
|
|
|
|
|
||
|
Дуже цікаві та водночас неприємні коментарі я як постороння людина не маючи відношення до цих організацій знаю лише одне, що Червоний Хрест, Карітас, Надія та багато інших Благодійних організацій є неприбутковими. Я впевнена що штанці чи курточка не наситить дитинку з особливими потребами, не порадує її веселим святом. Щодо зарплатні для працівників, я б виплачувала їм президенські зарплати. Я думаю що з Дітьми з особливими потребами не так просто працювати. Ви дякуйте Богу що у Вас здорові діти , внуки , брати та сестри. Не займайтеся плітками а займіться краще благодійністю.
|
|||
|
|
|
|
|
||
|
Направду, дуже дивно читати таку масу негативних коментарів на кожну зі статей, які тут публікуються. Критика, а часто ще й неконструктивна, яку тут найчастіше читаємо - найлегша річ у світі. Спробуйте щось робити, тоді й подивимося на результат. Це по-перше.
По-друге, стосовно діяльності товариства "Надія" в цілому, та пані Ірини зокрема. Наскільки я знаю, їхня робота є відкрита для громади, про що зазначено вище. То підіть і подивіться, поспілкуйтеся, проведіть самі хоча б годину свого часу з дітьми з вадами фізичного розвитку. Не думаю, що буде дуже просто. Попри всю вашу критику і голослівні заяви, робота у товаристві ведеться постійно і, головне, дає хороші результати. І ще одне. Не дай Боже жодній людині відчути, що таке виховувати неповносправну дитину. І працювати з дітками теж нелегко, тому дивно читати коментар якогось НЕзнаючого, що "думаєте куди йдуть гроші за ґпсхальну лотерею., а я знаю, на зарплати працівникам..." А як по-вашому, працівники не повинні отримувати зарплатню за свою виснажливу щоденну працю? Ви ходите на роботу як волонтер, не отримуючи за це грошей? Де ж тоді брати гроші на утримання сім"ї? Замість того, щоб займатися демагогією, коментуючи чужу працю, підіть і проведіть свій час, якого у вас явно забагато, допомагаючи ближньому. Зробіть це так, як вам здається правильним. Може, хоч так трошки поменшає злості і незадоволення. Та і користь якась буде. |
|||
|
|
|
|
|
||
|
Термін “Волонтер” прийшов до нас з англійської мови і походить від слова “Volunteer”, яке в перекладі на українську означає “доброволець”.
Основні положення, які були залучені з даного визначення до принципів волонтерства – це добровільність та обов’язковість дисципліни. Волонтерство передбачає також благодійність, тобто відсутність винагороди за пожертву, у даному випадку – відсутність платні за виконувану роботу. То про яку зарплатню може йти мова? |
|||
|
|
|