На протязі цілого тижня з часу виходу мого інтерв’ю в "Дрогінфо" я спостерігав як Інтернет користувачі реагують на неї. Надійшло доволі багато коментарів до даної статті. В першу чергу, хочу подякувати тим, хто підтримують та покладають надії. Але неприємно вразило, що деякі з них розпочали кампанію з поливання брудом мене як молодого керівника так і партії загалом. На такі нісенітниці вважаю за краще не реагувати, так як це даремне витрачання часу, сил та здоров’я. Але напевно критику та деякі питання я вважаю за необхідне висловити свою думку.
Отже стосовно того, що я "посильний" в партії хочу сказати наступне. В 2004 році під час президентських виборів, мені запам’яталися слова Юлії Тимошенко, яка сказала, що вона пратиме білизну в штабі Ющенка. Ви знаєте, хто що б не говорив, (знов ризикую зараз бути звинуваченим у хизуванні) повністю підтримую ці слова свого лідера. Я готовий робити все якщо це допоможе моїй партії, а в першу чергу моїй країні та місту. Я особисто не бачу нічого поганого в тому, що як написав один із дописувачів, я – "старший де пошлють". Так, я – "старший, де пошлють", якщо я бачу що потрібно вивісити прапор – я вивішу, якщо потрібно поїхати до Києва чи до Львова на акції – я поїду, якщо потрібно організувати акції – я їх організую не цураючись щонайменших технічних деталей (включаючи так зване "бігання по інстанціях" із заявами) і анітрохи цим не переймаюсь, так як я вважаю, що маю показувати приклад того, що ми всі рівні.
Щодо маніпуляцій мною А хіба відсутність командної дисципліни – це чеснота? Партія – це єдина команда в якій рішення приймаються колективно і узгоджено, хоч я голова партійної організації, але в першу чергу я є членом команди. А на рахунок образливих висловів, як-от "клоун" чи "вискочка" - я вважаю себе вище того, щоб звертати на це увагу.
Стосовно окремих членів нашої партії хочеться сказати наступне. В ситуації в якій зараз опинилася наша партія в кожного члена "Батьківщини" можна вважати сильною людиною. Хочу нагадати що кожен партієць, окрім своєї громадсько-політичної діяльності, має також роботу, сім’ю, близьких. Я веду до того, що здійснюється шалений тиск не тільки на бізнес опозиціонерів, а й на підприємництво загалом. То ж, якщо людина доводить свою надійність, підставляє своє плече в таких нелегких умовах, чи правильно буде просто так, на основі пліток та слухів когось виганяти, виключати чи "піддавати анафемі" як це часто було в українській історії. Якщо є питання до окремих членів команди дрогобицької "Батьківщини", то я думаю, що вони з радістю дадуть на них відповіді.
Багато хто зараз спекулює на тому, що я є надто молодим і "зеленим", щоб очолювати партію. Всі колись були молодими, недосвідченими. Хтось вчився на своїх помилках, хтось на чужих, але не помиляється тільки той, хто нічого не робить. Щодо дискусійного клубу то я переконаний, що якраз основним завданням таких заходів є обмін думками та знаходження шляхів вирішення поставленої проблеми. На такі заходи я, в першу чергу, ходжу для того щоб набратися досвіду, висловити свою молодіжну точку зору та сформулювати своє бачення вирішення тої чи іншої проблеми. Але в жодному разі я не бачу в цьому хизування.
Деякі з дописувачів говорять, що я нічого не досяг. Так от, основним моїм досягненням на даному етапі є довіра партійців Дрогобича здійснювати керівництво партійним осередком та підтримка цього рішення як на обласному так і на Всеукраїнському рівні. Я хочу заперечити тим, хто вважає, що я нічого не здобув у своєму житті. До здобуття цієї посади я пройшов нелегкий шлях. Від роботи в агітаційному наметі до керівництва молодіжним крилом, від голови молодіжки – до працівника офісу партії, а згодом став і заступником голови парторганізації. Ці посади здобувались не завдяки фінансам чи демагогії, так як я впевнений, що краще менше говорити, а більше зробити для свого міста та партії, що і раджу вам всім. Я вважаю, що тільки спільна, правдива та активна позиція партії та дрогобичан допоможуть нам змінити наше місто на краще.
Якщо кожен вніс би хоча б маленьку частинку себе, своєї душі у розвиток та розбудову нашого міста, а не шукав би скалку в оці сусіда, не помічаючи колоди в своєму, якщо б кожний відсував би зло, заздрість, амбіції хоч на сантиметр від себе, то жили б ми набагато краще. Сьогодні я відкритий для критики та готовий до співпраці. Я пропоную звертатись до мене зі своїми думками та пропозиціями, тільки так ми можемо спільними зусиллями та діями змінити лице Дрогобича та "втерти ніс" тим, так званим "патріотам на словах", які тільки й вміють що пліткувати та поливати брудом.
Переглядів: 4470
|