На території одного лісництва поблизу Трускавця розташоване пасічництво, де улюбленою справою – бджолярством, займаються любителі цієї клопіткої праці. Один із них – Шкікавий Василь Максимович.
Пан Василь народився в Сколівському районі у селі Орів. Як вийшов з армії, знайшов роботу у Трускавці. Тут женився, з’явились діти. Так і мешкає в місті-курорті дотепер. Зараз йому 84 роки. Але судячи по його завзяттю до роботи, відразу й не повіриш.
«Працював я на різних професіях. Зокрема, відробив 42 роки шофером. Робити вмію усе й за життя все зробив сам. Роботи й відповідальності було багато, але завжди встигав доглядати за бджолами.
Колись я мав 100 бджолиних сімей, а зараз залишилось тільки 26 (карпатські бджоли), бо на це все потрібно багато часу і сил. Також є у мене спеціальна бджолина кімната з вуликами, на яких розстелені матраци. Лежання на них – це дуже хороший метод лікування від різних недуг.
Перші бджоли купив у 58-му році. Відразу, як вийшов з армії. Колись бджіл тримав мій батько, тому цим займаюсь і я.
В середньому у файній сім’ї буває 80 тисяч бджіл. Був рік, коли я накачав 2,5 тони меду. Колись мав від цієї справи прибуток. Зараз, на жаль, прибутку немає. Бджіл мало, цукор дорогий.
І, на останок, що порадите нашим читачам, як людина із великим життєвим досвідом?
Я б радив не займатися дурницею. Брати якусь справу в руки й над нею працювати. Також дуже важливо ділитись з людьми добром. Не люблю людей, які не поважають інших. Потрібно ставитись з повагою один до одного. Такі речі вважаю головними у житті. І, звичайно, бджоли. Без них нікуди. Якщо людина повчиться у бджіл, вона буде дуже багатою. Бджола – така істота, яка буде до останнього шукати квітку, з якою можна взяти нектар. Вони завжди в постійному пошуку і йдуть до своєї мети до кінця.
Текст та фото Петра Юрси
Знання про пасічництво черпав від свого батька та з різних журналів. Щоб стати бджолярем, потрібно добре знати, як працює бджола, правильно за нею доглядати, щоб вона розвивалась».
Зайшовши на територію пасічництва, відразу помічається, що бджоли почувають себе тут, як вдома. Де не глянь, всюди видно летючі темні цятки, які з задоволенням розгулюють довкола вуликів по всій території. Особливо їхню присутність видає звук, а, точніше, монотонне гудіння, яке безперервно чутно цілий день. Єдине, що спасає – це димар. Без нього бджоляр робити не буде. Це його найкращий друг.
Запитую у пана Василя, чи не заважає така бджоляна атмосфера?
Абсолютно ні. Я звик до цього. Справжній бджоляр мусить любити бджіл. Мед – це другорядне. Якщо не буде любові до бджоли, то й бджіл у нього взагалі не буде. Буває, ранньою весною, коли ще не зійшов сніг, я піднімаю бджолу і зігріваю її, щоб залетіла у вулик. Мені дуже шкода, коли вона гине. А меду багато я не їм. Ложку-дві можу попробувати, і все.
Питаю: Вас бджоли не кусають?
Не було такого дня, щоб мене не вкусила бджола. Наприклад, вчора мене їх штук 20 вкусило. У нас в бджолярів заведено – як вкусила когось бджола, наливаємо йому «150 грам» і відразу легшає. І це не жарт, справді допомагає.
З бджолами потрібно поводитись дуже спокійно. Не потрібно біля них махати руками, це їх дуже дражнить. Також дуже заважає, коли біля них хтось щось робить. Навіть траву не дадуть спокійно покосити. Як біля них косою махаєш, то бери руки в ноги й хоч у ліс втікай.
Абсолютно ні. Я звик до цього. Справжній бджоляр мусить любити бджіл. Мед – це другорядне. Якщо не буде любові до бджоли, то й бджіл у нього взагалі не буде. Буває, ранньою весною, коли ще не зійшов сніг, я піднімаю бджолу і зігріваю її, щоб залетіла у вулик. Мені дуже шкода, коли вона гине. А меду багато я не їм. Ложку-дві можу попробувати, і все.
Питаю: Вас бджоли не кусають?
Не було такого дня, щоб мене не вкусила бджола. Наприклад, вчора мене їх штук 20 вкусило. У нас в бджолярів заведено – як вкусила когось бджола, наливаємо йому «150 грам» і відразу легшає. І це не жарт, справді допомагає.
З бджолами потрібно поводитись дуже спокійно. Не потрібно біля них махати руками, це їх дуже дражнить. Також дуже заважає, коли біля них хтось щось робить. Навіть траву не дадуть спокійно покосити. Як біля них косою махаєш, то бери руки в ноги й хоч у ліс втікай.
Як вибрати якісний і натуральний мед?
Інколи мед палять. На один сірник намочують мед, а іншим підпалюють. Якщо мед не загоряється, а тільки плавиться, то це справжній мед. Але, коли мед починає горіти, то це підробка, в основному на цукрі.
Капнувши трішки меду на папір і в цьому місці спробувати написати щось олівцем, можна перевірити мед на натуральність. Якщо олівець не писатиме, то мед файний.
Про користь бджолиних продуктів
Якщо натще з’їсти ложечку меду і запити холодною водою, отримаєте дуже корисне лікарство для серця. Взагалі бджоли й мед дуже корисні для здоров’я. З їх вулика беруть бджолиний клей або, як його ще називають, бджолиний прополіс. Буває, змочують мертвих бджіл у спирт – таке лікарство дуже допомагає при запальних і гнійних процесах, використовують його при опіках шкіри, також для кровоносної системи, серця, нирок і багато іншого.
Інколи мед палять. На один сірник намочують мед, а іншим підпалюють. Якщо мед не загоряється, а тільки плавиться, то це справжній мед. Але, коли мед починає горіти, то це підробка, в основному на цукрі.
Капнувши трішки меду на папір і в цьому місці спробувати написати щось олівцем, можна перевірити мед на натуральність. Якщо олівець не писатиме, то мед файний.
Про користь бджолиних продуктів
Якщо натще з’їсти ложечку меду і запити холодною водою, отримаєте дуже корисне лікарство для серця. Взагалі бджоли й мед дуже корисні для здоров’я. З їх вулика беруть бджолиний клей або, як його ще називають, бджолиний прополіс. Буває, змочують мертвих бджіл у спирт – таке лікарство дуже допомагає при запальних і гнійних процесах, використовують його при опіках шкіри, також для кровоносної системи, серця, нирок і багато іншого.
І, на останок, що порадите нашим читачам, як людина із великим життєвим досвідом?
Я б радив не займатися дурницею. Брати якусь справу в руки й над нею працювати. Також дуже важливо ділитись з людьми добром. Не люблю людей, які не поважають інших. Потрібно ставитись з повагою один до одного. Такі речі вважаю головними у житті. І, звичайно, бджоли. Без них нікуди. Якщо людина повчиться у бджіл, вона буде дуже багатою. Бджола – така істота, яка буде до останнього шукати квітку, з якою можна взяти нектар. Вони завжди в постійному пошуку і йдуть до своєї мети до кінця.
Текст та фото Петра Юрси
Переглядів: 2878
Коментарі (5) |
 |
 |
||
 |
 |
 |