Опонентів наказано знищити - 2

Надрукувати
Новини
Написав(ла) Северин Горохівський   
12.06.2010
Українська політика, як і український бізнес, на три чверті занурена в тінь. Переважна більшість політиків намагається переконати народ, що це не так і вони буцімто максимально прозорі й відкриті, однак є й такі, яким подобається імідж "сірих кардиналів". Таким є, наприклад, Петро Димінський, який наймає регіональних політиків, трактуючи їх як маріонеток у власних руках.

Зрозуміло, що далеко не всі з них погоджуються на таку роль, однак на сьогодні уже склалася "політична команда Димінського", однією із ключових фігур у котрій є в.о. заступника голови Львівської ОДА, депутат Львівської облради Ігор Держко.

Шляхи Димінського і Держка вперше перетнулися в 2002 році. Тоді Димінський, сам того не помітивши, зруйнував честолюбні плани Держка. Дрогобицький олігарх щойно прийшов у політику. До політичної діяльності його спонукали не ідеали, а інтереси: необхідно було створити політичний дах для того, щоб зберегти свій бізнес, на який почала чинити шалений тиск виконавча влада. Відтак Петро Димінський разом з командою "нашоукраїнців" обзавівся мандатом депутата Верховної Ради, а на обласному рівні вирішив створити собі парасольку в обласній раді. Щедро "посіявши" серед депутатів обласного представницького органу влади, Димінський забезпечив створення в облраді націонал-демократичної більшості й обрання головою свого ставленика, також вихідця із Дрогобича, Михайла Сендака.

Ігор Держко, який був обраний в облраду за підтримки НРУ, тоді також претендував на посаду голови Львівської облради. Однак його однопартійці, а саме Ярослав Кендзьор, який, як і низка інших націонал-демократичних депутатів, був фінансово вмотивований Димінським, підтримали не Держка, а Сендака. Держко тоді сильно образився, заявивши, що Кендзьор пішов на домовленості з Димінським і підтримав Сендака, бо “потрібно було віддати щось Димінському".

Коли у Львівській облраді почалося запекле протистояння між головою облради Сендаком та депутатами, які потрапили під вплив СДПУ(О), Держко спробував використати цю ситуацію на власну користь і таки посісти посаду голови облради. Подейкують, що саме він організував за пристойний "гонорар" від есдеків збір підписів депутатів проти діючого голови. Перед Держком стояло завдання – зібрати 10 підписів "нашоукраїнців" проти Сендака. Підписів Держко так і не зібрав, але, як стверджують ті самі компетентні джерела, "гонорар" не повернув.

Проте, як вчить історія, у політиці не буває вічних друзів і ворогів, є тільки інтереси. Через деякий час Держко, який в облраді минулого скликання був завзятим опонентом креатури Димінського – нашоукраїнця Михайла Сендака, покинув НРУ, став керівником фракції БЮТ в облраді і врешті-решт опинився в команді дрогобицького олігарха.

Помаранчева революція покінчила з впливами есдеків на Львівщині, але натомість почалося нове протистояння, у яке знову був втягнутий Димінський: між групою політиків, які об’єдналися навколо пропрезидентської партії НСНУ, і політиками, які гуртувалися навколо ВО "Батьківщина". Перші фактично перебрали усю виконавчу владу на Львівщині і їхнім лідером був глава Львівської облдержадміністрації, народний депутат і керівник ЛОО НСНУ Петро Олійник. Другі – користувалися серйозним впливом у Львівській облраді і на звання їхнього неформального лідера претендував якраз Петро Димінський.

Не можна сказати, що Димінський підім’яв під себе усю фракцію БЮТ, його команда була політично доволі різношерстою – тут були і представники "НУ", і фракція ВО "Свобода". Однак, характеризуючи львівський політикум після виборів 2006 року, керівник Центру політичних досліджень проф. Анатолій Романюк мав усі підстави виділити "групу П. Димінського" в якості важливого фактора впливу на політичне життя області. При цьому Романюк відзначив, що на обласному рівні ця група контролює міжфракційне неформальне депутатське об’єднання, яке очолює І.Держко.

Держко, щоправда, ніколи особливо не приховував своєї наближеності до Димінського. Він завжди активно відстоював інтереси олігарха, не переживаючи як це виглядає зі сторони. Іноді його "підписка" за свого політичного господаря набувала навіть пародійних форм. Наприклад, після того, як у червні 2006 року, під час прес-конференції Петро Димінський заявив про фінансування ним депутатів Львівської обласної ради, Держко прокоментував його слова таким чином: "Петро Димінський був змушений заявити про фінансування депутатів, бо вони не виконали своїх зобов’язань щодо боротьби з корупцією". Боротьба з корупцією шляхом підкупу депутатів – це більш, ніж оригінально!

Після перемоги на президентських виборах 2010 року Януковича, Димінський запропонував свої послуги "донецьким", з якими у нього віддавна добрі стосунки.

Зокрема, щоб допомогти новій владі і продемонструвати свій вплив в обласній раді, команда Петра Димінського посприяла тому, що 13 травня Львівська обласна рада не внесла в порядок денний питання про недовіру голові Львівської ОДА Василю Горбалю. За це питання проголосували лише 26 депутатів, 3 були проти, 1 – утримався. Не голосували з цього питання 76 депутатів. Однак троє депутатів не просто не проголосували, а демонстративно виступили "проти" внесення питання про відставку Горбаля. Цю трійку склали якраз депутати, яких вважають найбільш наближеними до Петра Димінського: Ігор Держко, Михайло Сендак та Петро Малех.

І що цікаво, саме ця трійка депутатів разом з депутатами від ВО "Свобода" а також депутатами від УНП, які проте відкрито заявили про свою підтримку регіональної виконавчої влади на Львівщині, блокують намір "помаранчевої" частини облради щодо зміни директора комунального телебачення Михайла Хвойницького, який є людиною Димінського. Останнє зайвий раз свідчить про те, що політичні найманці Димінського сьогодні працюють в одній команді з Партією регіонів, а головне їх завдання – позбавити будь-якого ресурсу помаранчевих опонентів на Львівщині напередодні місцевих виборів і забезпечити максимальний успіх біло-блакитних.

Подейкують, що перед губернатором Горбалем вже поставлено завдання забезпечити присутність лояльних до Януковича депутатів у місцевих радах на рівні 30%.

Переглядів: 4591

Коментарі (4)
 
А хто став головою Дрогобицької райдержадміністрації?
Рейтинг: 4+ 0-
 
ЛЯЛЯ, 19:23 12 червня 2010 р.
 
Мені в сраці димінський держко янукович і во свобота- всі взяточники і бидло
Рейтинг: 0+ -6-
 
Андрій, 04:22 13 червня 2010 р.
 
Андрій! Ваш коментарій вульгарний, проте справедливий.
Рейтинг: 2+ 0-
 
Віталій, 19:34 14 червня 2010 р.
 
Для ЛЯЛЯ__________Кравець Михайло був. А що, відтепер вже інший обіймає цю посаду? Такого не чув.
Рейтинг: 0+ -1-
 
Франсуа, 23:48 17 червня 2010 р.
Додати коментар
Ім’я:
Коментар:

 
© 2008-2024 Дрогобич Інфо → (сайт працює 5806 днів)