 Львівська область – це мальовничий куточок західної частини України, який відомий світу як курортно-лікувальний центр (місто Трускавець, селище Східниця), видатним дрогобичанином Юрієм Котермаком (Дрогобича), постать якого давно вже перестала бути persona incognita. Бібліографія про нього налічує сотні позицій в українській та зарубіжній науці, який вшанований на своїй "малій" батьківщині в центрі міста Дрогобича, містом Борислав, про яке писав у своїх творах славнозвісний письменник та поет Іван Франко, чистими лікувальними водами, чистим повітрям, яке виділяється хвойними лісами, що простягаються майже по всьому периметру території. Цей перелік можна продовжувати до безкінечності, адже всі, хто відпочивав на курортах Трускавця, це все бачив на власні очі.
Але не все так добре у нашому домі.
З приходом на ринок продукції, яка виготовляється для продажу у поліетиленовій тарі, виникла необхідність утилізації даної тари майже по всій території України.
Смітники, які використовують для збирання сміття не відповідають сучасним стандартам, все навалом скидається в один ящик (і відходи їжі, будматеріалів, пластмаси і т. д.). Це все не один день і не тиждень стоїть, накопичується, кисне, вітер роздуває, а бродячі собаки та коти розтягують в радіусі до 100 метрів ...
Таке саме становище і у багатоповерхових будинках. Сміттєпроводи можуть бути заповнені навіть до дев'ятого поверху. Комунальщики пояснюють це тим, що немає коштів для замовлення автотранспорту для вивозу сміття на сміттєзвалище.
Тому для економії коштів, які виділяються, але не йдуть по призначенню, керівники комунальних служб дають розпорядження про підпал смітників.
Щоденно в містах Дрогобицького району (Дрогобич, Борислав, Стебник) не обходиться без горіння смітників. Це все туманом (густим димом) на перший погляд стелиться по долинах території вищеназваних міст. Гості та відпочиваючі на курортах, купивши путівку не за малі кошти, надіючись поправити своє здоров'я, попити чистої лікувальної води та подихати чистого карпатського повітря навіть не підозрюють про катастрофічний стан району і тратять не малі на це кошти. А власники курортних закладів продаючи путівки навіть 1 % від доходів не тратять на те, щоб край з якого збагачують свої кишені трохи очистити від сміття, прибрати та навести порядок.
Та й як працюють комунальні служби міст, хто дає такі смертельно небезпечні розпорядження, чому не своєчасно прибирають прилеглу до будинків територію і не вивозять сміття, а якщо вивозять то десь до лісу, скинувши у яр (потік, який впадає в річки), щоб ніхто не бачив (зекономивши гроші на вивіз до сміттєзвалища).
З їхній дій виходить, що можновладці думають та говорять про покращення екології тільки коли йдуть на вибори, а як тільки вже дорвуться до влади, то зразу про неї забувають, головне щоб за визначений термін встигнути збагатитись.
Про те, що даним повітрям, водою дихають і їхні діти, онуки, рідня та знайомі не задумуються. Про те, що приїхавши до лісу подихати повітрям, відпочити та прогулятись, не має де ступити ногою, бо вся територія аж "кишить" від одноразових тарілок, стаканчиків, кульків, пляшок від спиртного , сміття.
Чому екологічні служби не проводять рейди, не перевіряють ліси, прилеглі до річок, озер території? Чому не працює санітарно-епідеміологічна служба району, чому не ведеться контроль? Чому вирубується зелений масив району, чому за це ніхто не наказаний, чому це все не припиняється, а навпаки набирає темпів? Чому вони живуть тільки одним днем?
Нагадаємо що при згорянні органічних відходів, в атмосферу виділяються поліароматичні вуглеводні. З них найбільш небезпечні бензaпірени, поскільки володіють найбільш по порівнянню з подібними класами речовин канцерогенними властивостями. При горінні пляшок із поліетилентерефталата, в атмосферу попадають канцерогенні ароматичні вуглеводні, акролеїн і інші речовини. А при горінні відходів пластмас і пластикових упаковок (виробів із полівінілхлорида - прим. автора) виділяється карбоніл хлорид, який використовувався в роки Першої світової війни як хімічна зброя, і діоксини. Діоксини уражають імунну систему і шкідливо діють практично на всі органи життєдіяльності людини. В великих кількостях вони - смертельні, а в середніх і невеликих - володіють канцерогенними, мутагенними і тератогенними властивостями. Надзвичайно стійкі до хімічного і біологічного розкладу, зберігаються в навколишньому середовищі на протязі десятків років і безперешкодно переносяться по харчовим ланцюгам.
Право на безпечне для здоров'я навколишнє середовище гарантує стаття 50 Конституції України. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізнодорожніх переїздів, правил користування ними і охорони" N198 в межах "ліній міських вулиць і доріг забороняється: спалювати сміття, опале листя та інші відходи, складати їх для тривалого зберігання". У "Правилах утримання жилих будинків і прилеглих територій" забороняється "спалювання всiх видів відходів на території домоволодінь". В статті 77-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення сказано, що вогнище "без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням такого дозволу, тягнуть за собою накладання штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п’ятидесяти до сімдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян". Згідно статті 241 Карного кодексу України забруднення атмосферного повітря карається штрафом в розмірі від ста до двохсот неоподаткованих мінімумів або обмеженням волі на термін до трьох років. Якщо ці дії супроводжують за собою важкі наслідки, то вони караются обмеженням волі на термін від двох до п'яти років або позбавлення волі на цей же термін.
З вищевикладеного все зводиться до одного, що на даний час ніхто не хоче працювати на благо Батьківщини, що всім наплювати на екологічний стан, головне вчасно збагатитись.
Невже Україна – це країна дибілів, злодіїв та нахаб. Невже наші діди та прадіди полягли в боротьбі за волю України, щоб ми так зараз "круто жили"?
Переглядів: 4930
|
), а мене - за те, що перестарався. 
