Літературний конкурс стає ще популярнішим!

Вам не здається, що додатковою інформацією про автора і коментарями ви знижуєте рівень об'єктивності?

Може бути, я теж замітив що АФтор так легенько пропіарив Тимофія Хащівського))))Але судді не ми , а відомі в Дрогобичі і авторитетні люди їм вирішувати...)))

Тут піар очевидний! І таке враження, що у інших конкурсантів ой як мало шансів...

Roman, у Вас нема жодного враження. Не фантазуйте.

У Романа нормальне враження! Вам Франсуа я б порадив не скриватись під логіном, а бути відкритим та писати - адміністрація сайту і тоді захищатись, а не створювати видимість того що читачі Дрогінфо мають різне бачення щодо цієї ситуації!  
 
Гість, адміністрація не впливає на результати літературного конкурсу. Це я вам відповідально заявляю)

Спочатку уважно читаем а потім висловлюем думку а не впаки. 
"Переможця (переможців) конкурсу буде оголошено за результатами спільного рішення компетентного журі, до складу якого входять філолог Ольга Гром, редактор радіостудії "Франкова земля" Йосип Фиштик та поет Богдан Британ."

Так я не про результати, а про коментарі щодо творів і Франсуа! Макс, читати потрібно попередні коментарі цієї новини! навіщо вводити людей в оману, якщо ця людина є представником сайту? Щодо впливу адміністрації то вона є, адже всі твори проходять цензуру на сподобались вони адмінам Дрогінфо чи ні, цитую -  
"Вже десять листів з творами ми отримали за цей короткий період, однак розміщуємо, на наш погляд такі, що заслуговують на увагу. Деякі вірші, на жаль, назвати такими не можемо. Чому? Авторам-початківцям рекомендуємо передусім отримати поради у філологів, літераторів, позаяк помітно, де – поезія, а де банальне римування графомана". 
Якщо сайт запевняє, що переможців оголосить журі то чому не поблікуються усі твори? Якщо декільком людям(які не є професійними дегустаторами) не подобається кава то це не означає що вона погана!

Окремо для допитливого Гість___________ 
Жив в одному гірському селі цікавий чоловік. Ну, гори – то файна річ, бо там – романтика, чисте повітря та цілющі джерела, смереки і сосни, гарні дівчата та чабани на полонинах, мед у вуликах та дика звірина в угіддях. Одним словом, вся ця екзотика надихає до поезії. Закохався якось той чоловік в карооку горянку, та й все думав, чим би то її вразити. І надумав скласти віршик. От зустрічає він якось її після недільної літургії в церкві, та й каже: «Люблю тя, кралю, дуже моцно, та так, що аж сну не маю. Марю тобою денно і нощно, апетит геть зник, навіть люльку до рота не беру, нічого в голові не маю, тілько в умі – твої очі, мов тернини, і медові вуста, і голос пташиний. Тому сю ніч не спав, для тебе вірша складав, якого присвячую тілько тобі, діво прекрасная, о зоре ясная». Усміхнулася дівчина, і запропонувала чоловікові прочитати цей вірш. І почула наступне: 
- Летіла зозуля, сіла на вербу, верба ся ізломила, а зозуля – бух у воду!  
Одним словом, якою була реакція дівчини – можна здогадатися. Чи складав ще згодом цей чоловік такі «вірші» – невідомо, але заміж дівчина вийшла за іншого. А до чого тут ця розповідь? – запитаєте Ви? 
Особисто я б не хотів читати на сайті подібні "вірші". І теми, бачу, тут - не про любов... І те, що Ви цитуєте - не коментарі, а витяг з тексту статті. Ой, бідний я, бідний, вже наганяї отримав за свої коментарі.

в Адміністрації сайту Француа нема.Е я і адмін.В команді сайту е крім Ю.Федчака, ще дві дівчини -всі волентери.А хто пише під ніками так це їх справа, "Гість" це ж не призвище і не іммя.Друге питання, що автором цього Конкурсу е Юра Федчак, сайт Дрогінфо приеднався до ціеї великої справи, тому рішення про публікації приймае теж Юра Федчак.З ним на цю тему я вчора говорив , але коли він зачитав мені пару листів я нінаскільки не сумніваюсь у вірності його дій.Тому, щоб зменшити напругу пропоную Юрі закинути пару віршів в Коментарі.На розсуд "гостя", якщо вони дійсно відповідають тематиці і е не просто набором слів їх варто опублікувати, якщо ж ні попросив б більше не робити передвчасних висновків не володіючи ніякою інформацією.

До речі, я - не адміністрація сайту, так само як і Довбуш, оz, а.с., о.т. і інші.

Один з віршів  
Кімната-коробка на голову тисне,  
Здається, розчавить і видавить серце. 
Збираю докупи себе і від тиску  
Ковтаю пігулки, стискаю реберця. 
А вечір самотній шукає притулку,  
Кидає зірки ошалілі в кватирку. 
Я їх не збираю, у жмені – пігулки,  
Солодкий неспокій повис у квартирі. 
Зрадливе чекання, пів кроку - до неба,  
А ти – недосяжний, а я – невагома. 
В коробці-кімнаті дорогу до тебе 
Шукаю під шепіт пекельної втоми

люди не ... Чому ж під відповіддю щодо твору підписується Франсуа? Можливо ти не адміністрація, але маєш пряме відношення до сайту!  
БРЕХНЯ! БРЕХНЯ! БРЕХНЯ! БРЕХНЯ! БРЕХНЯ!  
Не потрібно ображати людей висловами типу - ви не вірші пишете а займаєтесь банальним римуванням. Створіть тегу:вірші які не попали у конкурсну програму. Звичайно там не повинні попадати твори з нецензурщиною, а також на іноземних мовах!

А мають бути ті вірші які відповідають темі!

Чуєш, гість, от будеш робити свій конкурс, будеш там всі віршики друкувати. Ти сам хоть дві строчки написав в рифму? Чи може тебе відісрали з твоєю віршованою белібердою, і ти тепер ядом плюєшся, тіпа захисник невизнаних поетів?

Я не захисник поетів! В рифму не однин рядок написав! З творами ніхто ніде не відправляв! Я просто не хочу щоб людей вводили в оману! Щодо конкурсу хороша ідея

Щось Гість надто затято піднімає свою тему. Раніше мовчав. Все ясно: не побачив надісланого свого віршика на сайті ("в риму не один рядок написав! "), тепер рве і плаче. 
Гість, хустинку дати?

А мені емо-віршик про пігулки сподобався

Я вважаю, що не допускати до друку можна тільки через невідповідність до теми.Інші (творчі)аспекти - річ суб'єктивна. До речі, ви - нащадки Франка, тому не сваріться.

Вірш, що опублікували в коментарі, мені теж сподобався і вразив, все так фатально і гнітюче, що якось неспокійно стало за автора...Краще, якщо страждання - то світлі, без саморуйнації.

Мальчик шёл, сова летела,  
Крыша ехала домой. 
Эта крыша не хотела 
Спать на улице зимой. 
 
Мыли блюдца два верблюдца 
И мяукали дрова 
Я ждала, когда вернутся 
Крыша, мальчик и сова 
 
Спит диван со мной в обнимку,  
Пляшет снег над головой,  
Тут я слышу, в кнопку мибкнул 
Мальчик с крышей и совой. 
 
Я от этого бим-бома 
Встала песней на слова. 
Я пою когда все дома,  
Крыша, мальчик и сова. 
 
Мальчик шёл, сова летела,  
Крыша ехала домой... 
Вот такое было дело 
В среду, вечером, зимой.

Маяковського мабуть також би не допустили до участі в такому конкурсі. Неформат

Маяковський - не український Шевченко чи Франко. Але хлопцем був прикольним.

maxt_t, дякую за підтримку.

Франсуа, уявіть, що Маяковській наш земляк, який народився у 70-80-х (і замість революції 1917 виріс в часи перебудови, а потім 90-х) і пише українською. От цікаво чи така лірика вписалась би в формат цього конкурсу. 
 
Можна зайти навіть далі. От маємо згори (суіциїдальний?) віршик про пігулки, який не проходить фільтрацію. Візьміть перечитайте, наприклад, вірші Льохи Ніконова (врешті, також пише про свій рідний край). Це ж взагалі жах, вірно? Чи має право на існування таке мистецтво, як по вашому? 
 
Перечитав надіслані вірші. Ура-патріотизм, Бог, рідна мати і горе-депутати. Як на мене, не вистачає жорстокої соціальної тематики - все надто слащаво і провінційно. Особисто мені такі вірші більше нагадують часи СРСР, ніж справжнє вільне від ідеологічного пресингу мистецтво.

цілковито підтримую Оза. Поетичний конкурс, звичайно, діло праве. Але... Графоманією місцями попахує. Ненька -рідненька, кров-любов, життя-забуття і тому подібні стандартні співзвуччя не дуже то і мають право називатися римою. А образів хотілося би більше. Глибших. І щтраших. А то якось так за вуха притягнуто до того місця, де в кобили хвіст не пришитий. 
Не все те, що в риму, віршем можна назвати.

Я, наприклад, й інші вірші надсилала, та їх чомусь не надрукували, хоча тематика відповідає умовам конкурсу. 
 
Багато їх - нікчемних, та на тронах  
Було і буде - не перелічить. 
У кров'ю заплямованих коронах. 
Історія їх, наче, і не вчить. 
 
Ламають долі, топчуть сподівання. 
Їм можна все, бо світ - лише для 
них. 
У себе вдома, наче у вигнанні,  
Ти у кутку, приручений, притих. 
 
Встань! Підведись! Бо ти не слабший в силі,  
Якщо в гріха болоті не загруз. 
Ти - переможець! В тебе вільні крила. 
Хоча, часами, може, й боягуз. 
 
Прокинься! Йди! Хай Бог допомагає. 
Усе змінити можеш саме ти. 
Цей світ тому над ранок оживає,  
Що маєш ти у ньому зацвісти!  
*** 
Де еліта нації, скажіть? 
Де уми Франкової породи? 
Пересіли в дорожезний джип 
Чи земля їх зовсім вже не родить? 
 
Де великі українці ті –  
Мудрі, і достойні, і сміливі? 
Їх сучасних цінностей батіг 
Забуттям довічним ощасливив. 
 
Україно, де твій ідеал? 
Як прямуєш без дороговказу? 
Хто іще тобі не закидав  
Чужородну і бридку заразу? 
 
Ми живемо ніби навпаки: 
Вільні від чужого зазіхання,  
В своїм домі – рідні кріпаки,  
Тягнем мовчки (т-сс! ) без нарікання. 
 
Ми байдужі і ліниві пси,  
Людиноподібні, нижча проба. 
Панської чекаєм ковбаси. 
Жодна незалежність так не робить. 
 
З’їли, з’їли власний ідеал!  
Верещать куми й брати: « Моє! » 
Між зубами аж позастрягав 
І смердить далеко, бо гниє. 
 
Де ж еліта нації, скажіть? 
Щоб не осквернитися ганьбою,  
Від кріпацтва вільного біжіть 
І людей покличте за собою. 
 
Лестощам повага не сестра,  
Хитрощам нерідна мудрість чиста. 
Пригадайте славне «Не пора! » 
І не на словах любіть Вітчизну!

Урррррррааа! Зараз купа ображених і невдоволених розпочнуть свій флуд. Новий блог.

Ви так бурхливо зреагували... Я не ображена - я просто висловилась.

А кому який віршик сподобався? Щось бажаючих позмагатися мало... maxt_t, напишіть ще щось цікавеньке.

Франсуа, вас вірші для дітей Ю.Моріц зацікавили? Зайдіть на її офіційний сайт і почитайте

*** 
 
Оффтоп. Попередні також почистив.

Шановні, дрогобичани! Може досить ображати і принижувати гідність один одного. На цьому сайті розпочато літературний конкурс, який має освітлюати культуру, традиції і духовність нашого народу. Про яку культуру можна говорити перечитавши вище наведені коментарі... В умовах конкурсу було чітко вказано: "У вас є вірші, варті уваги, і ви їх ще ніде не опубліковували". Хіба тут була умова, що твори повинні бути написані видатними поетами? Для чого ж ображати організаторів конкурсу і самих конкурсантів? Можливо більшість з них вперше вирішили спробувати свої сили. Тож оцінювати їх має авторитетне жюрі. А своїми дописами ви принизили конкурсантів, показали свою зневагу до адмінів і затоптали конкурс брудом... Графоманія-це хворобливе прагнення до написання поезії. Можливо тут і є графомани, але треба бути високого рівня літератором, щоб зуміти розпізнати графоманію від поезії. Для цього і є жюрі і давайте надамо їм можливість адекватно оцінити конкурсантів.  
Щодо коментаря:"Ненька -рідненька, кров-любов, життя-забуття і тому подібні стандартні співзвуччя не дуже то і мають право називатися римою." Чи мають ці співзвуччя називатися римою? Звичайно жодного з наших конкурсантів ми не можемо ні назвати ні прирівняти до великих і видатних поетів нашої країни. Та попри все, моя улюблена поетеса, яка відома у цілому світі, Леся Українка, доволі часто використовувала такі прості і доступні співзвуччя як : забуде-не буде, грають-лунають, стояли-палали, хату-заплату. І можливо саме ця простота і милозвучність і неабиякий талант принесли такий успіх дочці українського народу.Звичайно такого рівня поетів тут немає. Тут лише початківці, які вирішили спробувати свої поетичні можливості. Не так легко відкрито заявити про себе. Отож замість того, щоб перетворювати конкурс на фарс, давайте з повагою віднесемось до конкурсантів і організаторів, підтримаємо їх у цьому починанні, чим покажемо культуру і духовно-етичні цінності нашого українського народу.А вирішувати варті уваги твори чи ні...це вже вирішувати жюрі і нехай допоможе їм у цьому Господь!

"У кожного свій шлях самопізнання. І, на щастя, українська земля з Божого благословення народжує не тільки пустопорожніх політиків, але й справжніх геніїв слова... 
 
Їх душі моляться за нас з вами своєю надзвичайною чутливістю до всього, що ми бачимо, і що не бачимо. 
 
Саме ці люди дають нам шанс замислитись і відчути світ, в якому ми живемо, і себе в цьому світі такими, якими ми, насправді, є... 
 
Але суєта повсякденного життя завжди заважає побачити таких людей серед сучасників...Тим більше у своєму власному суспільстві..." 
Олег Деревянко

Підтримую цілковито.

Я також підтримую!

Як завше, красива і, як ніколи, самотня. 
Боже, прости мої вибрики, я говоритиму віршами 
і не шукатиму змісту. 
Боже, не дай тільки сумнівам всю мене з"їсти. 
Даруй мені зміни, вирішуй за мене, я дозволяю. 
Зроби щось зі мною, коли буде час і натхнення. 
Чи просто придумай для мене нову забавлянку,  
старі почали уже гратися мною і грати на нервах. 
Вибач, що набридаю, наступного разу піду до психолога. 
говорити не можу без адресата, тиша - невдячний слухач. 
Боже, мені по-зимовому сумно і холодно. 
Боже... я не хотіла, щоб і тобі було сумно... не плач. 
Ляля Бо

Дуже щиро.