 Винницький Богдан Васильович, докт. фіз.-мат. наук, професор, народився в червні 1953 року на Самбірщині, у 1975 році закінчив фізико-математичний факультет Дрогобицького педінституту імені Івана Франка, а протягом 1976-1979 років навчався в аспірантурі при Львівському державному університеті імені Івана Франка. Один рік працював вчителем. З вересня 1979 працює в Дрогобицькому педінституті. У 1980 році захистив кандидатську дисертацію в Москві, а у 1996 році – докторську дисертацію у Львові.
З 2000 року - професор, а з 2003 року – завідувач кафедри математичного аналізу. Підготував 7 кандидатів наук, один з яких навчається в докторантурі. Одружений, дружина – працівниця університету. Разом з дружиною виховує двох дочок: старша є студенткою, а молодша – ученицею.
Хобі: бджоляр, футболіст, історик, городник.
Плани: стати ректором, а згодом – і депутатом Верховної Ради України.
Європейський тест. Програма Богдана Винницького
Вибори ректора – це інтелектуальні дебати, це аналіз стану на нашій освітянській ниві, це пошук шляхів розвитку й виживання в очікуваних суспільних змінах. Ми або випередимо події, або згоримо в болючих реформах, що стали невідворотними.
Університет – це установа, яка формує еліту регіону: який університет, такою є і еліта, яка еліта, таким є і університет. Створення умов для формування високопрофесійної і авторитетної регіональної еліти – головне завдання університету. Університет – це установа, в якій ректори повинні змінюватися частіше, ніж у нас буває, а саме так, як це передбачено законодавством Польщі та інших країн. Нові люди – це нові ідеї, а нові ідеї – це рух вперед, це рух до лідерства. Скажімо ТАК вільнодумству і оновленню! Скажімо НІ застою!
Ректор – це провідник державної політики в освітній галузі. Ректор – це особистість, яка разом з командою створює моральний клімат в університеті. Ректор визначає основні завдання, підбирає команду виконавців, створює умови для виконання поставлених завдань і контролює їх виконання, дбає про господарку, залагоджує конфлікти тощо.
Знаходження шляхів нашого виживання і конкурентноздатності та забезпечення поступового руху до надання освітніх послуг європейського рівня через справжнє впровадження Болонської системи та наведення ладу в господарці – в цьому бачу основну мету своєї діяльності на посаді ректора.
Що ж робити з університетом? Відповідь на це запитання суттєво залежить від нового Закону України про вищу освіту та напрямку нашого руху на світовій геополітичній шахівниці. Пропоную чотири варіанти нашого розвитку.
Варіант 1. Жити надією педагогічного університету. Порахуймо кількість вчителів, які потрібні регіонові, і зауважмо, що коло навколо нас звужується: поруч ростуть потужні університети. До того ж, у світі, до якого ми йдемо, педагогічний університет – це нонсенс. Це, в основному, педагогічна академія, педагогічна школа, педагогічний факультет університету, які інженерів, хіміків, художників, … за два роки навчають педагогічної майстерності й роблять їх вчителями. Окрім цього, врахуймо, що в нас на першому курсі навчається 586 студентів, а на п’ятому – 747. Отож, за такої філософії довголіття нам не загрожує. Якщо приймається цей варіант, то для виживання нам потрібно здійснити рекламну кампанію престижності професії вчителя, вдосконалити роботу підготовчого відділення і педагогічного ліцею та значно покращити навчально- виховний процес для того, щоб готувати фахівців, конкурентноздатних на європейському ринку праці. Тоді до нас підуть абітурієнти і ми змінимо структуру університету, перетворивши його в сукупність п’яти інститутів: 1) інститут філології; 2) інститут точних наук та економіки; 3) інститут педагогіки і мистецтв; 4) інститут природознавства, праці та здоров’я; 5) інститут історії, психології та філософії. Саме за такої структури в нинішніх умовах можна реалізувати болонську ідею в формі, близькій до ідеалу, і надати друге дихання нашому університетові.
Варіант 2. Утворення навчально-наукового комплексу з університетом "Львівська політехніка". Такий рух дає нам надію. Згаданий вуз акредитує поступово всі педагогічні спеціальності. Якщо ми зуміємо вчасно укласти вдалий шлюбний контракт, то шанси для спільного виживання є досить великі.
Варіант 3. Утворити навчально-виховний комплекс разом з ВНЗ І-ІІ рівня акредитації Дрогобича та сусідніх міст й стати правдивим самостійним університетом. Таке здійснити дуже важко. Але, якщо проявити наполегливість і винахідливість, то потрібний результат можна отримати. За успішного втілення третього варіанту на нас чекає краще майбутнє.
Варіант 4. Я палкий прибічник комплексних, швидких і відповідальних реформ всієї освітянської та наукової сфери в Україні. Деякі шляхи в цьому напрямку намічені на третьому з’їзді працівників освіти. Але від програм та заяв потрібно переходити до рішучих дій. Львів – перевантажене місто. Дрогобич – це колишній обласний центр, який може допомогти Львову розв’язати проблему народонаселення. Поблизу Дрогобича розміщений Трускавець – привабливе місце для проживання науковців дуже високого рівня. Отож, перетворення Дрогобича в українську силіконову долину – цілком реальна мета. У цьому має бути зацікавлений дрогобицький бізнес, дрогобицький міський голова, Дрогобицька райдержадміністрація і всі ми. У нас є достатня кількість науковців, які здатні започаткувати таку справу. Вважаю, що внаслідок реформ у Львівській області має зменшитись кількість університетів та академій. Проте повинен постати новий Підкарпатський університет, який можна створити на базі нашого університету, інших навчальних закладів Дрогобича та деяких наукових інститутів, університетів та академій Львова, які мають переїхати до Дрогобича. Якщо при вашому сприянні я стану ректором, то ми разом, при підтримці нашого міністерства, міського та районного керівництв зможемо реалізувати цей проект. Якщо міністерство піде на таке, то тоді ми скажемо, що наше міністерство і справді є міністерством реформаторів. Сотворімо сучасний університет і почнімо разом правдиві реформи вищої школи з Дрогобича. За успішного втілення четвертого варіанту для нас відкриваються значно кращі перспективи на десятиліття вперед. Єднаймося у втіленні правдивих реформ!
Університет творять науковці. В нас працює 1569 співробітників, серед яких 723 науково-педагогічні працівники (66 – докторів наук, професорів та 318 – кандидатів наук, доцентів). Низка викладачів має досвід роботи в провідних європейських університетах. У нас навчається 3886 студентів на денній формі навчання та 2828 студентів на заочній формі навчання, при нашому університеті утворена рада по захисту дисертацій. Разом ми велика сила, яка здатна підкорити будь-які вершини. Ми маємо вагомі успіхи в різних сферах, однак і дещо потребує модернізації.
У навчальній роботі основним завданням вважаю втілення в навчальний процес сучасних інформаційних технологій, збільшення кількості комп’ютерних класів, створення електронної бібліотеки, розробку таких навчальних планів, які були б узгодженими з навчальними планами європейських і провідних українських університетів та забезпечили б впровадження болонської ідеї у формі, близькій до ідеалу. Суть цього ідеалу становить мобільність і активна позиція студента у формуванні свого фаху, а також педагогічний принцип: студент здобуває знання самостійно, викладач допомагає, а університет, за допомогою варіативної складової ОПП, навчального плану та розкладу занять, створює умови для органічного поєднання навчання і наукової роботи. Вважаю за доцільне створення університетської кафедри методики, яку потрібно забезпечити найсучаснішими технічними засобами. Мета цієї пропозиції – здійснити якісний прорив в підготовці вчителя, здатного бути конкурентним на європейському ринку праці.
У виховній роботі вважаю головним пропаганду європейських цінностей та патріотичного ставлення до своєї країни як країни-лідера. Україна – багата країна працьовитого й освіченого народу. Не стільки Україна має кудись приєднуватися, як Україна повинна стати центром тяжіння, країною-лідером. Юний друже, вчись і стань професіоналом з широким світоглядом. Тільки тоді ти зможеш продовжити навчання в найпрестижніших університетах світу і повернутися в Україну освіченим професіоналом, щоб стати лідером і перетворити свою країну в країну–лідера. Такими мають бути основні настанови у виховній роботі.
З метою поліпшення кадрового забезпечення, наукової роботи та міжнародних зв’язків нам необхідно вдосконалити організацію студентської наукової роботи за допомогою використання всіх переваг болонської ідеї. Ми повинні зрозуміти, що правдиві відкриття роблять молоді, а знані науковці тільки допомагають. Стимулювання студентської наукової роботи і заохочення тих викладачів, які найбільше прикладають зусиль до цієї діяльності, – у цьому вбачаю одне з основних завдань ректора. Володіння англійською мовою та іншими мовами – такою повинна бути одна з головних вимог до молодих викладачів, яких приймаємо на роботу. Водночас, вважаю за необхідне пошук і прийняття на роботу з відповідним стимулюванням трьох-чотирьох молодих талантів, які здобули фах належного рівня в найпрестижніших університетах світу. Такі молоді люди разом з нашими знаними професорами можуть стати тим локомотивом, який приведе нас до нової якості.
Для покращення матеріально-технічного забезпечення і соціального забезпечення працівників можна скористатись бартером. Корпус ІФМІ є старим, його постійні ремонти дорого коштують. Водночас він є цікавим для прокуратури, суду, банків та інших організацій. Якщо знайти вдалий бартер, то можна отримати значно більший сучасний навчальний корпус та ще й квартири. Водночас, нам потрібно детально вивчити необхідність в орендованих приміщеннях в Самборі і Трускавці та доцільність у функціонуванні педагогічного ліцею в теперішній формі.
Для виживання мусимо активно шукати своє місце в післядипломній освіті, дистанційному навчанні, неперервній освіті, вільній освіті тощо. Для цього нам потрібно мати досконалий сайт університету, за допомогою якого втілити також сучасні інформаційні управлінські технології та обговорювати всі проблеми в живому режимі.
На мою думку потрібно внести зміни до Статуту університету та Закону про вищу освіту, в якому передбачити раду старійшин та посаду президента університету, яких наділити певними контролюючими функціями та можливостями врегульовувати конфлікти морального характеру і які діятимуть на громадських засадах.
Вибори в Україні добре відшліфовані технологічно. Завжди є два основні кандидати, між якими нема жодної вагомої різниці. Вони збирають навколо себе своїх прихильників тим, що один щось буде будувати або кудись щось продавати, а інший буде заважати це робити. За інших голосувати не можна, бо вони марсіани, мають три руки і все розвалять. Поганий вибір на кожних виборах нам відомий. Зробімо принаймні один раз правильний вибір і це обернеться добром!
У Дрогобичі голосують за патріотів явних чи підставних або удаваних. Тому на останніх президентських виборах я активно агітував голосувати проти всіх. Зламаймо разом погану дрогобицьку традицію та проголосуймо за правдивого професіонала Богдана Винницького і, можливо, на цей раз зробимо правильний вибір і станемо вільними інтелектуалами разом!
Шановні друзі, візьмемо з минулого краще та йдімо в завтра з новим баченням майбутнього, ідімо без скандалів і революцій! Професіонал займе належне місце за будь-якого вітру. Вибираймо чистий вітер, за якого честь є найвищою цінністю! Вибираймо толерантність і мир у домі своєму! Посади сьогодні обіцяють, завтра не дають, післязавтра їх відбирають, а причетність до поміркованих змін, які ведуть до європейських цінностей, залишиться в пам’яті вдячних нащадків назавжди. Переступімо разом через упередженість! Покажімо, що належимо до правдивої еліти народу ! Пройдімо успішно європейський тест разом!
P.S.
1.При утворені інститутів факультети зберігаються. Так зроблено в деяких вишах. Інститути створюються для того, щоб скоординувати навчальні плани, навчально-виховну роботу і розклади, а це має привести до зменшення навчального навантаження викладачів і до кращого втілення в життя болонської ідеї.
2.Амбітні професіонали, кандидати і доктори пропонуйте ідеї та візьміть участь в конкурсі на заміщення вакантних посад проректорів та керівників університетських служб! Не втратьте свій шанс!
3.Вибори ректора є під пильним контролем громадськості. В наших міністерствах працюють мудрі люди, які розуміють, що Україна не є Росією. Важливо, щоб це зрозуміли ми і не дали підстав пресі подавати нас в негативному образі. Потрібно робити мужні кроки. Якщо мужні кроки роблять жінки, то це підносить їх на неочікувану висоту. Відомо, що жінки є мудрими від природи, а чоловіки – тільки від книжок і тому рідше здійснюють мужні вчинки.
Переглядів: 6567
|
А щодо чудакуватості - то в головному в який кабінет не зайдеш - всюди оригінали. Так що там він би абсолютно не виділявся)
