 Управлінню СБУ у Львівській області
журналіста Вікторії Лишик
м. Дрогобич, вул. Мічуріна, 15.
Звернення
Шановні працівники служби безпеки України у Львівській області, звертаюся до вас з проханням посприяти у вирішенні доволі прикрої ситуації з махінаціями ПАТ КБ "Приватбанк".
У квітні 2008 року я мала необережність укласти договір з цим банком (SAMDN 51000021371063 від 30.04. 2008 року), оформивши картковий кредит на суму одну тисячу гривень. Гроші я, згідно умов договору, періодично брала і систематично погашала, про що свідчать цілі гори оплачених мною квитанцій. Коли побачила, що з коштів, які я знімаю та погашаю, банк знімає шалені відсотки, чого у договорі передбачено не було, за взаємозгодою з Дрогобицькою філією "Приватбанку" заблокувала свій картковий рахунок. На жаль, письмової довідки щодо заблокування мого карткового рахунку на моє прохання банк з невідомих причин не хотів видати. Довго працівники банку не реагували й на письмові запити (мої, як клієнта банку та адвокатські) щодо видачі мені втраченого мною копію договору про умови надання кредиту. Усі запити було проігноровано, хоча я та мій адвокат зверталися з цим проханням в центральне відділення Дніпропетровського "Приватбанку". І тільки після того, як народні депутати України звернулися з письмовим запитом щодо вияснення обставин pз приводу мого кредиту до Нацбанку, горезвісний "Приватбанк" нарешті спромігся надати моєму адвокатові Ловінській Світлані Степанівні письмову відповідь про фінансовий стан мого карткового рахунку та копію втраченого договору, а не безглузді відписки, які раніше надсилав поштою на мою домашню адресу. На кшталт того, що я була ознайомлена з умовами договору, коли брала кредит. Хоча відомості банку про суми, які я знімала й погашала також є сумнівними. За їхніми даними я знімала більшу частину кредитної суми, а погашала – мізер. Але ж оплачені мною квитанції свідчать протилежне.
Прошу взяти до відома, що позичала я гроші під 16 відсотків річних, а банк знімав з мене без мого відома 36 %. Мій рахунок півтора року заблоковано, кошти я погашала справно і вчасно, отож вельми здивувалась, коли восени минулого року дізналася, що маю погасити аж 2700 грн. боргу (незрозумілі мені штраф і пеню). На моє запитання: "Звідки взялася до оплати така космічна сума?", - працівники Дрогобицького відділення "Приватбанку" доволі зверхньо та жорстко відповіли, що банк має право нараховувати мені штраф за буцімто замалі суми погашення боргу (мінімальна сума, згідно договору становить 55 грн.) і зовсім не зобов’язаний мені про це повідомляти. Мовляв, я сама маю стежити за фінансовим станом свого кредиту. Але ж, коли я зверталася до працівників банку, чи все добре у мене з кредитом – вони відповідали, що жодних ускладнень стосовно погашання моєї кредитної заборгованості немає. Якби я знала, що виникне такий прикрий інцидент за 15 гривень, які я, згідно відомостей банку не доплатила пару місяців (виявляється, як повідомили мені ті ж працівники Дрогобицької філії "Приватбанку", я мала погашати не менше 70 гривень заборгованості по картковому рахунку в місяць), то хіба б не доплатила тих клятих пару гривень. Але ж банківські клерки мусять знайти крайнього, з кого треба "здоїти" гроші. Ним виявилася я. До речі, тих працівників, або перевели в інше відділення, або звільнили. Швидше за все звільнили, аби "заховати" кінці у воду.
На моє зауваження щодо культури обслуговування клієнта, тим більше, що перед банківською працівницею стояла вагітна жінка (в той час я була на п’ятому місяці вагітності), ця особа відповіла, що вона мені дитини не зробила і що нараховані банком гроші я все одно змушена буду оплатити. І то якнайшвидше. Я поцікавилася, чому штраф накладено без мого відома, адже усі мої реквізити є у базі даних "Приватбанку"? А повідомлення про штраф і пеню мені на домашню адресу поштою чомусь не надходили. На це мені у доволі грубій формі ця ж працівниця відповіла, щоб усі претензії я пред’являла у Дніпропетровськ, де знаходиться центральний офіс "Приватбанку". Отакої! Але ж кредит я оформляла у Дрогобичі…
Згодом на мій мобільний телефон у будь-який час дня і ночі почали надходити телефонні дзвінки з погрозою фізичної розправи і залякуванням: мовляв, якщо не заплатите потрібну суму (перший внесок банківські кровопивці зажадали у розмірі 780 гривень) – відберемо у вас ваше майно і майно, яке належить вашим рідним. Дзвінки, як з’ясувалося згодом, лунали з корпоративного телефону 0567369129 і з телефону 0927161131. Представлялися колекторами банку. І одразу починали "пресувати"…
Пропоную Вашій увазі сфабриковане судове рішення, у якому мені погрожують арештом і примусовим продажем мого майна і майна, що належить членам моєї родини (а це вже протизаконно, адже банківські клерки укладали договір зі мною, а не з моїми батьками, які не несуть відповідальності за мої дії). І взагалі, хіба я закладала свою нерухомість за невиплату тисячі гривень. Певний лист горе-колекторів мало не спричинився до викидня моєї тоді ще ненародженої дитини. Медики, до яких я зверталися по допомогу, підтвердять, у якому жахливому стані я знаходилася в цей час.
Донедавна, відколи вступило в силу рішення Конституційного суду щодо протиправних дій колекторів (а їхні методи "роботи" інакше, як рекетирськими назвати не можна: психологічний тиск, залякування…) на мій мобільний телефон надходили дзвінки з погрозами фізичної розправи та безглуздими пропозиціями – дати оцінку працівникам банку щодо роботи з клієнтами (мабуть за телефоном 0567369129 знаходиться й сервісний центр "Приватбанку"). Для мене це звучало як відверте знущання – самі ж "спеціалісти" з юридичної роботи "Приватбанку" "города-героя" Дніпропетровська дають вказівки працівникам горезвісного банку, як "доїти" клієнтів, самі ж їх потім за негативні оцінки тих же клієнтів і звільняють з роботи. А самі виходять сухими з води.
Я намагалася поговорити з завідуючим Дрогобицького відділення "Приватбанку" Назаром Яцишином щодо мирного врегулювання ситуації. Якщо звертатимуся за цивільним позовом до горе-банку в суд – витрачу значно більше. А мені до пологів залишалося дуже мало часу. Але п. Назар, мабуть, за вказівками вищестоячих тільки зволікав час. На мою пропозицію: заплатити одразу нараховану банком суму без пені та штрафу, банкіри устами п. Яцишина відповіли, що так не можна. Якщо мені банк піде на уступки, то й іншим клієнтам також потрібно буде поступитися в фінансових справах стосовно кредитів. І банк тоді збанкротує. Таку ж мені дали й офіційну відповідь юристи центрального офісу банку. Отакої виявляється, такі бідолаги, як ми – одне з найбільш дохідних джерел збагачення банку. Це з наших кровно зароблених і підступно видурених банківськими кровопивцями грошей, банк платить зарплату колекторам. Мабуть, з ними юристи банку також уклали договір, що "виб’єте з людей"- піде вам на зарплату. І частини видурених банкірами грошей вистачить, аби банківські клерки та колектори жирували. За наш рахунок. Та я не хочу більше дурно збагачувати аферистів "Приватбанку" і забирати гроші у грудної дитини, яка знаходиться на моєму утриманні. Прошу з розумінням поставитися до моєї проблеми. Тим більше, що перед родами я втратила батька, який дуже сильно переживав за махінації "Приватбанку". І практично залишилася сам-на-сам з невирішеною проблемою. Мати-пенсіонерка, якій 78 років, не може мені ні в чому зарадити. Вона також дуже переживає за моє становище і за те, що юристи-аферисти горе-банку правдами й неправдами намагатимуться заволодіти нашим майном.
А така спроба була. Виявляється, що згідно сфабрикованого банком рішення суду "Іменем України…" у мене намагалися відібрати майнову власність. Адже я разом з матір’ю є співвласницею приватного будинку та земельною ділянки. І все це через надмірні апетити банкірів. А хіба я оформляла іпотеку, хіба давала під заставу майно? Тим більше, що у будинку проживає моя малесенька донечка, якій усього два місяці. Банківські клерки й так робили все можливе, аби викликати ускладнення щодо народження дитини: створювали психологічний тиск на вагітну жінку, залякуванням та сфабрикованим рішення суду мало не спричинили викидень моєї дитини. Аби, хоч якось захистити свої інтереси, я змушена була звернутися за допомогою до правоохоронни х органів та народних депутатів України. Та, на жаль, справа доволі заплутана. І я отримала відмовний матеріал. Тепер, коли дитина народилася, я зможу звернутися по захист своїх прав до суду. Сподіваюсь, що ви мені допоможете. Адже "бєзпрєдєл" установи "Приватбанку" переходить усі межі! Я одна з багатьох, яка стала жертвою горезвісного банку.
До звернення додаю:
1. Копію ухвали суду позивача ("Приватбанку") щодо мене;
2. Копію оплачених мною квитанцій за період заблокування мого карткового рахунку;
3. Адвокатський запит та відмова банку щодо інформації про фінансовий стан мого карткового рахунку (видати мені довідку про рух обігу коштів);
4. Звернення Генеральної прокуратури щодо мого питання;
5. Копію оплачених мною квитанцій за період заблокування мого карткового рахунку;
6. Звернення Національного банку України до ПАТ КБ "Приватбанк";
7. Відповідь ГУМВС України в Дніпропетровській області Управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю щодо вивчення відомостей стосовно шахрайських дій банку (підробка документів);
8. Копії відповідей "Приватбанку" на мій запит щодо видачі мені копії втраченого мною договору з банком про умови надання мені кредиту;
9. Копія договору про умови надання мені кредиту, який банк нарешті спромігся нещодавно видати мені на вимогу Нацбанку;
10. Медичне свідоцтво про народження дитини, яка знаходиться на моєму утриманні.
З повагою, Вікторія Лишик
Переглядів: 27912
|
