Історія дрогобицького туризму налічує багато років. Можна напевно віднести початок його до часів нашого великого земляка І.Я.Франка, який у 1883 р. організував "Кружок етнографічно-статистичний для студіювання життя і світогляду народу", згодом "Кружок для устроювання мандрівок по нашім краю". Приблизно в ті самі роки створилося Галицьке Товариство Татр (Galicyjskie Towarzystwo Tatrzańskie), згодом, Польське Товариство Татр (Polskie Towarzystwo Tatrzańskie), з діяльністю якого пов’язане мало відоме широкому загалу ім΄я Станіслава Гронського. Дрогобичанин за походженням, він у 30-40-х роках минулого століття здійснив чимало сходжень у Татрах, Бескидах, Альпах, та навіть у Африці. Сподіваюсь, що біографія цього видатного дрогобичанина ще чекає свого дослідника, а може хтось знайомий із нею і висвітлить свій погляд на цю постать на шпальтах нашого сайту.
У 60-ті роки минулого століття дрогобицький туризм отримав потужний поштовх до розвитку і становлення в основному завдяки великому ентузіасту туризму і видатному подвижнику у цій справі – Гаховій Клавдії Миколаївні, вчительці школи №3, яка заснувала клуб туристів "Бескид". Ця мужня жінка буквально "протаранила" тодішню міську владу - міськом партії, який виділив приміщення для клубу у центрі міста, на тодішній площі Леніна (тепер площа Ринок). У витоків клубу стояли такі корифеї як Малиновський О.І, Філіпов З.І, Боліжевський В.К. З того часу і почався стрімкий розвиток клубу. Популярність клубу сягнула всесоюзного масштабу, розширилася геогріфія походів. Ці прізвища були відомі далеко за межами України: Я.Гольберг, О.Стеценко, В.Лєсков, Ю.Мороз, В.Вольський, В.Іванов, О. Шаблигін, І.Бичко, В.Андрієнко, В.Кириленко, В, Гаєвський, Я.Далявський, А.Бєльчикова, В.Собків, Ю.Михайлишин, М.Снятинський, І.Романюк, Є.Кесельман, В.Возняк.
Важко навіть всіх перерахувати, шкода когось забути – сподіваюсь не образяться.
Багато туристів з інших міст брали учась у походах, які організовував клуб. Географія походів була широкою: Карпати, Кавказ, Памір, Саяни, Тянь-Шань, Алтай, Паміро-Алай.
А які цікаві пішоходні походи здійснювалися під керівництвом та за участі майстра спорту З.І.Філіпова!
Окремим рядком слід згадати такі масові заходи, як "Говерляна", зіркові сходження на найвищу вершину Львівщини - г.Пікуй, різноманітні змагання з туризму – "Веснянки", "Оснянки" тощо. Не одне покоління туристів вважало за честь бути членом клубу туристів "Бескид".
Важко у такому короткому дописі відобразити всю діяльність клубу. Одне напевно можна сказати – цю величезну кількість молоді, що займалася в клубі, сміливо можна назвати справжніми патріотами рідного краю. Шкода тільки, що з вини чиновників від туризму ДКТ "Бескид" припинив своє існування.
А наш туристичний клуб "Віват" прагне бути достойним послідовником славного клубу "Бескид". Хочемо долучити дрогобичан та гостей нашого старовинного міста до ознайомлення з його історією, природою нашого рідного Карпатського краю і України в цілому. У цьому нам допомагають наші партнери – справжні ентузіасти туризму з різних регіонів України, провідні туристичні фірми. Сподіваємося і на міжнародні контакти, насамперед наших найближчих сусідів з Польщі, Прибалтики.
Закликаємо також небайдужих людей долучитися до цієї справи. Наша спільна любов до рідного краю, сподіваюсь, додасть бодай невеликого поштовху і до розвитку Держави.
Цим хочемо започаткувати рубрику з історії туризму Дрогобиччини з подальшими коментуваннями про сучасний стан туризму та майбутні його перспективи. Пропонуємо долучитися до цього усіх бажаючих. Висилайте свої статті, спогади, фото та інші матеріали стосовно вказаної тематики на нашу поштову адресу
Переглядів: 5297
Коментарі (6)
Гарна тема! А чи є в сучасному Дрогобичі і довкола такі цікаві Особистості?
Відмінна тема! Стільки позитиву. Справді всі накращі спогади про школу та студенство повязані з туристичними походами по нашому неповторному краю. Дуже хочеться щоб такі світлі спогади були і у моїх дітей. Йду шукати туристичний клуб "Віват". PS. Аж диву даєшся: гарна, позитивна стаття і ні слова про Куруса... Можемо, коли захочемо, жити і отримувати радість від життя і без чудо-кураресів!
А чого Петра Франка не згадали? Він навіть книжку поро мандрівництво видав! (не туризм маскальський). Нариклад, він організував мандрівку в Урич на скелі через дрогобицьку газету, назвав місце збору, але ніхто не прийшов і Петро пішов сам! І написав свої враження! Про це хтось із авторів чув? І використовуйте українську термінологію, росіяни! Ви ж дальше Парашки не були!
Історія дрогобицького туризму налічує багато років. Можна напевно віднести початок його до часів нашого великого земляка І.Я.Франка, який у 1883 р. організував "Кружок етнографічно-статистичний для студіювання життя і світогляду народу", згодом "Кружок для устроювання мандрівок по нашім краю". Приблизно в ті самі роки створилося Галицьке Товариство Татр (Galicyjskie Towarzystwo Tatrzańskie), згодом, Польське Товариство Татр (Polskie Towarzystwo Tatrzańskie), з діяльністю якого пов’язане мало відоме широкому загалу ім΄я Станіслава Гронського. Дрогобичанин за походженням, він у 30-40-х роках минулого століття здійснив чимало сходжень у Татрах, Бескидах, Альпах, та навіть у Африці. Сподіваюсь, що біографія цього видатного дрогобичанина ще чекає свого дослідника, а може хтось знайомий із нею і висвітлить свій погляд на цю постать на шпальтах нашого сайту.
