 Як один із вислідів моніторингу можна констатувати наявність певного впливу громадськості на процеси в місті та на рішення міської влади. Разом з тим цей вплив в цілому незначний. Рідко, через відкриті та усталені процедури, реалізується узгодження владними структурами з громадськістю якихось позицій щодо актуальних або проблемних питань міського буття. Найчастіше воно проявляється як вимушене звернення уваги на позицію тих, хто, будучи незадоволеним прийнятими рішеннями, активно протестує, звертається до громадської думки, ЗМІ, в суди.
У місті існує своя усталена та малоефективна діюча модель відносин влади і громадськості. Її можна назвати підданською. Характерною рисою її функціонування є гегемонія влади в постановці питань для обговорення, виборі для цього співрозмовників і встановлення способу взаємодії та комунікації з ними. Відносини з громадськими організаціями за цією моделлю персоналізовані і визначаються не відомими та прозорими механізмами та процедурами, а особистими контактами і прихильністю. Саме тому виключно через громадські ініціативи небайдужої молоді Франкового краю, та за підтримки місцевих меценатів ( Віктор Возняк, Микола Походжай) на Дрогобиччині відбулися події, що були занесені в Книгу рекордів України: " Велика гаївка" та проведення Франко Фесту. Вони були реалізовані без будь якої участі владних структур, якщо не враховувати спробу піар-акції очільників міської ради розповісти про "участь" влади у телеефірі кампаній, що висвітлювали ці, без сумніву, унікальні події.
На рівень відповідальних партнерських відносин взаємини (взаємодія) не виходять. Ще одним проявом такого стану стає автономне існування і діяльність значної кількості громадських організацій міста та регіону. Їх зареєстровано понад триста, однак реально діючих заледве півтора десятка. Таке співіснування в непересічних площинах не сприяє жодній координації зусиль, мінімізує суспільний ефект, не дозволяє залучати додаткові ресурси громади до вирішення актуальних проблем міста та його мешканців.
Мерія, управління при міській раді, як правило, неохоче йдуть на контакт з громадськими організаціями, особливо в ситуаціях публічного обговорення гострих питань міського життя та рішень, прийнятих владою. Реакція на критику рішень влади нерідко неадекватна, позиція опонуючих активних груп громадськості відмітається або свідомо політизується. Показовим у цьому є те, що на жодному із 26 засідань дискусійного клубу не було представників міської ради. Виключенням була хіба що присутність пана Михайла Лужецького, який розповів про свою поїздку до Канади, де, з його слів, "українців сприймають, як двох цапів на кладці". Влада свідомо ігнорує наявність незалежних та неупереджених джерел інформації щодо аналізу своєї управлінської та господарської діяльності, якими є рекомендації та аналітичні напрацювання зібрання лідерів громадських організацій, фахівців мас-медіа, небайдужих дрогобичан.
Насторожують і є свідченням невротичних симптомів в суспільно-політичному кліматі міста періодично ініційовані певними політичними силами чи фігурами, чиновниками міської ради, інформаційні кампанії дискредитації "незручних" громадських організацій та незалежних ЗМІ. Зокрема, це стосується незалежних друкованих видань, - "Тустань", "Нові Горизонти" та сайту "Дрогінфо".
Слабо працює в забезпеченні діалогу влади та громадськості створена відповідно до вимог нормативних документів - указу Президента - Громадська рада та інші подібні структури при органах місцевої влади. Їх координуюча роль у формуванні порядку денного актуальних для міста питань не проявляється. Таким чином владою відкидається необхідність консультацій з громадськістю та нагальна потреба в громадській експертизі важливих для територіальної громади міста рішень.
Потенціал "третього сектору", громадських організацій залишається все ще слабо реалізованим. Організаційна слабкість, невисокий професіоналізм, а часто й кулуарні змовляння з владними структурами, ресурсна малозабезпеченість, несистемність роботи, залежність від нестабільних зовнішніх джерел фінансування, невиразний інформаційний супровід діяльності - достатньо типові слабкості громадських організацій в місті та регіоні. Переважна більшість громадських організацій нехтує чинним законодавством, не публікуючи періодично фінансові звіти по своїй діяльності. Це унеможливлює їх дієві впливи на прозорість органів влади та місцевого самоврядування. Відсутність зацікавленості в розвитку незалежних і активних громадських структур з боку місцевої влади, системної підтримки в становленні ефективного "третього сектору" не дозволяють йому повною мірою проявити себе, показати можливості громадськості у залученні значних сил для покращення ситуації в різних сферах міського життя.
Найбільш часто обговорюваними темами міського життя і політики міської влади Дрогобича були п'ять: проблеми житлово-комунальної сфери; соціальної політики та підтримки населення; бюджетних питань, міських витрат і доходів; благоустрою міста; підтримання правопорядку. Досить рідко пріоритетними темами є: підтримка підприємництва, особливо молодіжного та жіночого, транспорт і дороги в місті, а також питання землевідведення та будівництва.
Вищенаведений порядок частоти згадувань проблем міського життя суттєво розходиться з переліком найбільш гострих, конфліктних тем. Це - житлово-комунальне господарство: незрозуміле громаді міста так зване реформування, підвищення тарифів на тлі низької якості послуг; доходи і видатки міського бюджету; хабарництво у освіті, влада і бізнес, діяльність громадських організацій Дрогобича; проблеми, пов'язані із забудовою міста ( доступність до генплану).
Абсолютно лідирує комунальна проблематика. Крім об'єктивної гостроти для більшості городян, вона навіть навмисно підігрівається. Міські чиновники замість невдячної праці задля вирішення нагальних проблем у житлово-комунальній сфері
залякують дрогобичан можливими катастрофами. Причому відповідальність за каденцій усіх міських голів перекладалася на всіх інших, і особливо часто на "недбайливе" в оплаті послуг населення.
Активність громадськості у відстоюванні своїх прав знаходиться в зародковому стані, а рідкісні і малопотужні спроби громадянського протесту часто некоректно висміюються в ЗМІ. Не сприяють конструктивній комунікації "влада-громада" місцеві мережеві інформаційні видання, нерідко нехтуючи засадами журналістської етики. Влада відмахується і просить "дати зайнятися справою", а не "революціями". В результаті пасивність суспільства створює замкнуте порочне коло. Примітно, що комунальні питання, які неодноразово піднімали активні громадські організації міста протягом 2011-2012 років так і не були розглянуті на засіданні Громадської Ради при міському голові.
Відсутність постійного і системного діалогу є основною причиною більшості конфліктів у суспільно-політичному житті міста. Такий діалог можливий при наявності загальноприйнятих "правил гри", якими мають визначатися взаємовідносини влади та громадськості. Ці правила визначаються, перш за все, Статутом міста, який є явно застарілим та потребує суттєвих змін та доповнень. Відсутність їх створює грунт для волюнтаризму при прийнятті рішень, цензури, безконтрольності влади та маргіналізації форм протесту з боку громади. Інтенсифікація діалогу, залучення громадськості до активної участі над розробкою Стратегії розвитку міста, Статуту міста сприятиме стабілізації загальної ситуації та економічному розвитку міста. Незрозумілим є нехтування міським головою впровадження в управлінську практику міської ради Положення "Про інформування територіальної громади міста Дрогобича", яке було розроблене громадськими організаціями та подане у міськраду ще у 2010 році. Два роки поспіль ведеться переписка з міським головою щодо імплементації цього регуляторного акту ( 100 примірників надано для депутатів та поширення), який дозволив би громаді отримувати інформацію про дії та рішення влади, робив би їх більш прозорими та зрозумілими. Скандальною була й ситуація, коли замість поданого громадськими організаціями в 2010 році регуляторного акту Положення "Про місцеві ініціативи" в 2011 році сесією міської ради ( депутати міськради не отримали об’єктивної інформації щодо наявності у міській раді вже розробленого регуляторного акту ще з 2010 року) було прийнято зкомпільоване "положення" за "авторства" посадовця міськради. До цього свідомо долучився секретар міської ради пан Тарас Метик, який ігнорував звернення розробників регуляторного акту та надав недоброчесну відписку за власним підписом на лист, що був адресований міському голові. Тому нерідко відповіді на звернення до міського голови підписують секретар міськради або перший заступник, що є грубим порушенням чинного законодавства (Закон "Про звернення громадян" ст. 15).
Разом з тим, існують конфліктні сфери, про які багато і регулярно говорять представники влади, але актуальність, суспільний резонанс яких викликає сумніви. Такі проблеми статусу російської мови, ставлення до НАТО тощо. Ці та інші теми докладно мусуються в пресі і активно коментуються чиновниками, в той час рішення по деяких резонансних кримінальних справах навіть занадто оперативні і незрозумілі громадськості.
Особлива роль у забезпеченні комунікації влади і громадськості належить існуючому міському інформаційному середовищу, ключове місце в якому займають місцеві ЗМІ. Моніторинг показав ряд позитивних зрушень в їх діяльності. Йдеться про збільшену в цілому свободу суджень про дії влади, про більший плюралізм оцінок, оперативності реакції на гострі питання міського життя. Позитивні моменти є і в інформаційній політиці місцевої влади. Негативним слід визнати досвід інформаційної закритості, відсутність діалогу комунальних підприємств міста з громадою. Інтерактивний характер, відкритість і оперативність інформаційних ресурсів робить їх достатньо ефективним каналом комунікації між громадськістю і владою.
Однак інформаційна політика влади в місті та регіоні залишається спрямованою на монолог "зверху - вниз", чітко дозованої по наповненості, монологу ж більш відкритого, але все ж непрозорого. Інформаційна відкритість має односпрямований характер, зворотний зв'язок суттєво фільтрується, відсіваючи "незручні" вимоги. Дані аналізу діяльності міської влади, депутатського корпусу, виконання ними передвиборчих програм свідчать про те, що їх діяльність нерідко розходиться з очікуваннями громадян, мало відповідає актуальним проблемам жителів Дрогобича. Прийняті рішення, про які найчастіше говорять у ЗМІ представники влади, часто виявляються другорядними для громадськості. Навпаки, з багатьох актуальних проблем рішення затягуються або не приймаються зовсім. Громадськістю в цілому негативно сприймається політика місцевої влади щодо вирішення цілого комплексу проблем житлово-комунального сектору. Кулуарний характер прийняття рішень, факти обмеження прав представників громадськості та ЗМІ на отримання інформації щодо даних рішень дають підстави для такого ставлення, сприяють відчуженню громадськості, апатії, розчарування та недовіри до представників влади. Це ж стосується і проблем у сфері землевідведень, будівництва в місті - бездіяльність, а часто і потурання з боку влади в скандалах стає згубною практикою, робить уразливою публічну політику міської влади.
Значний внесок у розвиток публічної політики вносять незалежні видання міста. Вони найбільш динамічні і критичні у відстеженні діяльності влади та інформуванні громадськості. Завдяки їм у місцевих мас-медіа спостерігається диверсифікація оцінок, а практика шаблонних нейтральних новин зменшується. Однак проблемою залишається те, що ЗМІ цікавить найчастіше влада як така, ніж прийняті нею рішення. Самі рішення згадуються рідко, без аналізу, більшість з них подаються в ЗМІ в нейтрально-інформативній манері або ж оцінюються компліментарно-позитивно. Наклади незалежних друкованих видань є досить малими і, як правило, вони видаються завдяки виключно власним ініціативам редакторів та за підтримки небайдужих дрогобичан. Що, однак, і зумовлює їх неупередженість та незалежність від структур влади та будь-яких політичних впливів.
Моніторинг рівня взаємодії громадськості та міської влади Дрогобича в прийнятті управлінських рішень в соціально-економічній сфері було здійснено Асоціацією "Нові Горизонти".
Переглядів: 4088
|
