Приємно бачити, що мовну проблему варто обговорювати, і в той же час, коли українську мову в школах вивчають підгрупами(як англійську), а російську не вивчають взагалі, стан викладання і знань української мови дуже низький, повірте, бо довго працював в школі і знаю.Результатом всього є те, що наші випускники, успішно склавши вступні в педінститут та інші вузи, пишуть диктанти з мови української на " 2 ".І то ще добре...Викладачі дивуються, як ті вступники закінчили школу з високими оцінками.Скажете, диктант тут ніпричому?А прочитайте хоч одну заяву чи автобіографію того ж студента чи інженера.чи...менеджера! А прочитайте лист солдата з армії до коханої дівчини! СТРАШНО БАЧИТИ такі речі.От із чого треба починати.А потім братися за мову своїх сусідів.Ну то кому вона дуже необхідна.Хоча всім відомо, що вивчаючи і зарубідну літературу в школі, діти дуже страждають, не знаючи тоі ж російської мови, бо дуже мало творів перекладено на українську мову з російської, і тоді запитують у вчителя:"А ЩО ТАКЕ ДЄДУШКА, роблячи наголос на 2 склад.Проте, відомо мені і такий випадок, коли в одній установі працівники на досить- таки побутові теми розмовляли по -російськи між собою(бо за іронією долі одна з них була росіянкою), то директор, почувши, чи може підслухавши, викликав до себе в кабінет і вголос заявив, щоб він більш не чув тієї мови у себе в установі.Зате, коли одна з працівниць подзвонила додому по телефону і вголос говорила по-польськи, він із задоволенням посміхався, бо всі знають, який він має з того зиск.ОТ І ВЕСЬ НАШ ПАТРІОТИЗМ.НА ПРЕВЕЛИКИЙ ЖАЛЬ І ВІН ВІМІРЮЄТЬСЯ ДОВЖИНОЮ "ДОЛЯРА".