У мене є ціпок мого прадіда, яким він, ще у своєму дитинстві ганяв кози пасти, а ще- жменя давно поржавілих цвяхів позатамтого століття, також- маленькі полотняні чопчики, у яких, вже сам, робив перші кроки по земляній долівці. Можу запропонувати ще не спорохнявілий рулон рубероїду, паяльну лампу і огризок свічки хто-зна яких років випуску. То будуть цінні експонати, про які треба трубіти на цілий світ, аби лиш понти ганяти? Бо що то- одне коромисло: патик з двома гачками, а гойра- он скільки. Ну, так, тепер цілі купи "великовчених науковців та науковиць", вкупі з усіма своїми понавлаштовуваними коліжанками й родинниками, будуть мікроскопічно вивчати й досліджувати, коли від того ціпка відвалиться хоча б один гачок- і він перестане бути "унікально цінним", а стане "унікальним" штурбаком на порозколупуваній дорозі за чиїмось "страшенно науковим" парканом? !