Треба визнати той факт, що у тому ж Санкт-Петербурзі пішов з життя великий Кобзар, що до того ж Санкт-Петербурга повиїздили, мусово, ще у не дуже далекі часи цілі ескадрони українських талантів, інакше, не пляшучи "Яблочко" під заклики "керівної і спрямовуючої", повимирали б з голоду. Це вам не теперішні сотенномільйонні збирачі щомісячних пожертв "для армії", направду ж- для двоповерхових квартир своїм коханкам і колишнім, аби ті мовчали про те, як "звіздануті" самозацофанці їх лупили по за вуха, бо мало бути лише так, як їм захамарішувалося. Тому, ще треба дуже й дуже поволонтерити над волонтерами, особливо- над отими всіма, знаменитими й ще більше дуже відомими. Про бідняків не турбуйтеся: поколіннями- з голоду не повмирали, то й вас переживемо!