Бюджет держави, насамперед, катасрофічно страдає від невиправдано високих (й навіть- не в часі війни) зарплат (а чи лише- зарплат? ! ), отримуваних чиновниками. Тут же ж наяву- і "таємниця" поголовно мінімальних зарплат у приватників будь-яких форм власності- за 12-14-годинного робочого дня. Як у них всіх виходить вкладатися у звітних поданнях у 140-160 годин на тиждень, взагалі- ребус нерозгадуваний. Контролюючі структури, цілком ймовірно, самі на цьому аж гаратають бізнес, бо ні для кого не таїна, що, замість щомісяця справно платити зарплати найнятим працівникам (і не 2 копійки- за годину, як і- не 0 відсотків від виручки), їм абсолютно легко всунути декілька тисяч хабаря тому чи іншому держиморді. А про тих, котрі мертвонароджені, то пустопорожньо ходять з пукалками, то- цілодобово, знову ж таки- пустопорожньо, вигулюють мигалки, вже й казати нічого. Які це затрати для бюджету, при тому, що держава, як утворення, взагалі не володіє ніякими коштами, ані копійкою, - можна лише здогадуватися. На що сподіватися простому народові- не знає навіть ООН у повному складі.