Мдась. Напевно, суть, навіть, не в душах- їх ані не купиш, ані не продаси. Все- значно простіше: у людей немає грошей, тому їм просто нічим сплачувати буквально ні за що. А ті, у кого вони є, не хочуть допомогти простим людям позбутися цієї безвиході. Тоді простим людям доводиться йти ва-банк: позбуватися тих, у кого ті (великі) гроші є, адже й так зрозуміло, що ніякі великі гроші не зароблялися ніким (! ) чесно, бо це- нереально. Або ж, є достатньо мирний шлях подолання проблеми: держава, як гарант і захисник прав простого народу, бере на себе сама такі зобов"язання, тим паче, що гроші держави- це, якраз, гроші людей (здебільшого- простих людей, у котрих, ні в кого) немає ані однісінького маєтка на ані однісінькому острові посередині того ж Дніпра. Напевно, всеохопний Бог бачить все це настільки легко, як, наприклад, Шевченко з пам"ятника у Каневі- на земних теренах, допіру- в межах України, по обидва береги круч. Мінімальники, котрі бодай половину, і більше, свого життя поклали на прославляння України, потребують захисту України! Фінансового! А що там вже можна буде, на зекономлені гроші, собі або купити, або обійтися (зовсім буденне явище)- це ніяка не проблема. Не просити ж людям в оренду кольорові ксерокси, га? ! Ну, не всі ж можуть бути зятями й невістками мільйонерів, успішними трактористами, слюсарями, плиточниками, прости Господи- проститутами чи проститутками (нехай вже і вони пробачать), директорами, світилами наук, навіть- космонавтами, чи просто водіями- невже так важко зрозуміти? ! І ще: допоки пани з товстими гаманцями поборюють таких же ж панів- гроші знецінюються, адже у грошей нема корон на головах та на очах. Гроші- безсмертні, ані одній копійці чи тій же ж гривні ніхто не викопав навіть малесенької могилки, куди закопують (а раніше й- закатували, в неякісний асфальт) всіх без винятку. А чи було їм тоді, під настилом такого спокою, затишно й совісно? Може, котрісь та й вижили, то нехай напишуть- як воно там: дихати з глиьини прірви через соломинку. P. S. : це ніякий навіть не "темник"- прості міркування простісінької людини, без "папіків"- ані у столицях, ані в Канадах з Сінгапурами, ані у глибинах окіянів, а то й- "випадкових" калабань.