Ті декотрі дрогобичани, котрі є пасажирами маршруток- то якийсь цуд: залазить, чотр череватий на сідало- й пів години комусь там меле, на весь салон, по телеіону, як треба дерево буратінити, і чим сучок від сучки відрізняється. Та, аби хоч шептало, а то- як варгач. Друга, тих же ж пів години, всі чммоньки поки не потеревенькає- писочок ій не залипне ніяк. Третє дістає якийсь аусвайс з криївки 45-го року давности- і, на цілий салон народу, дотинає водія, що він має право, бо він з цим аусвайсом іздив вуйка з УПА до Львова хоронити. Четверте, дурнувате, коли їй хлопець поступається місцем, як мамі з дитино. (а то й- бабулі з внучечком), замість самій сісіти в те крісло, вгаратує туди оте вгодоване недоросле. А постояти збоку- ноги му відніме, чи що, чи вже таке, у піонерському віці, тяжко струджене, що аж сидить- й ногами махає? ! Та вашу була, га, чмоні ви, а не українці: то має якихось потрохів з потрохинями увесь люд слухати, бо воно си вродило- як діма у кремлі тішитися смартфоном, аж по владивосток білі ведмеді на бурих вискакують? ! Банківські варіяти з того всього всім картки позаблоковували, хоч, люди, йдіть- і паліть шини, бо ніякого добра ані в кінці року, ані у новому навіть не сподівайтеся? ! А у людей в кишені- 20 гривень всієї радості, он, вже труси й ліфчики зі себе розпродують за копійки.