Приїдьте- й подивіться, як в одній кімнатинці літньої кухні, живе моя старенька Матір, котру так "носили на руках" упродовж всіх 7, 2 років страшенно патрійотичного рятунку від печерних фашистів Києва з присмаком даунбасівського "да срать я хотел на вашего западенческого бога"- іменем страшенно патрійотичних фашистів вже місцевого гатунку і прісно! Київські кобили, котрі досі працюють київськими кобилами, накупили своїм видристкам, на людських сльозах з телевізорів, джипів, собі набудували камінних парканів з фешенебельними маєтками поблизу києвів, а оті всі тільки стрічечки й пісеньки теревенькають. У вас лише зі стелі дзюркає, а все решту на халяву маєте, а у нас- нема нічого, окрім любови до України, та й москальноту на оленях ми ніколи нікуди не кликали (заради правди- й за патрійотів не скакали, бо насрати на таку патрійотству, де гад на гадові сидить! ). Війна не закінчиться, поки не виздихає останній мурлодер з усіма решта мільйонерами- по обидва береги протистонь. І нічого тут народові всілякорізної масті відосики втирати. Місцева біднота ніколи не жирувала й ні до чого у місцевої сволоти не доробилася!