У цьому порхатому місті ніколи нічого не буде добре, а те, що ви тут виписуєте, критикуєте, до чогось прагнете- їм в сра@і. Картинки: вчора йде такий собі чмоня, весь вже- аж фіолетовий, та плює перед собою всіма шмарклями п"яної морди перед люди; нині- такий самий череватий, очевидно, прораб рабів на бульдозері, та й те ж саме (ну, він же ж- нашальніка трактористів, чмоня смердячий, га, йому- "за положняк", напевно, він їх всіх щоранку, перед роботою, ще й матом "благословляє". Заходиш замовити шмурдякової кави у промокашковому стаканчику, дєффачЬка аж очима стріляє (вже готова з двадцяти гривень втулити решту- всього дві, за вартості ранкової кави, як у них написано, десять грн. ). Інше опудало, виквацяне мондоляціями з папудрою, таке вже цабе на пристарілих лабутенах, що аж не дуйй на надуту (і це вже- з самісінького ранку). З таких картинок щодня можна книжки писати, шляк би вас, байгарі з байгарицями, трафив, чмоні вітчизняного бояришника в мізках!