Довбушу та Франсуа. 
Критикуючи представників влади різного формату та з різним обсягом повноважень дописувачі коментарів часто порівнюють їх з бандитами. В більшості випадків таке порівняння емоційний запал висловлений в наслідок аналізу діяльності та біографій представників вдлади. Таке порівняння має право на існування, оскільки представники влади є людми публічними, їхня діяльність також діяльність публічна а значить є підстави для більш загостреної критики. 
Однак застосовуючи терміни "бандитизм", "бандит", "банда", "бандитська влада" слід розуміти зміст та термінологічне значення цього слова. Адже на мою думку воно має глибоке юридичне значення. 
За нині діючим Кримінальним кодексом стаття 257 обумовлює "Організація озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб, а також участь у такій банді або у вчинюваному нею нападі". Тому кидатися ним на право та на ліво не слід. В 2002 році в запала передвиборчої боротьби місцеві політики так сипали ці слова в сторону Олексія Радзієвського, що в решті решт напоролися на позов про захист честі, гідності та ділової репутації. 
Якщо з юридичної точки зору бандитом (а правильніше говорити членом банди) є особа яка належить до стійкого озброєного злочинного угрупування, яке створене для вчинення інших злочинів то говорити про бандитизм і порівнювати це з політичними персонами не слід. 
Роздумуючи над частим застосуванням цього слова, я якось аналізував діяльність відомого гуцульського героя Олекси Довбуша. Хай не гнівається на мене дописувач цих коментарів, що іменується цим псевдом. Однак, справжній опришок який створив ватагу таких самих як він, на всі сто відсотків підпадав під цю юридичну класифікацію. Адже він був лідером стійкого угрупування, яке було створене для вчинення таких дій, що і за тодішнім і за сьогоднішнім законодавством визнавалися як злочини. Це угрупування - ватага, було озброєне як холодною так і вогнепальною зброєю. Це угрупування вчиняло набіги на багатих купців та шляхту, чи навіть просто на заможніх селян з метою заволодіти майном. Вчиняючи такі набіги опришки скоювали вбивства, розбої та вимагання, що, як я писав вище, є злочинами. Юридична кваліфікація діянь опришків, з точки зору сучасного кримінального права, настільки захоплююча, що по цьому можна писати навіть наукове дослідження. Але дослідивши всі обставни вчинків та давши їм правову оцінку ми по іншому можем оцінити ці особистості. 
В такий самий спосіб ми можемо просканувати і дії інших народних та історичних героїв, починаючи від князя Ігоря, продовживши козаками Сірка, та закінчивши Біласом та Данилишиним. 
 
Погоджуюсь що цей комент не стосується модерованої теми, і має на меті викликати шквал його критики, та подальший розвиток дискусії на цю тему.