- Чуєш, то вже кінець світу настав, а чи я просто не можу покакати?  
- А ти бодай щось їж, а не хіба себе жери!  
- З такими цінами, які щодня- більші й більші, хіба йти пішки на цвинтар, та ще й- зі своїм рискалем: і дешево, і не спізнишся, якщо осилиш дійти.  
- Та нічого: у тебе хоча б ворогів нема, а ми мусим чекати, поки й вони до кінця життя доживуть.  
- То вони у вас спочатку були друзями, а чи ви одні одних такими самі поробили?  
- Такими людей поробили гроші. Ненаситність- планетарний армагедон, а ще- бідність- це тоді, коли душа через дупу проситься погуляти, а не те, що ти подумав, не гаманець: тобі страшно залишитися на самоті, тому її й не пускаєш, а кажеш- покакати. Головне- не насрати на самого себе, а все решта- й так гівно. Напевно, колись воно називалося "хаос", просто "сильно мудрі" неправильно переклали це слово. Що там з нього зліпили- світ? Конкуренти були? Науки ліплення проходили? Ні? Неуки: наліпили цілому світові на геморою, а спитати ні в кого, бо конкурентів- нема.