Ота, безконечно змінна, виставка військових авт (скоріш за все- для катання генеральсько-підполковницько-мажорних джоп), з таким же ж, безконечним, "збором коштів на висвячення бензину", поблизу одного з ходових осідків міста, наштовхує на роздуми про спалене вночі, таке ж блатне, кольору хакі, авто у Шептицькому. Це ж яким "бідовим" треба бути, аби вигаратися відстанню і півтори тисячі кілометрів, щоб "у відпустці потусуватися". А скільки спалено, упродовж всього маршруту, геть не дешевого палива? ! То що це: відвертий кримінал; кримінал "побратимів" для нового авта-джоповозки "у відпустку"; хтось у вбивці впізнав героїчного вбивцю- й, вночі, "зробив висновок"; невже- просто "розвага" якихось примажорених "закладчиків", котрим, цілком ймовірно, джиповозець-тусівник, за тисячі кілометрів віз данину від реалізації, але, щоб не віддавати, буде стверджувати, що "все згоріло" цілим двигуном? ! Героїчним- шана, бо вони вже, й так, у могилах, а героїновим- смерть! Як у тому анекдоті про "мать-героїня, а атец- героїн". Що це за шаленовідстаннєві покатушки однієї дупи у цілім, військовопризначенім авті: у плацкартному потягу- протяг не дає покататися? !