Шановна, бачу, що Вам шкода одних і других. Але не можуть всі бути одинаковими. Кожному Бог дає те, що йому належиться, що він може у цьому світі зробити. Треба просто знайти своє місце. Проблема батьки-діти є вічна. Але батьки повинні знати можливості своїх дітей і не пхати у ВУЗ, якщо він там не потягне. Не може така дитина реалізувати себе в освіті, то дати йому якийсь фах, тобто хліб у руки, щоб він умів щось робити і вижити, щось заробити. Ви ж самі кажете, що всі вчені не можуть бути. То для чого тоді посилати вчитись, а потім обливати викладачів брудом, що беруть хабарі. Не можна ставити одинакові оцінки тим, хто ходить на пари, щось відповідає, і тим, які пропускають і нічого не знають, бо навіть не розуміють, як то вчитись (батьки не навчили, а кажуть, що за гроші все купиш.) От такі принципи передаються в сімї з прокоління в покоління. Кожен повинен задуматись, як сам живе, чи може виконувати таку ношу в житті, як інші тягнуть.Не можуть всі бути багаті, це потребує багато праці і відповідальності. Повірте, праця керівника будь якого рівня є важкою, бо треба вміти і знати працювати з людьми, а зараз - утримати свій колектив і людям роботу. Всі ми знаєм, що кожен за себе, за свої вчинки буде відповідати перед вищим судом. Тому, не треба нікому заздрити, чуже рахувати, а дивитись, чи сам правильно живеш.