Шановні журналісти, які пишуть відгуки на цю статтю. Я дуже поважаю Вашу працю, але в цьому випадку не можу Вас підтримати! Ми всі мріємо про життя в Європі, але чомусь не можемо зрозуміти, що головною цінністю в будь-якій еврпопейській державі є ЛЮДИНА! Без цього розуміння і поваги до кожного не буде в нас порядної держави. Бруд, який, на мою думку, є чистим замовленням, не гідний ані газети, ані автроів.Хотілось би думати, що це исправді спроба порядних журналістів розібратись з далеко не однозначною ситуацією в університеті, але вихід в світ статті напередодні виборів ректора університету не дозволяє засумніватися в замовленні. Не важливо чи це було зроблено за гроші, чи для ажіотажу навколо газети - це все одно продаж. Ще одним підтвердженням цього є поспішне збирання доказів проти персонажів статті. А чи не запізно? Мабуть статтю вартувало б друкувати, коли у Вас уже є зібрані факти по кожній з осіб, а не загальні чутки. Маю глибоке переконання, що ніхто з авторів і передруковувучів особисто працював ні з Надією Володимирівною, ні з Мироном Василевичем. І не може судити про прядність та чесність цих людей. Наступним кричущим фактом для мене є збирання журналістської братіі до суду на підтримку! Про які утиски свободи слова йдеться? Позивач не тисне на вас підпільно, не погрожує, а згідно всіх правил етики та закону подає до на Вас до суду, а ви, замість того, щоб гідно прийняти цей виклик і в судовому порядку в ирішити це питання починаєте здіймати галас - РЯТУЙТЕ! Загально відомо, що гуртом і батька легше бити, али чи порядно це? Пишуть одні( до цього часу не відомо хто), а воювати в суд прийдуть інші. Своєрідне почуття відповідальності у авторів і редактора газети. Тому цілковито підтримую Мирона Васильовича за його вчинок, а що до суми, то вважаю, що моральну шкоду не можна виміряти будь-якою суммою.Вона завжди буде менша за шкоду. Тому, шановні журналісти, писати ви вже навчились, а от відповідати за написане не навчились і вчитись не бажаєте... Легше всього прикритись лозунгом утисків і зняти з себе відповідаьність принизивши і розтоптавши Людину. Був вже у нашоі країни період , коли за анонімками стратили величезну кількість людей... Нічого нас з Вами не вчить історія... Тому позивачу бажаю захистити своє добре ім'я( людина, яка б не була впевнена в своїй правоті не подавала б до суду, а намагалась би залагодити все тишком-нишком - думаю, що це зрозуміло), а авторам гідно пройти цей урок і зробити висновки.