Знову перед виборами страшилки пускають. Економіка в *опі, так знайшли нове поле бою - мовне. Воно вигідне як першим, так і другим, оскільки створює видимість боротьби і діяльності. Мені шкода тих людей, які поїдуть в Київ і будуть використані (добре, якщо їм хоча б за це заплатять). А найбільше дивує мене ота страшна патологічна нетолерантність. Таке враження, що до цього часу у нас всі українською говорили на Сході і Півдні. Коли наш народ вже нарешті зрозуміє, що мова - це не ключовий елемент національної ідентифікації. Існують десятки країн зі спільною мовою. Ще більше мене дивує патологічна боязнь загибелі української мови. Якщо ми не стратили її упродовж століть перебування у складі імперій, то яка імовірність її втрати за незалежної України? Театр абсурду триває, і нами маніпулюють ляльководи.