1. У багатьох випадках соціальні працівники збирають інформацію у всіх сімей, які вважаються багатодітними або отримують соціальну допомогу від держави, при цьому зазначені працівники стверджують, що вони повинні за вказівкою їх керівництва заповнити анкету, у якій у тому числі зазначаються відомості про розмір доходів, місце роботи батьків, щодо умов проживання дітей, тощо. 
 
При цьому соціальні працівники намагаються проводити огляд житлових помешкань громадян, у деяких випадках погрожуючи припиненням надання громадянам державної допомоги у зв’язку із не допуском соціального працівника до приміщення. 
 
Разом із тим, згідно із статтею 19 Конституції України посадові особи повинні діяти лише у спосіб та у межах повноважень, що передбачені законом. 
 
Відповідно до статті 30 Конституції України кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. Згідно із статтею 301 Цивільного кодексу України фізична особа має право на особисте життя. Фізична особа сама визначає своє особисте життя і можливість ознайомлення з ним інших осіб. Частиною 3 вказаної статті передбачено, що фізична особа має право на збереження у таємниці обставин свого особистого життя. 
 
Таким чином на наш погляд будь-яка особа має право відмовити у допуску у своє приміщення будь-яких осіб із метою збереження у таємниці обставин свого особистого життя. Крім того, причиною не допуску особи до приміщення може бути погане самопочуття особи, або зайнятість іншими справами, у тому числі тими, які необхідно виконувати для забезпечення виховання та належного утримання дітей. 
 
Між тим працівники соціальних служб у деяких випадках не усвідомлюють, що вони можуть потрапити до приміщення громадян тільки за умови добровільної згоди таких громадян. 
 
Соціальні працівники не наділені повноваженнями проведення обшуку, огляду, проникнення у житлові приміщення поза волі громадян, а фізичні особи не зобов’язані допускати цих осіб у свої житлові приміщення. 
 
Таке положення є однією із основних гарантій недоторканості особистого життя людини та недоторканості її житла. 
 
Тим більше громадянин не може бути позбавлений державної допомоги у зв`язку із народженням дитини на тій підставі, що він, реалізуючи своє право, передбачене Конституцією України не допустив певних осіб до свого житлового помешкання, адже реалізація конституційного права людини є добросовісною та позитивною поведінкою людини, не є правопорушенням та повинно сприйматись державними службовцями – соціальним працівниками, працівниками служб у справах дітей доброзичливо, а не як конфліктне або протиправне діяння. 
 
2. Статтею 32 Конституції України проголошено право людини на невтручання в її особисте життя. Крім того, не допускається збирання, зберігання, використання поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. 
 
Із огляду на статті 6, 11 Закону України «Про захист персональних даних» збір та обробка даних про особу, зокрема: 
 
- про наявність у особи тих чи інших умов проживання; 
 
- про місце роботи; 
 
- про обсяг доходів; 
 
- про кількість дітей та місце їх реєстрації; 
 
- про місце навчання дітей; 
 
- іншої інформації. 
 
можливий лише та виключно за згоди такої особи та за умови дотримання положень, передбачених Законом України «Про захист персональних даних». 
 
Слід зазначити, що із огляду на частину 5 статті 6 зазначеного Закону обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб’єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. 
 
Чинне законодавство не надає службі у справах дітей або соціальним працівникам здійснювати збір інформації стосовно сімей, які не перебувають на обліку у вказаних службах, а отже будь-який збір інформації та обробка даних стосовно таких осіб не відповідає чинному законодавству України. 
 
3. Соціальні працівники, та працівники служб у справах дітей у деяких випадках не дотримуються правил нормальної поведінки на території та у приміщеннях приватної власності, допускають дії, що свідчать про відсутність у них уявлень про етичні норми поведінки, та про принципи недоторканості приватної власності та невтручання у особисте життя громадян. 
 
Так, вимоги щодо відкриття дверей у певних кімнатах приміщення, відкриття шаф, холодильника, вимога показати продукти харчування, перевірка предметів 
 
особистої гігієни та одягу є складовою процесуальної дії, яка має назву – ОБШУК і може проводитись лише та виключно у порядку, регламентованому процесуальним законодавством України. 
 
Таким чином, проникнення у приватні приміщення громадян та проведення там будь-яких обстежень можливо лише за їх добровільної згоди або у примусовому порядку на підставі рішення суду, або правоохоронними органами за для припинення конкретного злочину.