Хтось колись сказав, що третя світова війна почнеться тоді, коли помре останній солдат другої світової. А ГУЛАГівські бараки знову будуть наповнювати людьми, коли помре останній політв'язень. На щастя - живі ще й ті, і ті. А нещодавно з Литви одна політв'язень сказала: " Ми в Норильську не змогли б піднятися на повстання, якби не українські жінки та дівчата. Нас були десятки, ну дві сотні, ще менше людей інших національностей, а укранців по сталінських концтаборах були тисячі. У Норильську їх також було багато тисяч."Знаєте, чому так багато було українцйів оп таборах? Та тому, що так багато було серед українців ось таких жуків... Так, і гестапо знищувало людей. Ще й стільки. Так і поліцаї були українські, і єврейські, і російські. І лежать кісточки невинно убієнних під тими кафе на Заліссі, коло прокуратури на Л.Українки, і коло фізмату. Схилімо ж голови над тими могилами і подумаймо: невже таки час ладнатися в дорогу ? А тим, хто намагається йти до влади, треба таки зрозуміти: керувати людьми мають чесні політики, а не злодії, не загарбники. Бо чим вони тоді відрізняються від тих, хто винен у тих могилах, у тих смертях, у війнах?