Між першим, та останнім дзвоником...здається, так пролетів час... Але скільки раз мінялися пори роу, скільки витекло води, скільки недіспаних ночей, переживань... а все це довга і важка дорога до сьогоднішнього дня, до закінчення свого першого екзамену перед ще складнішим кроком- кроком в майбтнє. Мені дуже прємно, що в моєму місті Дрогобич так багато молодих, гарних, здорвих людей, які готові йти в майбутнє. Приємно бачити молодь у вишитих сорочках. Дуже добре, і похвально, щи в місті Дрогобич не забувають українску традицію, люблять Бога, живуть, і думають по Українськи.