Ми всі сумуємо почувши про трагічну смерть нашого дорогого вчителя і старшого товариша Йосипа Присяжнюка. Ця страшна звістка довго тримала в напрузі Дрогобич.Як так сталося, що в невеличкому такому місті могла пропасти людина, маючи стількох друзів і знайомих?! Розуміємо, що людина в похилому віці, жив один.Проте не варто було близьким людям залишати такого чоловіка наодинці. На жаль, ми часто забуваємо про людей, що ставши пенсіонерами, залишаються поза громадським життям. То де ж наша українська ментальність?Де співчуття? Де любов і повага до старшого покоління? Де ті люб"язні колеги і учні?