Боже мій! Начитався, насміявся а потім сів та заплакав... Не за себе, а за державу прикро. Переконаний, що поки в нашій країні буде така кількість людей з тараканами в головах, навіть серед українців, які, можливо, в той час коли Україна проголосила незалежність, лише народились а тому не мали змоги бачити Верховну Раду першого і подальших скликань та ті недолугі закони які там приймались, коли потрібно було закладати міцні підвалини держави. Ось що по-справжньому привело нас не до процвітання, а до зубожіння. Фундамент держави, як фундамент будинку, потрібно закладати правильно, вивірено з розумінням технологічного процесу. На кривому фундаменті і будинок стохть косо...Ось вам і порядки, закони, які "як дишло", і життя в цій державі, що невпинно прямує під укіс. Вірю що колись ми все ж зможемо збудувати Європу в Україні але не раніше аніж революція відбудеться в наших мізках і на зміну пострадянській свідомості прийде свідомість справжнього європейця.