Вчителям, звичайно, спасибі за виховання патріотів. Але не треба забувати, що тут заслуга насамперед сім"ї, батьків, адже все починаэться з сім"ї - і хороше, і погане. Я вже не так давно писала про родину своєї знайомої Ірини, досить благополучну сім"ю, у якій сьогодні під Дебальцевим чоловік і два сини-добровольці: один - лікар, а другий взяв у медуніверситеті академвідпустку і разом з старшим братом теж пішов теж на фронт добровольцем. А їхній тато сказав, якщо мої сини вирішили захищати Україну, то він не зможе сидіти вдома. Татові - 59 років. . . Ірина ж регулярно передає передачі з усім необхідним не тільки для них, але й для їхніх колег. Ось такі в нас є дрогобицькі родини. . . Зичу всім нашим героям і зокрема рідним Ірини повернутися додому живими й здоровими переможцями! Також хочу внести пропозицію нашій міській Раді - взяти на облік сім"Ї наших захисників і особливо загиблих героїв, і не забувати про них!