Автор цинічно називає дрогобичан «споживацько налаштованими людьми, яким окрім фізіологічних потреб нічого не потрібно». Так ось – потрібно! І навіть, в більшій мірі, ніж хтось собі вважає. Але, коли людина не має роботи, пристойної зарплатні за свою працю, коли кожен день думає, як прогодувати свою сім’ю, то історичні цінності і їх вшанування відходять на дещо інший план. Коли той, хто хоче прославитись чи просто запам'ятатись, нав'язує громаді свої «ідеї», коли рідне місто загиджене різними «підприємцями» і так званою «владою», це і викликає озлобленість. І хто сказав, що люди «не знають і не хочуть знати що являв собою дрогобицький Лицар». Не думайте, що в Дрогобичі проживає тільки одне бидло. Яке має право «автор» називати дрогобичан перевертнями, «…що в придачу ненавидять всіх і все…»? Не всіх і все! А різних «можновладців», бариг, пристосуванців, аферистів та псевдо патріотів!