"Можна було! " - погоджуюсь і я з Дрогобичанином на всі 100 %. Але ж - МОЖНА Й ТЕПЕР! Може й сьогодні кожен бути ЛЮДИНОЮ! Ну, ось, наприклад: коли до Міської Ради надійшла пропозиція про святкування чергового ювілею міста, то РАДА могла ПОРАДИТИСЯ з громадою, фахівцями-істориками, краєзнавцями - започаткувати процес спільного готування свята. Міг же Міський Голова організувати круглий стіл, можливо, два-три круглі столи - поки не вичерпали би тему і не дійшли би громадської згоди - так потрібної для святкового настрою. Тоді дрогобичани, виговорившись, дивлячись один другому в очі, не вели би позаочних сварок, а головне - не виставляли би в Інтернет того бруду і не псували би собі карму, а містові - опінію. МОГЛИ депутати на чолі з Міським Головою мудро все полагодити - питання ж то дражливе. Але НЕ ЗМОГЛИ. До тепер не змогли. Але все ще МОЖНА поправити, час є. Якщо захотіти крок за кроком виходити з тої біди, в котру нас затягнула КПРС.  
Та вже точно з тої біди не вийти, коли давати волю своїм негативним емоціям. Я особисто підтримав Володимира Садового, коли він заговорив про потребу святкувати ювілей Дрогобича. Підтримую і тепер. Хоча вважаю, що план заходів свята не обдуманий належним чином і потребує громадського обговорення та згоди. Тут власне найважливішим є суспільний діалог, спільна справа - RES PUBLICA - відчуття причетности кожного бажаючого до спільної справи. Без цього нема ані свята, ані громадянського суспільства, а залишається руїна, котру нам залишила КПРС. Маю відчуття, що майбутнє свято вже зіпсоване тими чварами між дрогобичанами, котрих ми НЕ ЗМОГЛИ уникнути. Для того, аби відстояти своє право на свято, Володимирові Садовому зовсім не треба було вдаватися до несвяткових висловлювань на адресу фахових істориків. Що це врешті дало? Ну, зігнав зло (можливо, цілком праведне, не знаю - чи зло буває праведним? ). Тепер вже не тільки ти сам злишся, а й багато хто. Якщо так далі піде, то в чім тоді зміст свята? Вважаю, Влодку, що ти погарячився і перебрав міру. Але переконаний - все ще МОЖНА змінити і змінитися. Тому раджу припинити міжособистісну ворожнечу. До того є один шлях: порозмовляти віч-на-віч і порозумітися (між іншим, головною функцією усіх справжніх свят є власне порозуміння і примирення, зрештою примирення - це вже велике свято). Просив би й Міську Раду не пускати на самоплин вирішення важливого питання і все-ж-таки ЗМОГТИ налагодити толерантний і плідний діалог у громаді з питання святкування 925-ліття Дрогобича.