Наталіє Степанівно!  
Спробую і я Вам дохідливо пояснити. Кучма, як людина яка воювала на фронті з Росією, вживала там слова, які би могли зрозуміти вороги України по той бік фронту. Там все було просто- українці з цієї сторони, ушльопки, ті кого треба шльопнути, з іншої. Тут інакше- ті, хто реально вбиває Україну хабарництвом, невіглаством, жагою до збагачення та влади носять вишиванки, співають українських пісень, патріотично виступають на мітингах і сесіях. Але їх не видно у збройних силах, гвардії чи добровольчих частинах, бо мають довідки, що мало не при смерті, та купу діточок на утриманні. Але це не шкодить на всі груди кричати “Слава Україні! ” та “Смерть ворогам! ”, хоча таким самі ж вони є.  
 
Тому у Дрогобичі неможливо провести лінію фронту таку як на сході, відокремити ворогів та друзів. А спробуй місцевого ворога назвати злодієм чи ворогом- здіймуть лемент, що буде чути у Києві. А це справжнісінькі ушльопки, яких треба шльопнути, тобто знищити.  
 
Мене слово “ушльопок” у виступі Кучми не зачепило, бо просто себе до таких не відношу. Якщо себе не відчуваєте ні злодієм, ні хабарником, ні ворогом України то чого Ви, Наталіє Степанівно, так переймаєтесь та ображаєте міського голову. Розумію Ваше незадоволення, бо міським головою Ви бачите не дрібної кості Кучму, а Вашого друга- здорованя, який попри фізичну силу та відмінне здоров’я прагне захищати Вас на посаді міського голови, а не з автоматом на фронті.  
Тому не називайте Кучму “ушльопком” він з ними воював, а подумайте чи не є “ушльопком” Ваша симпатія.