Шановні дописувачі. Багато хто з вас не володія реальною ситуацією на ПАТ "ДЗАК", тому виникають ось такі "перепалки". Одні пишуть, чому раніше не подавали в суд, інші пишуть, де був профком, що він робив. Так ось, щоб не було якихось різного роду трактувань, хочу вас ввести в курс справи. Кому цікаво - прошу прочитати.  
Як власники "відновлювали" ПАТ "ДЗАК".  
Щось незрозуміле коїться з колись потужним на теренах не тільки Львівщини, але й України Дрогобицьким заводом автомобільних кранів. Вже тривалий час, більше 3-х років, підприємство простоює, людей відправили по домівках згідно статті 113 КЗпПУ за простій не з вини працівника, яким нараховують 2 / 3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). На жаль ці цифри тільки на папері, адже реальних заборгованих грошей люди дотепер не отримали, а це загалом більше 28 млн грн. Крім цього, власники ПАТ «ДЗАК» заборгували кредиторам близько 400 млн. грн. Який вихід? Власники, не довго думаючи, пішли найпростішим шляхом – ліквідувати підприємство будь-яким способом.  
Першим за справу «взялось» ТзОВ «Укравтокомплект ЛТД», яке 13 травня 2015 року подало позовну заяву в Господарський суд Львівської області щодо банкрутства ПАТ «ДЗАК». А вже 17 червня 2015 року ухвалою цього ж суду було порушено провадження у справі №914 / 1542 / 15 про банкрутство ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів», визначено розмір вимог ініціюючого кредитора в сумі 1 522 137, 75 грн, введено процедуру розпорядження майном боржника і призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Кмиту Романа Ігоровича.  
16 жовтня 2015 року ухвалою Господарського суду Львівської області було введено процедуру санації боржника і призначено керуючим санацією ПАТ «ДЗАК» арбітражного керуючого все того ж Кмиту Р. І. Процедура санації тривала майже рік. І ось 9 серпня 2016 року Постановою вищезгаданого суду було призупинено процедуру санації та повноваження керуючого санацією. ПАТ «ДЗАК» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором суд призначає пана Кмиту.  
Отже, маховик знищення підприємства запущений. Не довго думаючи, Кмита видає наказ за №16 від 29 серпня 2016 року про звільнення працівників згідно статті 40, п. 1 (ліквідація підприємства) і розсилає повідомлення, в якому вказана дата звільнення, тобто 7 листопада 2016 року. В той час працівниця ПАТ «ДЗАК» Андрейко О. Й. з ухвалою Господарського суду Львівської області від 17 червня 2015 року не погоджується і оскаржила її в апеляційному порядку.  
Розглянувши апеляційну скаргу п. Андрейко О. Й. , 19 вересня Львівський апеляційний господарський суд прийняв рішення:  
1. Апеляційну скаргу кредитора Андрейко О. Й. задовільнити повністю.  
2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 17 червня 2015 року у справі №914 / 1542 / 15 скасувати.  
3. Провадження у справі № 914 / 1542 / 15 про банкрутство ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» припинити.  
 
Здавалося б поставлена крапка в цій туманній судовій справі. Керівництво підприємства отримало можливість відновити роботу заводу. Тим більше, що у зв’язку з останнім рішенням суду всі дії, вчинені арбітражним керуючим, в тому числі повідомлення про звільнення у зв’язку з ліквідацією, вважаються такими, що втратили юридичну силу.  
Але… Бувший арбітражний керуючий Кмита Р. І. не погоджується з Постановою Львівського апеляційного господарського суду і подає касаційну скаргу у Вищий господарський суд України. Судове засідання призначається на 25 жовтня 2016 року. Проти намірів Кмити виступив народний депутат Юрій Береза, який підтримав як власників підприємства, так і апеляційне рішення від 19 вересня 2016 року щодо скасування процесу банкрутства і відновлення заводу. Але в призначений день судове засідання не відбулося у зв’язку з самовідводом суддів і перенесено на 9 листопада.  
Незважаючи на те, що одержане заводчанами повідомлення про звільнення 7 листопада втратило чинність у зв’язку з виграшною апеляцією, керівництво заводу не полишало планів ліквідації підприємства і звільнення всіх працівників за ст. 40, п. 1 КЗпПУ. Щоб не допустити цього, профспілковий комітет, очолюваний Богданом Дорожовцем, змушений був негайно звернутися до працівників з проханням прибути на завод у вказаний в повідомленні день.  
За декілька днів до цієї зустрічі член профкому заводу разом з акціонерами на їх прохання зустрілися з мером міста Дрогобича Тарасом Кучмою і розповіли йому всю складність даної ситуації. Пан Кучма у присутності своїх замів пообіцяв підтримати вимоги заводчан і відрядити в понеділок, 7 листопада, когось із своїх заступників. На жаль, слова мера нашого славетного міста виявились пустопорожніми. Ніхто так і не з’явився, незважаючи на те, що представники телебачення Трускавця та Дрогобича, які знімали цю неординарну подію, хотіли почути слова підтримки на адресу заводчан зі сторони влади. Відсутність слуг народу в черговий раз показало їхню байдужість за долю сотень людей, які мають сім’ї і не мають за що жити.  
Повертаючись до цієї зустрічі, голова профкому ПАТ «ДЗАК» Дорожовець запевнив людей, що ці повідомлення про звільнення не мають жодної юридичної сили, адже вони були підписані арбітражним керуючим Кмитою, дії якого визнані судом незаконні. До речі, на цих зборах працівників був присутній в. о. генерального директора Михайло Якимів, який дуже гаряче захищав інтереси не своїх друзів, знайомих, з якими пропрацював десятки років, а власників, які намагаються знищити завод. Особливе обурення у людей викликала хамська поведінка начальника охорони заводу і його підлеглих, які не допустили діючих працівників не тільки на територію заводу, але й на прохідну – люди змушені були мерзнути на вулиці. Більше того, дивлячись на обличчя цих так званих охоронців, складалося враження, що вони вживають якісь психотропні речовини. Між іншим, всі вони принципово говорили на російській мові і багато слів українською не розуміли. Не знайшовши спільної мови з адміністрацією підприємства, люди розійшлись по домівках, чекаючи рішення, яке мало відбутися 9 листопада.  
І ось, нарешті, 9 листопада Вищий господарський суд України постановив: 
1. Касаційну скаргу ліквідатора ПАТ «ДЗАК» Кмити Р. І. та ПАТ «ВТБ» банк залишити без задоволення.  
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2016 року залишити без змін.  
3. Поновити виконання Постанови Львівського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2016 року у справі №914 / 1542 / 15.  
Отже, здавалося б, нарешті поставлена крапка: провадження у справі про банкрутство ПАТ «ДЗАК» припинено. В черговий раз з’явився шанс відновити завод. Тим більше, що напередодні цього важливого рішення на підприємстві побував мер Тарас Кучма. Пройшовся по деяких цехах, сфотографувався на фоні верстатів, провів зустріч з головою наглядової ради Ігорем Залізком. Пан Кучма запевнив, що відтепер звільнених (! ) працівників поновлятимуть на роботі, хочуть створити 400 – 500 робочих місць, а через 5 – 6 місяців вийти на рівень виробництва до 20 (! ) кранів на місяць. Як то кажуть в народі: «брєд сивої кобили». Яке відновлення виробництва! По-перше, власниками заводу було прийнято рішення про зміну юридичної адреси ПАТ «ДЗАК» з м. Дрогобич на м. Дніпро. А це означає, що у випадку відновлення заводу, податки будуть сплачуватися ніяк не в бюджет міста Дрогобича. По-друге, казали це пану Кучмі при зустрічі, чи ні, але з цехів вивезені всі штампи, прес-форми, форми ливарні, інші приспосіблення, без яких неможливо виготовити кран. Адже з допомогою цієї оснастки виготовляються тисячі комплектуючих деталей, без яких кран, що валіза без ручки.  
Повертаючись до історії незаконного звільнення працівників, яке планувалось 7 листопада, вона мала своє продовження. 8 та 9 листопада всі працівники заводу отримали нове повідомлення про те, що потрібно з’явитися на підприємство і забрати (! ) трудову книжку. Причому підписав це повідомлення Михайло Якимів не як технічний директор або в. о. генерального директора, а просто – керівник. Це нонсенс. Керівник чого, цирку, бані чи дитсадочка. Невже в трудовій книжці чи в наказі по заводу так і написано: «Прийнятий керівником». Абсурд. Більше того, це повідомлення прийшло людям разом з наказом гендиректора Букрєєва, в якому в п. 1 говориться про звільнення працівників у зв’язку з ліквідацією підприємства, а в п. 2 цього так званого наказу – про виплату розрахункових коштів, тобто компенсацію за невикористані відпустки, вихідну допомогу у розмірі не менше середньомісячного заробітку та інше, що вони й не збираються виконувати. Одним словом, людей виганяють на вулицю без засобів до існування.  
Тому, зважаючи на ці обставини, профспілковий комітет звернувся в прокуратуру м. Дрогобича із заявою щодо незаконного звільнення працівників ПАТ «ДЗАК» і нечинності даного наказу, а також подав позовну заяву в Дрогобицький міськрайонний суд. Далі буде. P. S. Засідання суду призначено на 1 грудня в 09. 00 за адресою: м. Дрогобич, вул. Війтівська Гора, 39. Прохання всіх небайдужих прийти і підтримати працівників ПАТ «ДЗАК» в цей нелегкий час.