Чи можливо відновити промисловий потенціал міста? . Практично ні. З наступних причин. 1-АКЗ, ДДЗ, МАШзавод були лідерами на неконкурентному внутрішньому ринку в 80-90р. р. минулого століття; 2- в часи приватизації Росія прийняла всі міри для повного розвалу цих заводів. Декілька разів їх банкрутили , мінялись власники та юридичні особи. В багатьох випадак цьому сприяла місцева влада. Працівникам , бюджету залишили лише безнадійні борги; 3- бачення влади , що завод ще не порізали, делітатсько смішне. Те, що залишилось , муляжі , які демонструють не надто фаховим чиновникам, а ті в свою чергу видають бажане за дійсне. Для продукції , яку випускали ці заводи сьгодні місце в музеї; 4- для відродження цих підприємств потрібні серйозні інвестиції , а внутрішні скоробагатьки капітал ховають в офшорах , а зовнішні інвестори дружать з головою і в Україну не інвестують. Виключення Леоні, Бадура , Фуджікура найпростіша конвеєрна система виробництва на якій не хочуть працювати навіть папуаси, за 200 дол. і то постійні проблеми з персоналом. Інформація Синютки, частина передварчої агітації преставника президента. Также гарно співали і преставники Народного контролю про АКЗ . А результат на лице. На цьомуж рівні і бздури дітлахів з Тіцу і реформатора Дукаса про передачу в комунальну власність сільзаводу. Дана виробнича площадка повинна бути терміново закрита за повну не відповідність вимогам техніки безпеки. Про фінансувати і сформувати належне виробництво -це не пасочки ліпити в пісочниці.