Наталю! У ваших словах є чимало істини. Але, якби зараз на війні не були контрактники, а забрали, до прикладу, вашого сина чи чоловіка. Ви б багато віддали, щоб лише врятувати їх від тої біди. А ці Коваленки пішли, ризикували життям, і навіть, якщо вони нині не так себе ведуть, то хіба можна їх зневажати? І слово "ганьба" вже точно не для них і не про них! Чому людська память про чиїсь подвиг така коротка? Якщо везуть убитого, то вся дорога всіяна людьми на колінах. А якщо втратив здоровя, але не віддав клаптик рідної землі - то вже вчорашній день? ! Ось кому ганьба! Ганьба і тій 150-ти кг тітці, яка верещала на віче. Ганьба тим дрогобичанам, що не думають, як вийти з сміттєвої кризи, а кричать "Кучму геть! " Бо тоді все зміниться. І що, по вашому, це не політичне замовлення? Не трудіться з відповіддю. Це мій крик душі. І в данй ситуації інших аргументів не сприйму. Але ставтеся з каплею поваги до тих, хто був там - на буремному СХОДІ!